Хід заняття

І. Вступ - 10 хвилин

- прийняти рапорт чергового по взводу;

- перевірити присутність студентів за журналом та їх готовність до заняття;

- провести контрольне опитування по минулій темі;

- оголосити тему, мету заняття, учбові питання.

ІІ. Основна частина - 145 хвилин

ВСТУП

1. Завдання, які покладаються на миротворчі сили та способи їх виконання

1.1. Основні завдання, які можуть покладатись на миротворчі сили:

- спостереження за виконанням умов перемир’я та угоди про припинення вогню, сприяння створенню безпечної обстановки в неспокійних районах шляхом забезпечення видимої присутності миротворчих сил;

- позначення зон відповідальності, роз’єднання конфліктуючих сторін, створення демілітаризованих зон, зон роз’єднання, гуманітарних коридорів, сприяння деконцентрації сил конфліктуючих сторін, запобігання їх переміщенню і сутичок у цих зонах;

- створення умов для переговорів і інших заходів щодо мирного врегулювання конфлікту, відновлення законності та правопорядку, нормального функціонування державних і суспільних установ і організацій;

- установлення фактів порушення угод про припинення вогню і перемир’я і проведення по них розслідувань;

- контроль місцевості і дій населення у зоні відповідальності, протидія масовим безладдям, сприяння забезпеченню прав людини;

- контроль за ліквідацією фортифікаційних споруджень, загороджень і мінних полів;

- охорона життєво важливих об’єктів;

- вживання заходів щодо забезпечення зв’язку між конфліктуючими сторонами і безпеки офіційних зустрічей між ними на всіх рівнях;

- контроль перевезень, припинення протиправного ввозу і вивозу бойової техніки, зброї, боєприпасів і вибухових речовин;

- забезпечення безпечного транзиту усіх видів транспорту і функціонування комунікацій;

- сприяння налагодженню нормальних контактів між населенням конфліктуючих сторін;

- сприяння наданню гуманітарної допомоги цивільному населенню;

забезпечення безперешкодних постачань гуманітарної допомоги;

- участь у виконанні рішень і рекомендацій Ради Безпеки ООН, органів ОБСЄ й інших міжнародних організацій щодо мирного врегулювання конфлікту;

- підтримка встановленого режиму пересувань по землі, повітрю і морю в тих чи інших районах і на маршрутах.

Завдання, які покладені на миротворчі сили, у кожній операції конкретизуються Мандатом на її проведення.

1.2. Основними способами виконання завдань миротворчих сил є:

- спостереження;

- контроль;

- патрулювання;

- охорона та оборона важливих об’єктів;

- організація і ведення переговорів;

- захист своїх сил;

- розмінування місцевості;

- блокування районів, населених пунктів;

- гуманітарна діяльність;

- супроводження.

2. Призначення, види, обладнання, розташування та завдання які покладені на спостережний пост та контрольно – пропускний пункт

Спостереження проводиться з метою нагляду та вчасного повідомлення про будь-яку ситуацію або інциденти, що можуть статися в районі відповідальності.

Вказані завдання вирішуються за допомогою патрулів, спостережних пунктів (СП), контрольно-пропускних пунктів (КПП), електронного підслуховування та інспекцій.

Організація і здійснення спостереження є важливою складовою частиною операції. Для ведення спостереження в призначених районах (секторах) розгортаються постійні і тимчасові спостережні пости.

У залежності від умов обстановки й обсягу завдань до складу спостережного посту може бути включено 1-2 механізованих відділення на штатній техніці з необхідним запасом боєприпасів, засобами зв’язку, радіолокаційного огляду, приладами нічного бачення і освітлення місцевості.

Спостережні пости обладнаються на лінії зіткнення конфліктуючих сторін на кордонах усередині зони роз’єднання (буферної зони) чи у місцях, що забезпечують зручне спостереження за місцевістю і здійснення повного контролю за пересуванням автомобільного транспорту і людей.

Такими місцями можуть бути: залізничні переїзди, мости через водні перешкоди, дефіле, яри, ущелини, дороги в лісових масивах, перехрестя і розв’язки доріг (слайд № 1).

Спостережні пости повинні легко розпізнаватися і забезпечувати захист військовослужбовців, які знаходяться на них.

