Із резолюції X з'їзду ркп (б), березень 1921 р. Про заміну продрозверстки продподатком

1. Для забезпечення правильного і спокійного ведення господарства на основі вільнішого розпорядження хліборобом своїми господарчими ресурса­ми, для зміцнення селянського господарства і підняття його продуктивнос­ті, а також із метою точного визначення державних зобов'язань хліборобів розверстка як спосіб державної заготівлі продовольства, сировини й фуражу заміняється натуральним податком.

Запитання до документа.

Із якою метою було замінено продрозверстку продподатком? Порівняйте справжню мету з аргументацією, що наведена в до­кументі.

Розповідь учителя.

Незважаючи на поступки, негативне ставлення більшовиків до повсталих не змінилося. Ленін стверджував, що вони небезпечні­ші, ніж «Денікін, Юденич і Колчак разом взяті». Триста делегатів з'їзду були відправлені на придушення повстання. Воєнна операція з придушення повстання була незвичайною: піхотним підрозділам потрібно було оволодіти морською фортецею на о. Котлін (фінська затока була вкрита льодом, який почав танути). Штурм у ніч на 8 березня був відбитий кронштадтцями. Успіху вдалось досягти у ніч на 17 березня. Одягнені в білі маскхалати штурмуючі змогли непо­мітно підійти до стін міста, проте, увірватися в нього вони змогли лише опівдні. До кінця дня повстання було придушено. М. Тухачев­ский, що командував штурмом, згадував ті події: «Я із п'яти років на війні, але не можу пригадати, щоб коли-небуть спостерігав таку різанину. Це був ад. Матроси билися, як дикі звірі. Звідкіля у них бралася сила для такого бойового завзяття, не можу сказати. Кожен дім, який вони займали, приходилося брати приступом. Ціла рота боролася цілих півгодини, щоб захопити один будинок, але коли його брали, то з'ясовувалось, що у будинку було всього два-три сол­дати з кулеметом».

Частина повсталих відступила у Фінляндію, де здалася фінам. Більш ніж 2,1 тис. було взято у полон й розстріляно, 6 тис. відправ­лено в табори.

Запитання для дискусії.

Чому влада не пішла на компроміс з повсталими, хоча згодом частинаїх вимог була задоволена?

Охарактеризуйте наслідки Кронштадтського повстання.

3. Неп: заходи, протиріччя, причини згортання.

Розповідь учителя.

Економічна та суспільно-політична криза 1921 р. змусила біль­шовицьке керівництво терміново переглянути економічну політику, особливо щодо селянства. Перехід до нової економічної політики (НЕП) ще 1920 р. пропонував здійснити JI. Троцький, але його про­позиції замінити продрозкладку податковою системою не підтримав більшовицький ЦК. Та вже навесні 1921 р. Ленін спромігся пере­конати партійне керівництво в необхідності зміни економічної по­літики.

Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.

Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП(б), який у березні 1921 р. прийняв резолюцію «Про заміну прод- розкладки продподатком». Податок установлювався вдвічі меншим; ніж розмір продрозкладки, передбаченої на 1921 р.

Згодом селянам було дозволено продавати надлишок продукції на ринку, організовувати кооперативи, а також орендувати землю та ви­користовувати найману працю.

Відповідно в промисловості було проведено децентралізацію управ­ління, підприємства об'єднувалися у трести й переводилися на гос­подарський розрахунок, деякі підприємства поверталися колишнім власникам, упроваджувалася відрядна оплата праці, дозволялась оренда, залучався іноземний капітал через створення концесій та спільних підприємств.

Запроваджені заходи сприяли відродженню ринкових відносин, фактично ліквідованих за доби «воєнного комунізму». Із метою їх нормального функціонування запроваджувалася нова система опо­даткування, вводилася конвертована грошова одиниця — червінець, забезпечений золотом. 1 червінець дорівнював 10 золотим карбован­цям. Для розвитку торгівлі всіх форм власності створювалися кращі умови.

Але більшість більшовицького керівництва вважало неп тимча­совою політикою, розрахованою на перехід від капіталізму до соці­алізму, і не бажало відмовлятися від комуністичних ідей. Основні економічні важелі залишалися в його руках. Зберігався значний державний сектор (важка та більша частина легкої промисловості), зовнішня торгівля була державною монополією, діяв єдиний держа­вний банк, держава формувала ціни на сільськогосподарську і проми­слову продукцію. Уся повнота влади в країні належала РКП(б).

Завдання.

Складіть порівняльну таблицю за наведеним зразком.

Політика «воєнного комунізму» та неп

Запитання для порівняння	«Воєнний комунізм» (1918—1921)	і Неп (1921—1928)
Мета	Побудова комунізму насильницькими ме­тодами, шляхом «ка­валерійської атаки на капіталізм»	Ліквідація загрози нової грома­дянської війни. Збереження більшовицького ре­жиму. Покращення економічного становища в країні, що перебува­ла в міжнародній ізоляції
Основні за­ходи
Промисловість
Сільське гос­подарство
Торгівля
Фінанси
Система управління
Трудові відно­сини
Наслідки

Розповідь учителя.

Таке суперечливе становище викликало неодноразові кризи. При­водом до їх виникнення була відмова селян здавати хліб за заниже­ними цінами (1923, 1925, 1927 рр.).

