§ 1. Суспільно-політичне життя

Лютий 1956 р. - доповідь на XX з'їзді КПРС Н. Хрущова

"Про культ особи і його наслідки".

1) Лібералізація суспільного життя країни (новий політичний курс партії):

а) звинувачення Сталіна і його оточення в масових репресіях;

б) розформована значна частина внутрішніх військ;

в) реабілітація безневинно засуджених (з 1956 по 1959 рр. було реабілітовано 250 тис. чоловік);

г) початок реалізації деяких народів (чеченців, інгушів, калмиків), реорганізація системи концтаборів;

д) встановлення демократичних норм керівництва і державного життя:

- обмеження терміну перебування на посту партійних працівників;

- оновлення складу ЦК і його президії (не менше ¼ складу на кожних чергових виборах);

- скорочення і здешевлення адміністративно-управлінського апарату;

- активізація діяльності Рад і інших громадських організацій;

е) розширення прав республік по адміністративно-політичним питанням.

2) Вивід, зроблений на XX з'їзді, про можливість співіснування в нових історичних умовах держав з різним державним ладом.

Відношення до рішень XX з'їзду

партії:

• незадоволеність і опір десталінізації;

• спроба змови з метою зсуву М. Хрущова (1956 р.);

народу:

• недовіра старшого покоління до розвінчання культу Сталіна. Січень 1961 р. - прийняття програми побудови комунізму на XXI з'їзді КПРС (створення протягом 20 років матеріально-технічної бази).

Таким чином, визнання помилок не змінило суті тоталітарного режиму в країні.

§ 2. Область економіки

Промисловість

Проблеми:

• повільне впровадження досягнень НТР, переважання традиційної структури виробництва;

• відставання від світових стандартів (висока метало- і енергоємність, низька якість);

• зниження темпів зростання виробництва найважливіших видів промислової продукції і продуктивності праці.

Завдання: необхідність реконструкції всього народногосподарського механізму (лист харківського економіста А. Лібермана до М. Хрущова у 1963 р.).

Реформи:

• відхід від 5-річного плану розвитку (семирічка 1959 -1965 рр.)

• заміна галузевих міністерств на раднаргоспи (ради народного господарства - територіальні одиниці управління в 1957 р.);

• розширення прав республік у формуванні бюджету, матеріально-технічного постачання, збуту продукції;

• впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, прогресивних технологій;

• пріоритет в розвитку галузей промисловості групи "Б" (товари широкого споживання).

Сільське господарство

Проблеми:

• відсталість, занедбаність сільського господарства;

• безправне положення колгоспників.

Реформи:

• зміцнення матеріальної бази колгоспів;

· реорганізація МТС (машинно-тракторних станцій) в 1958 р. і продаж техніки колгоспам;

• деяке розширення сфери товарно-грошових стосунків (підвищення закупівельних державних цін);

• ліквідація системи трудоднів, введення грошової оплати праці;

· паспортизація сільськогосподарського населення;

· укрупнення колгоспів і радгоспів;

• підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

Недоліки:

• непродуманість і непідготовленість багатьох рішень, • волюнтаристичний характер (наприклад, гасло 1957 р. "Наздогнати і перегнати Америку в найкоротші терміни по виробництву сільгосппродукції на душу населення");

• спроба підміни економічних методів адміністратівно-командними;

• гальмувалося впровадження досягнень науки, був відсутній справжній госпрозрахунок, самостійність підприємств і колгоспів;

• непродумане використання земель (відміна травопольної системи, розповсюдження посівів кукурудзи).