По обидва боки дороги при під’їзді до посту за 300—150 метрів встановлюються інформаційно-вказівні знаки, знаки обмеження швидкості руху і виключення можливості об'їзду пости на дорожньому полотні і по узбіччях встановлюються різного роду перешкоди (їжаки, зварені з обрізків рейки, залізобетонні вироби, камені й інші загородження). Для повного закриття проїзду можуть бути використані рухомі стрічки, з набитими в них колючими предметами (цвяхами, шипами і т.д.), шлагбауми.

Крім того, у безпосередній близькості від території СП підготовляється вертолітний посадочний майданчик.

При виборі місця для розміщення СП необхідно враховувати:

- що саме необхідно бачити для виконання поставленої завдання;

- розташування конфронтуючих сторін;

- які райони і напрямки необхідно тримати під спостереженням;

- наявність між сусідніми СП прихованого від спостереження (“мертвого”) простору;

- умови взаємодії із сусідніми СП;

- висоту розташування самого СП;

- географічні особливості місцевості.

Старший СП складає графік змін на постах і відпочинку з розрахунку: 1-2 чоловіка ведуть спостереження, інші забезпечують охорону і відпочивають.

Наряд для несення служби може призначатися на термін до 3-х діб, при необхідності - і на більш тривалий термін.

Старший СП щодня узагальнює результати спостереження і до встановленого терміну доповідає їх у штаб, а у випадку виявлення незаконної діяльності - негайно.

Якщо дозволяє обстановка, особовий склад може залучатися для патрулювання на ділянці, яка не простежується із СП. У цьому випадку військовослужбовці оснащуються всім необхідним для спостереження, зв’язку і забезпечення безпеки.

На спостережний пост покладаються завдання:

- демонстрація сторонам, які знаходяться у конфлікті, і місцевому населенню присутності миротворчих сил;

- встановлення фактів порушення угоди про припинення вогню і проведення розслідування по них;

- спостереження за відведенням і переміщенням збройних формувань, важкого озброєння і техніки сторін, які знаходяться у конфлікті, у зазначені райони;

- забезпечення безпеки руху транзитного транспорту і припинення протиправних дій у відношенні до населення;

- спостереження за повітряним простором, прибережними районами, аеродромами, лініями припинення вогню, демаркаційними лініями в районі (секторі) відповідальності СП;

- підготовка доповідей про хід виконання завдань.

Примітка: Демаркаційна лінія це: 1) лінія (смуга), яка розмежує сторони що ведуть бойові дії на час перемірся (лінія припинення вогню); 2) лінія, яка розмежує на зони територію переможеної держави.

Рухомий спостережний пост (слайд № 2) - це група військовослужбовців на штатній техніці чи на автомобілі, яка виконує завдання щодо спостереження за місцевістю, важливими об’єктами з метою виявлення порушень особливого режиму, а також затримання, огляду осіб, які порушують правила особливого режиму, і доставки їх до військової поліції (або місцевих органів влади), вилучення зброї і боєприпасів, інші завдання. До їх складу входить - до механізованого взводу зі штатним озброєнням.

При постановці завдань рухомому спостережному посту вказуються:

- склад, засоби підсилення;

- способи виконання завдання;

- маршрут і швидкість руху;

- періодичність контролю (проїзду) по маршруту;

- час і місце прийому їжі та відпочинку особового складу;

- час готовності до виконання поставленого завдання;

- порядок підтримання зв’язку і надання доповідей.

Для контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні) створюється система контрольно-пропускних пунктів (КПП).

Контрольно – пропускний пункт призначений для контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні).

КПП бувають стаціонарні і рухомі.

Стаціонарні КПП - розташовуються на перехрестях доріг, поблизу мостів, у вузьких долинах, на в’їздах і виїздах у зону роз’єднання (буферну, демілітаризовану зону) і функціонують цілодобово.

Вони обладнаються засобами блокування руху транспортних засобів і людей і повинні мати:

- спеціальний майданчик для огляду автомобілів;

- укриття для особового складу;

- радіо і проводові засоби зв’язку;

- огородження чи інші перешкоди, що виключають можливість їх обходу (об’їзду).

Вимоги до спорудження стаціонарного КПП (СП) (слайд № 3, 4, 5).

