Питання до семінарського заняття

1. Визначення понять страта та стратифікація.

2. Головні виміри соціальної стратифікації.

3. Історичні типи стратифікації (рабство. Касти, стани класів).

4. Класи та страти. Широке та вузьке визначення класів.

5. Класовий поділ в США та СРСР. Номенклатура.

6. Стратифікаційний поділ в сучасній Україні. Середній клас.

Теми рефератів

1. Особливості процесу стратифікаційного поділу суспільства.

2. Особливості історичної еволюції стратифікаційного поділу суспільства (від рабства до класів).

3. Порівняльний аналіз класово-стратифікаційного поділу в сучасних США та Україні.

4. Вплив соціально-економічних чинників на зміни в класово-стратифікаційному поділі в сучасній Україні.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.

2. Как провести социологическое исследование. – М.. 1985.

3. Маркович Д.Ж. Общая социология. - М., 1998.

4. Попова І.Н. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.

5. Рабочая книга социолога. Отв.ред. В.Г.Осипов. – М., 1983.

6. Резник Ю.М. Введение в социальную теорию. Социальная эпистемология. Пособие. – М., 1999.

7. Ритцер Д. Современные социологические теории. – СПб., 2002.

8. Смелзер Н. Социология. – М., 1996.

9. Социология. Основы общей теории (учебник для вузов). Отв.ред. Г.В.Осипов, Л.Н.Москвичев. – М., 2002.

10. Социология. Под ред. В.Н.Лавриненко. – М., 2001.

11. Соціологія. За ред. Андрущенка В.П., Горлача М.П. – К., 1998.

12. Соціологія. За ред. В.Г.Городяненка. – К., 1999.

13. Соціологія. За ред. С.О.Макеєва. – К., 1999.

14. Тощенко Ж.Т. Социология. Общий курс. – М., 1994.

15. Фролов С.С. Социология. – М., 1996.

16. Харчева В. Основы социологии. Учебник. – М., 1997.

17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 1996.

18. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969.

19. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. – М., 2000.

20. Якуба О.О. Соціологія. – Харків, 1996.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

ЛЕКЦІЯ VІ. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ (2 год.).

Соціальна мобільність – сукупність соціальних переміщень людей, тобто зміна ними свого статусу. Зростаюча (добровільна) і спадаюча (вимушена) мобільності. Класифікація мобільності. Два основні види соціальної мобільності (внутрішньопоколінна та міжпоколінна). Два основні типи соціальної мобільності (вертикальна та горизонтальна). Вертикальна мобільність. Горизонтальна мобільність. Географічна мобільність. Індивідуальна мобільність. Фактори індивідуальної мобільності. Групова мобільність. Фактори групової мобільності за П.Сорокіним. Організована, добровільно організована та недобровільно організована мобільність. Структурна мобільність. Основні та неосновні види соціальної мобільності. Об’єм та дистанція мобільності. Два показники виміру соціальної мобільності по окремим верствам – коефіцієнт мобільності виходу із соціальної верстви та коефіцієнт мобільності входу в соціальну верству. Демографічні фактори мобільності (стать, вік, рівень народжуваності, рівень смертності, щільність населення). Професійна, економічна (для молоді) та політична (для літніх) мобільність. Внутрішня класова мобільність. Канали вертикальної мобільності (канали вертикальної циркуляції за П.Сорокіним) – армія, церква, школа, сім’я, власність. Інститут наслідування соціального статусу. Групова замкненість (соціальна клаузула). Міграція. Маргінальність. Плинність кадрів. Мобільність в СРСР та в сучасній Україні.

ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ.

1. Соціальна мобільність та її основні види та типи.

2. Особливості та фактори індивідуальної, групової та структурної мобільності.

3. Канали вертикальної мобільності (за П.Сорокіним).

4. Географічна мобільність. Міграція та міграційна маргінальність.

5. Соціальна мобільність в СРСР та в сучасній Україні.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Соціальна мобільність як зміна соціального статусу людей.

2. П.Сорокін про канали вертикальної мобільності.

3. Міграційні процеси в Україні як різновид соціальної мобільності.

4. Маргіналізація сільських мігрантів в міста.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.

2. Как провести социологическое исследование. – М.. 1985.

3. Маркович Д.Ж. Общая социология. - М., 1998.

4. Попова І.Н. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.

5. Рабочая книга социолога. Отв.ред. В.Г.Осипов. – М., 1983.

6. Резник Ю.М. Введение в социальную теорию. Социальная эпистемология. Пособие. – М., 1999.

7. Ритцер Д. Современные социологические теории. – СПб., 2002.

8. Смелзер Н. Социология. – М., 1996.

9. Социология. Основы общей теории (учебник для вузов). Отв.ред. Г.В.Осипов, Л.Н.Москвичев. – М., 2002.

10. Социология. Под ред. В.Н.Лавриненко. – М., 2001.

11. Соціологія. За ред. Андрущенка В.П., Горлача М.П. – К., 1998.

12. Соціологія. За ред. В.Г.Городяненка. – К., 1999.

13. Соціологія. За ред. С.О.Макеєва. – К., 1999.

14. Тощенко Ж.Т. Социология. Общий курс. – М., 1994.

15. Фролов С.С. Социология. – М., 1996.

16. Харчева В. Основы социологии. Учебник. – М., 1997.

17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 1996.

18. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. – М., 1969.

19. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. – М., 2000.

20. Якуба О.О. Соціологія. – Харків, 1996.

ЛЕКЦІЯ VІ. НЕРІВНІСТЬ, БАГАТСТВО ТА БІДНІСТЬ (2 год.)

Нерівність, багатство та бідність – поняття, тісно пов’язане із соціальною стратифікацією. Нерівність. Гроші як основний вимірювач нерівності. Ліквідні засоби. Багатство та багаті. “Старі” та “нові” багаті в США. Чисельність вищого класу в США. Майнова еліта вищого класу США. “Чотириста сімей”. Доход. Заробітна плата. Наймана робоча сила. “Само найняті”. Два головних способи виміру нерівності. Сутність соціальної та економічної нерівності.

Бідність. Андерклас. Вимір бідності. Масштаб бідності (коефіцієнт чи кордони бідності). Поріг бідності (рівень бідності). Зв’язок масштабу та порогу бідності. Рекомендації економічної комісії ООН щодо того, кого відносити до бідних верств населення країни. Зміни кордонів бідності в країнах Європи в історичному часі. Прожитковий мінімум. Два методи виміру прожиткового мінімуму (нормативний та статистичний – витрати на харчування). Рівень життя. Соціальна допомога. “Гідний рівень життя”. Способи визначення “гідного рівня життя” (Великобританія). Ступені (рівні) бідності в Великобританії. Абсолютна бідність. “Відносна” бідність. “Наздогоняюча” бідність. Злиденність – крайня бідність. Знедоленість. Деривація. Субкультура бідності. Риси субкультури бідності – андеркласу (9). Груповий розподіл бідних в США.