- •Лекція 1.
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Тема 1.
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •5. Орган, система органів, організм
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4,, Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •2, Хвороби кісток
- •1.Біологічне значення скелетних м'язів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •3; Основні групи м'язів людського тїла
- •4. Робота м'язів
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8, Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •5. Регуляція кровообігу
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3. Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •4 Лекція 10.
- •2. Регуляція дихлння
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Тема 5.
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •У чому полатає біологічне значенні травлення?
- •Назвіть органи травної системи. Визначте взаємозв'язок анатомічних особливостей травної системи зІп фувюйями!*
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •Тема 6.
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Тема 9.
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •6. Динамічний стереотип
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Тема 10.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •Біполярні нейрони;
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •6. Органи шкірного чуття
- •Тема 11.
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
Лекція 1.
ЗНАЧЕННЯ АНАТОМІЇ, ФІЗІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ ДЛЯ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ. ОРГАНІЗІМ ЯК САМОРЕГУЛЬОВАНА СИСТЕМА
1 . Предмет анатомії, фізіології та гігієни людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами.
2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології.
3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу.
4. Організм людини — єдине ціле.
5. Організм як саморегульована система.
Основні поняття: анатомія, фізіологія, вікова фізіологія, гігієна; здоров'я, організм людини, гомеостаз, саморегуляція.
1. Вступ. Предмет і методи анатомії, фізіології та гігієни людини, зв'язок їх з іншими біологічними дисциплінами.
Знання будови тіла людини і пізнання сутності життєвих процесів нарізних рівнях організації організму здавна цікавили учених-біологів, філософів та широкі верстви населення. Основними стимулами для розвитку цих знань були практичні потреби життя людей, зокрема потреби медицини. Потрібно було багато століть для того, щоб людство прийшло до сучасного рівня знань у таких галузях науки, як анатомія, фізіологія та гігієна людини.
Анатомія людини (від грец. апаїоте — розтин, розчленування) —наука, що вивчає форму і будову організму, органів і тканин людини у зв'язку з 'їхніми функціями у процесі філогенезу1 та онтогенезу2.
Фізіологія (від грец. рНуш — природа, Іо§оз — учення) — наука про функції живого організму як єдиного цілого, про процеси, що відбуваються в ньому на всіх його структурних рівнях: клітинному, тканинному, органному, системному і організменому. Фізіологія вивчає життєдіяльність організму у взаємодії з зовнішніми умовами його існування. Основне завдання фізіології - розкриття законів життєдіяльності живого організму та керування ними. У результаті наукового прогресу фізіологія людини накопичила значний фактичний матеріал. Це призвело до того, що від фізіології, цілісної науки про функції організму, виокремилися і стали самостійними декілька наукових дисциплін. Серед них самостійною галуззю фізіології стала й вікова фізіологія*
Вікова фізіологія вивчає особливості життєдіяльності організму в різні періоди онтогенезу, функції органів, систем органів і організму в ' цілому в міру його росту та розвитку, своєрідність цих функцій на кожному віковому етапі.
Гігієни (від грец. Ну§іепо8 -.—здоровий)—наука, що вивчає вплив факторів навколишнього середовища на організм людини та її здоров'я, розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням як на індивідуальному так і популяційному рівні. Гігієна як наука профілактичного циклу включає в себе такі розділи: комунальна гігієна, соціальна гігієна, шкільна гігієна тощо. Завдання шкільної гігієни—не тільки всебічно вивчати чинники зовнішнього середовища і враховувати їх специфіку дії відповідно до вікових особливостей організму людини, а й добирати та цілеспрямовано організовувати заходи, які б сприяли розширенню його функціональних можливостей, зокрема опірності проти дії несприятливих факторів та збереженню здоров'я. Здоров'я — це стан повного. фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів (ВООЗ).
Будова і функції будь-якого органу тісно пов'язані між собою, тому необхідно анатомію і фізіологію розглядати у взаємному зв'язку. Без знання анатомії неможливо зрозуміти фізіологічні процеси, а без знання фізіології неможливо зрозуміти, чому окремі органи мають ту чи іншу будову. Не можна пізнавати функції організму, його органів, тканин і клітин, не знаючи їхньої будови. Ось чому успіхи фізіології тісно пов'язані з досягненням анатомії, гістології (науки, яка вивчає будову та функції тканин), цитології (науки, яка вивчає будову, хімічний склад, процеси життєдіяльності і розмноження клітин), ембріології (науки, яка вивчає закономірності розвитку клітини, тканин та органів зародка), біохімії (науки, яка вивчає хімічні закономірності фізіологічних процесів). Без знання генетики (науки про закономірності спадковості та мінливості організмів) неможливо зрозуміти закони еволюційного та індивідуального розвитку людського організму, його функціонування, старіння і смерті, не можна розв'язати практичні проблеми (лікування при спадкових захворюваннях, боротьби зі старістю та смертю). Найновіші дослідження закономірностей поділу клітин і диференціювання їх мають пряме відношення до проблеми регенерації, тобто відновлення органів, і злоякісного росту, боротьби з онкологічними захворюваннями. Філогенетичний принцип, який враховує еволюцію органічного світу, може підказати правильний підхід до вивчення патологічного процесу, а також для випро* бування нових лікарських препаратів. Цей метод допомагає зрозуміти походження аномалій, знайти найравджальніші шляхи поліпшення здо|Х> в'ятощо.
Шкільна гігієна тісно зв'язана з біологією, враховує дані анатомії, фізіології і разом з тим розширює уявлення про особливості реакцій організму у дітей і підлітків на вплив середовища.