Глава 4. Докази

Стаття 42. Види доказів

1. Доказами в адміністративному провадженні можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному цим Кодексом порядку встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для всебічного, повного та об’єктивного розгляду адміністративної справи та прийняття відповідного рішення.

2. Джерелами доказів можуть бути пояснення учасників адміністративного провадження, документи, речі, протокол огляду місця або речей, пояснення свідків, висновки або пояснення експертів, пояснення або консультації спеціалістів.

Стаття 43. Належність та допустимість доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Адміністративний орган не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

2. Докази, одержані адміністративним органом з порушенням закону, не враховуються під час прийняття адміністративного акта.

3. Обставини адміністративної справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися в інший спосіб.

Стаття 44. Обов’язок доказування

1. Збирання доказів в адміністративному провадженні покладається на адміністративний орган, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Не допускається вимагання адміністративним органом від особи документів, не визначених законодавством або у не передбаченій законодавством формі.

Глава 5. Адміністративні витрати

Стаття 45. Види адміністративних витрат

1. Адміністративні витрати складаються з адміністративного збору та витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження.

Стаття 46. Адміністративний збір

1. При наданні адміністративних послуг справляється адміністративний збір — плата, що включає всі витрати, пов’язані з наданням цих послуг під час здійснення адміністративного впровадження у справі.

2. Ставки та порядок сплати адміністративного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 47. Витрати, пов’язані із здійсненням адміністративного провадження

1. До витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження, належать:

1) витрати, пов’язані з оглядом місця, проведенням експертизи, залученням свідка, спеціаліста, перекладача;

2) транспортні витрати, добові та інші компенсаційні витрати учасників адміністративного провадження;

3) інші витрати, безпосередньо пов’язані з розглядом і вирішенням адміністративної справи.

2. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження, в тому числі нормативи відшкодування витрат учасникам адміністративного провадження та особам, які сприяють розгляду справи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. За учасниками адміністративного провадження, які були залучені адміністративним органом, зберігається їх середньомісячний заробіток за місцем роботи на період безпосередньої участі в адміністративному провадженні.

Стаття 48. Розподіл витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження

1. Витрати адміністративного органу, пов’язані з адміністративним провадженням, здійснюються за рахунок коштів, передбачених на його утримання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Витрати особи, пов’язані з адміністративним провадженням, здійснюються за її рахунок.

3. Інші витрати, пов’язані з адміністративним провадженням, здійснюються за рахунок учасника адміністративного провадження, за ініціативою якого вчиняється відповідна процедурна дія.

Розмір та порядок оплати витрат особою визначається адміністративним органом перед прийняттям адміністративного акта або в адміністративному акті, крім випадків внесення адміністративного збору у повному обсязі перед поданням заяви.

Окремим категоріям фізичних та/або юридичних осіб у випадках, передбачених законом, надаються пільги щодо оплати витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження.

4. В адміністративному провадженні за скаргою у разі, коли скарга, документи або інші відомості, подані оскаржувачем, містять завідомо неправдиву інформацію і розгляд справи спричинив значні витрати, ці витрати можуть бути здійснені за рахунок оскаржувача згідно з рішенням відповідного адміністративного органу, який розглядав адміністративну справу.

5. Витрати, пов’язані із залученням експерта, спеціаліста та перекладача, в тому числі їх гонорар (винагорода), оплачуються учасником адміністративного провадження, за ініціативою якого вони були залучені, і лише у тому разі, коли в штаті адміністративного органу не передбачено посадових чи службових осіб або інших працівників, до обов’язків яких належить виконання такої роботи (надання послуг).