- •Тема 4. Стратегічне планування в міжнародних корпораціях.
- •2. Послідовна реалізація генеральної мети.
- •3. Відсутність зовнішніх і внутрішніх протиріч та оцінка тенденцій у прийнятті стратегічних рішень.
- •4. Процедури стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •5. Організація стратегічного планування в міжнародній фірмі.
- •6. Передумови формування стратегій бнк.
- •7. Формування маркетингової стратегії.
- •8. Практика розробки і реалізації стратегічних планів бнк.
- •1. Схема структур управління та роль стратегічного планування.
- •9. Гібридна стратегія учасників міжнародних альянсів.
9. Гібридна стратегія учасників міжнародних альянсів.
При формуванні альянсів перед фірмами постають проблеми стратегічного вибору: де і в якій мірі співробітничати, і де та в якій мірі конкурувати. Іншими словами можна сказати, що виникає потреба розробки гібридної стратегії.
Гібридна стратегія - це поєднання конкурентної стратегії і стратегії співробітництва, а в окремих випадках - і стратегії опори на власні сили організації з метою оп- тимізації її позиції в галузі.
Фірма повинна знайти таке поєднання стратегій, яке було б відповідним зовнішньому і внутрішньому середовищу тієї галузі, де вона діє. Основна проблема при цьому - розробка такої гібридної стратегії, яка б закріплювала, а не підривала стійкі переваги організації.
Для реалізації цілісної та ефективної ділової стратегії фірма повинна досягати балансу між співробітництвом і конкуренцією в цілому по ланцюгу взаємовідносин із постачальниками і замовниками, а також інтегрувати співробітництво і конкуренцію не допускаючи конфліктів між партнерами.
Процедура розробки гібридної стратегії складається із 4 кроків: 1) розробка конкурентної стратегії без врахування можливості співробітництва; 2) розробка стратегій співробітництва без врахування конкурентного позиціювання; 3) поєднання результатів 1 і 2 кроків та оцінка їх відповідності; 4) якщо 3-й крок вказує на відсутність гармонійного взаємозв'язку стратегій, то необхідно вивчити можливості такого їх комбінування, яке оптимізує загальні стійкі переваги фірми.
Співвідношення стратегій конкуренції і співробітництва, а також опору на власні сили при розробці і впровадженні нових технологій залежить від характеру інновацій, які можна класифікувати на автономні (можуть бути досягнені без залежності від інших інновацій), та системні (лише у взаємозв 'язку і додатковими інноваціями).
Оскільки велика компанія може одержувати технології, одночасно купуючи їх у інших компаній (стратегія конкуренції) через участь у стратегічних альянсах (стратегія співробітництва) і створюючи їх сама (опора на власні сили), по скільки на практиці фірми реалізують гібридні стратегії, в кожній з яких вказані моделі співвідносяться таким чином.