Кризи супроводжувалися загостренням політичної боротьби в пар­тійному керівництві між групою Бухаріна, Рикова, Томського (при­хильники збереження і розвитку непу) та групою Сталіна, Молотова, Кагановича, Ворошилова. У цій боротьбі перемогла група Сталіна — прихильники військово-комуністичних методів управління економі­кою, які взяли курс на відмову від непу.

Запитання для дискусії.

Чи виправдав неп сподівання радянського керівництва?

4. Створення СРСР

Розповідь учителя.

Установлення комуністичних режимів на більшій частині ко­лишньої Російської імперії поставило на порядок денний питання про об'єднання цих новоутворених держав, схожих за політичною системою, зв'язаних єдиним народногосподарським комплексом та об'єднаних у єдиний воєнно-політичний союз (договори 1919— 1920 pp.).

На початку 1920-х рр, в керівництві розгорілася дискусія про фо­рму об'єднання цих держав. Серед розмаїття думок можна вирізнити два підходи у вирішенні цієї проблеми.

Так, нарком національностей Й. Сталін висунув ідею утворення радянської спільності на засадах автономії. Такий варіант об'єднання здобув назву проекту «автономізації», але його розкритикували укра­їнські та грузинські більшовики. В умовах наростаючого конфлікту між московським центром та більшовиками національних республік у полеміку втрутився Ленін, який запропонував створити радянську спільність на засадах федерації (у федерацію об'єднувалися рівнопра­вні республіки, а не підпорядковані РРФСР). Цю пропозицію схвали­ли представники всіх республік.

Протягом 1922 р. відбулися з'їзди рад України, Білорусії, Закав­каззя, Російської Федерації, які підтвердили необхідність утворен­ня федеративного рівноправного союзу націй. Наприкінці грудня 1922 р. в Москві відбулася конференція представників національних республік, яка затвердила проекти декларацій про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік та проект союзного договору.

ЗО грудня 1922 р. відбувся І з'їзд рад СРСР. Основним доповідачем на з'їзді був Й. Сталін. Він ознайомив учасників з'їзду з проектами документів і вніс пропозицію затвердити їх. Відкриваючи обговорен­ня, представник УРСР М. Фрунзе запропонував доопрацювати доку­менти, а вже після цього схвалити їх на II з'їзді рад. Делегати з'їзду підтримали цю пропозицію та утворили комісію для підготовки оста­точного варіанта документів. На з'їзді було проголошено СРСР, обра­но Центральний виконавчий комітет і Президію Союзу РСР, а також чотирьох голів Президії ЦВК Союзу РСР, які по черзі мали головува­ти на засіданнях: від РРФСР — Калінін, від УРСР — Петровський, від БРСР — Черв'яков, від ЗРФСР — Наріманов.

Але союзний договір так ніколи й не було доопрацьовано й підписа­но. «Комісію 13» із доопрацювання договору було ліквідовано. У січні

1923р. ЦВК СРСР утворив Конституційну комісію, яка підготувала проект конституції СРСР. Його було затверджено на II з'їзді рад у сі­чні 1924 р. Конституція містила Декларацію та Договір про утворен­ня СРСР, який не мав нічого спільного з проектом договору 1922 р. З'їзд рекомендував союзним республікам ратифікувати текст консти­туції, що й було зроблено. Так відбулося конституційне оформлення СРСР, про створення якого було оголошено ЦВК СРСР у липні 1923 р. у «Зверненні до народів та урядів світу».

Отже, через маніпуляції Сталіна союзний договір, що мав стати міжнародним договором між суверенними державами, було замінено конституцією, яка є внутрішньодержавним документом.

Запитання для дискусії.

Як можна оцінити створення СРСР? Чи можна вважати створення СРСР відновленням Російської імперії під зверхністю більшовиків?

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання.

1. Які причини зумовили перехід радянського керівництва до непу?

2. Назвіть складові нової економічної політики.

3. Які заходи непу було здійснено в промисловості, у сфері торгів­лі й фінансів, у сільському господарстві?

4. Як ставилися до непу в партійному керівництві та у ВКП(б) в цілому?

5. Якими були результати і наслідки непу?

6. Яким чином відбулося утворення СРСР?

ВАРІАНТ II

І Семінарське заняття.

Запитання.

1. Внутрішньополітична криза на початку 1920-х pp.

2. Впровадження непу.

3. Протиріччя непу.

4. Згортання непу.

5. Створення СРСР.

Рекомендована література. 1. Верт Н. История советского го­сударства 1900—1991. — М., 1991. 2. История Отечества: люди, идеи, ре­шения. Очерки истории Советского государства / Сост. В. А. Козлов. — М., 1991. 3. Карр Эдвард. История Советской России. Большевистская револю­ция 1917—1923. — М., 1990. — Т. 1—2. 4. Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1921—1939 pp.) — К., 1999. 5. ХоскингД. История Советско­го Союза 1917—1991. — М., 1994. 6. Энциклопедия для детей. Т. 5, ч. 3. Ис­тория России. XX век / Сост. С. Т. Исмаилова. — М., 1996.

• Хоча неп не став довгостроковою політикою, завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване в роки Першої світової та грома­дянської воєн. Зросло промислове й сільськогосподарське виробництво, пожвавилися торгівля й товарообмін, ослабла соціальна напруженість.

Створення СРСР було неоднозначним явищем. Незважаючи на всю неоднозначність це державне утворення впливало на подальший розвиток історії понад 70 років