Проблемні питання стосовно конкуренції кримінально-правових норм

Навроцький

Колізія норм – це їх неузгодженість, хоча б частково. Це випадок колізії норм. Може бути між конституційними і кримінально-правоввими, між нормами крим зак-ва і норами інших галузей права або іншими законами.

Якщо множинність чи повторність, сукупність, рецидив – діяння підпадає під дію однієї або дільше норм, застосовується тільки одна.

Якщо колізії між нормами КУ і нормами ЗЧ – застосовувати конст норму, бо вони є нормами прямої дії.

Колізії між нормами КП і нормами Адміністративного Права – коли за певне діяння передбачена відповідальність і за кримін і за адміністрат.

У нас розбалансоване зак-во, навіть всередині кодифікованих актах. Якщо чіткий критерій не проведено потрібно

Якщо воно і підпадає під ознаки крим- злочину, але діяння малозначне, то адм. У Адм: “якщо воно не підпадає під діяння крим-правової норми”.

Навроцький – сунів на користь обвинуваченого;

Види конкуренції:

1. конкуренція загальної та спеціальної норми; ст. 366

2. конкуренція частики та цілого (вчинення розбійного нападу із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ст. 121 і ч. 2 ст. 187 – розбій і тяжке тіл ушкодження) цілим є ч. 2 ст. 187 а частка – ст. 121. Перевага – та норма, яка більш широко і конкретно описує ознаки фактично вчиненого.

3. Конкуренція спеціальних норм – одна з них виступає як норма загальна стосовно іншої спеціальної норми. Перевага

Проблема розмежування суміжних складів злочину

Кудрявцев

Тарарухін

Фесенко Монографія Злочини проти життя та здоров’я населення та засоби щодо його охорони.

Кудрявцев

До суміжних злочинів відносив – мають всі загальні ознаки крім днієї. Погодитись важко: приклад, хуліганство і злочини проти особи – немає жодної загальної ознаки, крім однієї- суб’єкта; тобто все навпаки.

Доцільно класифікувати самі склади злочинів:

Класифікація ознак складів злочинів в аспекті їх співідношення:

А) відмінні ознаки “а” не дорівнює “б”; можуть бути очеввидними (умисел і необережність)і латентними (хуліганство і корисні мотиви, особиста зацікавленість)

Б) загальні ознаки “а”= “б”; можуть бути очевидними (наслідок - смерть) і латентними (тяжкі наслідки у злочині проти довкілля)

Відмежуванням є відмінні ознаки

Потрібно вдшукати універсального критерію відмежування.

Вимагання майна – розбій чи грабіж - розмежування: і розбій і грабіж з погрозою насильства, особа фактично вимагає. Якщо вимагання – то особа вимагає не тільки майно, а й право на майно, але це не універсальний критерій розмежування. А універсальним буде – якщо це розбій, то особа вимагає передати майно негайно. А за вимагання – може особа навіт насильство застосувати, але передати майно в майбутньому, не негайно.

Майно вимагають негайно, а погроза на майбутнє – універсальний критерій вимагання, ні для грабежу, ні для розбою – це не властиво;

Обставини, що виключають злочинність діяння

ППВСУ від 26 04 2002 про суд практику у справах про необхідну оборону

Монографія Баулін

Проблемою залишається питання, коли шкода завдається за згодою особи.

Якщо особа за такої ситуації відповідно до конституційної, крим-правової норми правомірно діяла, але її притягають до крим відповідальності помилково – це неприпустимо.

Це може бути і адмін проступок

Наявність посягання – питання коли саме буде посягання наявним; бажано розглядати у динаміці. 1 етап – коли ще немає реальної загрози для інтересів особи.. 2 етап – реальна зароза; 3 – посягання фактично відбувається; 4 – посягання завершено, але особа яка зазнала наслідків не усвідомлює; 5 – посягання завершено, особа вже усвідомлює.

Якщо створена реальна загроза – особа має право на захист.

Законність інтересів – шкода їм не допускається.

Особа мусить негайно діяти через те, що такий хар-р посягання, законні інтереси вже під безпосередньою загрозою.