Приміщення КПП повинне знаходитись на відстані 15—30 метрів від дороги, що забезпечує вогневе прикриття при огляді транспортних засобів. Стіни приміщення повинні бути куленепробивними, амбразури обладнані дротовим захистом від ручних гранат і забезпечувати кругову оборону. Навколо КПП (СП) установлюються дротові загородження. Для блокування руху передбачається великий, важкий шлагбаум, настили із шипами, що стирчать, а також бетонні блоки на кожному напрямку руху по дорозі.

Для обмеження швидкості руху і виключення можливості об’їзду посту на дорожньому полотні і на узбіччях установлюються різного роду перешкоди (їжаки, зваренні з обрізків рейки, залізобетонні вироби, камені й інші загородження. Для повного закриття проїзду можуть бути використані рухомі стрічки, з набитими в них колючими предметами (цвяхами, шипами і т.д.), шлагбауми.

По периметру КПП (СП) установлюються сигнальні міни натяжної дії. Прилягаюча територія повинна бути очищена від чагарників і сторонніх предметів. Прожектори не повинні освітлювати і засліплювати особовий склад КПП (СП).

КПП (СП) повинен бути оточений земляним валом чи кам’яною стіною, довкола нього обладнаються оборонні позиції для ведення кругової оборони. Для укриття особового складу на КПП (СП) обладнується сховище (бункер), а також місця для відпочинку, прийому їжі, умивання і відхоже місце.

Стіни КПП (СП) повинні бути пофарбовані в білий колір, мати розпізнавальний знак миротворчих сил і номер даного КПП (СП). Ці знаки повинні бути видимі з повітря, а вночі освітлюватися. На флагштоку повинен бути вивішений прапор миротворчих сил.

Для техніки готується укриття чи кілька укриттів. Як правило, для укриття техніки можуть використовуватись кам’яні стіни чи окопи.

По обидва боки дороги при під’їзді до посту за 300—150 метрів встановлюються інформаційно-вказівні знаки, знаки обмеження швидкості руху і за 100—50 метрів знак зупинки.

Поруч з постом обладнується майданчик огляду з оглядовою ямою чи естакадою. Площадка обладнується таким чином, щоб цілком виключити можливість з’їзду з неї без дозволу старшого посту. Крім цього обладнається місце для утримання затриманих, до прибуття представників військової поліції, органів державної влади та командира підрозділу, який виставив КПП.

Ділянка дороги, на якій несуть службу постові, у нічний час освітлюється. Постові екіпіруються засобами захисту, сталевими шоломами та бронежилетами. Для зупинки автотранспорту в нічний час постові забезпечуються жезлами, що світяться (ліхтариками).

На відстані 100—150 метрів від кордону КПП установлюються щити з написом на англійській і місцевій мовах:

“Ви в’їжджаєте в зону (виїжджаєте з зони) миротворчих сил. Знизьте швидкість до 5 км за годину. Будь ласка, приготуйте Ваші документи. Вогнепальна і холодна зброя, вибухові речовини не допускаються в зону відповідальності миротворчих сил”.

Крім того, у безпосередній близькості від території КПП готується вертолітний посадочний майданчик.

В залежності від руху і загальної ситуації, мінімум два солдати, несуть службу на КПП. Один із солдатів перевіряє людей і транспортні засоби. А другий солдат забезпечує безпеку місця перевірки людей і транспортних засобів. Солдат, що забезпечує безпеку – озброєний і має вільний доступ до радіо і телефону. Якщо більша кількість солдат несе службу на КПП- один із них повинен бути готовий застосувати перешкоди для зупинки транспортних засобів, що спробують проїхати через КПП без дозволу.

Рухомі КПП розташовуються в місцях, які не контролюються стаціонарними КПП, до їх складу входить посилене відділення на БТР, який має чіткі розпізнавальні знаки миротворчих сил.

Рухомі КПП виконують завдання у взаємодії з іншими КПП і СП, зупиняючи автомобілі та осіб на короткий час для несподіваних і швидких оглядів. Вони забезпечуються переносними загородженнями і щитами з надписами, що зазначені вище для стаціонарних КПП.

У залежності від віддалення посту від місць дислокації підрозділу, наряд для несення служби на стаціонарному КПП, може призначатись на термін до 3 діб, а при необхідності, і на більш тривалий термін.