- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методичні рекомендації
- •1. Структура курсового проекту
- •2. Методика виконання Курсового проекту
- •1. Вибір та обгрунтування схеми технологічного плану ткацтва
- •Перемотування ниток
- •Технологічні параметри перемотування
- •2.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на бобіні
- •2.3. Визначення довжини відходів ниток основи і утоку при перемотуванні
- •3. Снування ниток
- •Технологічні параметри снування
- •Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на снувальному валу
- •Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •4. Шліхтування ниток
- •4.1. Технологічні параметри шліхтування
- •4 .2.Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на ткацькому навої
- •4.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •5. Пробирання і прив’язування ниток
- •5.1. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •5.2.Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6. Перемотування утоку
- •6.1. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •7. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3. Правила оформлення курсовОго проекту
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2. Нумерація
- •3.3. Ілюстрації
- •3.4. Таблиці
- •3.5. Формули
- •3.6. Оформлення списку використаних джерел
- •3.7. Додатки
- •3.8. Посилання
- •5. Тематика курсових робіт
- •4. КритерІї оціНювання курсової роботи
- •6. Список літератури
4 .2.Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на ткацькому навої
Рис. 6. Ткацький навій
Об’єм пряжі на навої:
, см3
Де, Н – висота намотки, см;
– діаметр намотки, см;
d – діаметр стовбура снувального вала, см.
Маса шліхтованої основи:
, кг.
Маса м’якої пряжі на навої:
, кг.
Довжина пряжі на ткацькому навої:
, м.
4.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
Довжина відходів ниток при шліхтуванні:
, м
де 1 - довжина м'яких кінців, які відрізаються при з'єднанні ниток зі всіх снувальних валів в одне полотно, щоб не допустити втрат ниток, що обірвалися при розкочуванні валів, і для паралельного розподілу ниток в полотні;
2 - середня довжина м'яких кінців, що залишилися на снувальних валах після допрацювання партії в результаті безперервного витягування основи на окремих снувальних валах, погрішності лічильника довжини основи і погано налагодженої гальмівної системи снувальної машини, м;
3 - довжина клеєних кінців основи, включаючи кінці, які затрачуються на вузол при зв’язуванні початку і кінця партії і протягуванні через напрямні машини;
Кс - число снувальних валів в партії (мінус один, оскільки на одному зі снувальних валів пряжа буде допрацьована до кінця).
Норми відходів ниток при шліхтуванні представлені в табл. 4.
5. Пробирання і прив’язування ниток
Для пробирання основ використовують пробірні верстати типу ПСМ різної ширини. Прив’язування основ здійснюють за допомогою пересувних вузлов’язальних машин типу УП з голковим відбором. Для шовкових і пістрявих основ застосовують вузлов’язальні машини з ціновим відбором.
Приклад. Пробирання основ при виготовленні тканини арт. … здійснюється на пробірному верстаті ПСМ-140. Він призначений для пробирання ниток основи в ламелі, галева реміз і бердо. Верстат забезпечений ремізопідйомною кареткою і обладнаний механізмом механічної подачі нитки, тому його може обслуговувати одна пробірниця.
Технічна характеристика пробірного верстату представляється у вигляді таблиці.
Для зв’язування ниток доробленої і нової основ застосовують пересувну вузлов’язальну машину УП-140-5 з використанням вузлов’язальної каретки з голковим відбором.
Технічна характеристика вузлов’язальної машини представляється у вигляді таблиці.
5.1. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
Швидкість пробирання і прив'язування приймається згідно технічним характеристикам прийнятого устаткування незалежно від виду пряжі.
Номер голки.
Залежно від виду і лінійної щільності ниток основи на вузлов’язальних машинах з голковим відбором застосовуються голки різних розмірів і номерів. Номер відбираючої голки визначається з довідкової літератури за шириною п’яти, яка розраховується за формулою:
, мм
Приблизно можна вважати, що А=2/3·d, де d – діаметр нитки. Тобто при відборі п’ята захоплює нитку на 2/3 її діаметра, у зв’язку з чим виключається подача двох ниток.
Час пробирання однієї основи:
, хв.
де tп – час на пробирання 100 ниток (від 3,5 до 5 хв в залежності від числа реміз в приладі).
Допоміжний час:
, хв.
де t1 – час на отримання приладу (1,2 хв);
t2 – час на встановлення приладу (1,6 хв);
t3 – час на зміну ткацького навою (1,5 хв);
t4 – час на перевірку і закріплення кінців основи після пробирання (2,5 хв);
t5 – час на встановлення пасету (0,5 хв);
t6 – час на знімання приладу і встановлення пробраної основи (2 хв).
Норма виробітки проборниці у зміну:
, кг
де Т- тривалість роботи в зміну, хв;
Тб – час обслуговування робочого місця і на особисті потреби робітниць (20…25 хв);
Мс.тк – спрягома маса пряжі на навої, кг.
Норма виробітки за 1 год:
, кг/год
Продуктивність процесу прив’язування.
Теоретична продуктивність вузлов’язальної машини:
, кг/год
де Vуз – швидкість вузлов’язання, вуз/хв.
Норма продуктивності:
, кг/год
де ККЧ = 0,45.