Заходи, які вживає особа не можуть перевищувати межі необхідної оборони.

У ст.36 передбачено 3 правила: охорона завжди буде правомірною, і не постає питання про перевищення: якщо був напад групи; якщо був озброєний напад; якщо було протиправне насильницьке вторгнення у житло. Може захищатись у будь-який спосіб незалежно від того, яку шкоду заподіяв нападник.

Тяжкість шкоди і небезпечність посягання і обстановка. Чітких критеріїв не дає. Пропонується теорією крим права вивчати матеріал справи в двох аспектах:

1. вирішення питання про своєчасність або несвоєчасність оборони: взагалі некоректно звертати на це увагу – якщо оборона була несвоєчасною, то фактично в цей момент необхідної оборони не було і тому постановки питання щодо перевищення меж недоцільно. Відповідальність настає на загальних підставах.

2. Несвоєчасна оборона може бути у двох варіантах: передчасна і запізніла. неза лежно від того, чи це передчасна чи запізніла – це може бути ознаками перевищення меж необхідної оборони. Якщо передчасна – виріш на заг підставах; якщо запізніла – не виключається, що шкода спричиняєься за пом’якшуючих обставин.

Коли мотив захисту (раптово виник, а не через 3 дні) або коли мотив помсти – допоможуть допоміжні критерії – якщо насильство вже завершено, якщо час вже минув, після вчинення насильства і особа позбавляє життя – то тут мотив помсти. Запізніла оборона може бути – одразу, хоча вже і завершено поссягання, але по інерції, згарача проодовжує дії спрямовані на захист, коли ще не встиг трансформуватись мотив захисту у мотив помсти.

Передчасний захист не може бути ознакою перевищення меж необхідної оборони (Фесенко підтримує). Але згодом поміняв свій погляд. Держава не спроможна захиститит людину. Перевищення меж необх оборони можливо якщо була передчасна або запізніла.

Співрозмірності або неспіврозмірності посягання і захисту.

Співставити шкоду заподіяну і відвернуту шкоду. Які засоби у особи, яка нападала і у особи, яка захищалась.

Співвідношення сил: кількість (2 нападає, 100 захищається), вік, стан здоров’я, стать, інтесивність нападу, інтенсивність захисту, навички, місце, час і обстановка.

Проблеми покарання

1. Проблеми щодо поняття та мети покарання.

2. Проблеми побудови санкцій ОЧ КК

3. Проблема признчення покарання

4. Інші крим-правові заходи, що не є покаранням

5. Особливості покарання за злочини вчинені неповнолітніми

ППВСУ “Про практику призначення судами кримінального покарання”

Ст. 50 КК – визначення

Це однин із найбільш суворих заходів примусу, полягає у обмеженні прав і свобод засудженого, призначається від імені держави, покарання тягне за собою стан судимості (має і крим-правові наслідки: може визнаватись як рецидив; та загально-правові наслідки: якщо судимість непогашена або не знята, то не може бути державним службовцем...).

Мета покарання: в КК зазначено декілька цілей:

• Виправлення (у кодексі 60 р – мета виправленя і перевиховання – були зауваження стосовно поняття)

• Загальне попередження – інколи кажуть, що загальна чи спеціальна превенція, але з цим особливих проблем немає. Питання щодо “кари” як мети покарання. Кара не є метою покарання (у раніше діючому кодексі). З приняттям нового кодексу – мета “кара”. Це поняття, яке стосується суті покарання, а не його мету. Саме слово “покарання” – такий захід. Не можна погодитись з тим, що кара – це мета покарання. Визначення такої ознаки у КК – позиція суб’єктивізму. Росіяни прийняли кодекс у 96 році, формували і принципи КП (яких у нашому кодексі законодавчо не визначені), і одним з принципів у них є “принцип соціальної справедливості” – це більш вдало порівняно з тим, як в укр зак-ві.акцент треба переносити не на діяння, а на діяча. Ми ж караємо не злоин, а особу, яка вчинила злочин. Треба врахувати цілі, виправити її, щоб вона та інші надалі не вчиняла злочин.

• Спеціальне попередження