- •1.Предмет .Вивчення дисципліни «Рег. Економіка»
- •3. Економічне районування України
- •4.Основні особливості розміщення продуктивних сил
- •5.Розміщення продуктивних сил і формування економічних районів
- •6. Порівняльна характеристика
- •7.Основні принципи рпс і їх реалізація у практичній діяльності
- •8.Спеціалізація економічних районів- результат тпп
- •9.Розміщення продуктивних сил Карпатського регіону
- •10.Сутність територіальної організації продуктивних сил
- •11.Сутність комплексного розвитку пс економічних районів
- •12.Порівняльна характеристика Карпатського і Подільського районів
- •13.Місце рпс в системі наук
- •14. Паливно- енергетичний фактор у рпс
- •15.Спеціалізація господарства Подільського району
- •16.Наукові напрямки і теорії рпс
- •17.Транспортний фактор у рпс
- •18.Спеціалізація господарського комплексу Київського(столичного) району.
- •19. Територіально-виробничий комплекс(твк)- форма розміщення продуктивних сил
- •21.Розміщення продуктивних сил Північно – Східного району.
- •22.Основні ознаки класифікації твк.
- •23.Які галузі залежать в розміщенні від водного фактора.
- •24. Спеціалізація господарства і проблеми розміщення виробництва Придніпровського району
- •25.Промисловий комплекс - об’єкт вивчення рпс.
- •26. Зміни у розміщенні пс в результаті науково- технічного прогресу.
- •28.Агропромисловий - об’єкт вивчення рпс.
- •29. Особливості розміщ. В-цтва в Україні у зв’язку зі змінами демографічної ситуації
- •30. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району
8.Спеціалізація економічних районів- результат тпп
Територіальний поділ праці (ТПП) — це об'єктивний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності. Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами). ТПП є результатом просторового прояву загального економічного закону – суспільного поділу праці і є визначальним у просторовій організації господарства Він проявляється у господарській спеціалізації окремих частин території країни, територіальній локалізації певних видів виробничої діяльності та виробництва продукції і послуг згідно з їх конкурентними перевагами. Спеціалізація території на виробництві тих чи інших видів продукції або послуг відбувається за наступних умов:? К-ть продукції, що вироб-ся є більшою, за необхідну для задоволення потреб? Вироб-во певної прод-ї на певній території є дешевшим, ніж в інших регіонах.
Вироб-во продукції на даній терит повністю і надовго забезпечено ресурсами ТПП зумовлює спеціалізацію території на виробництві певних видів продукції та послуг. Він становить основу формування ек.районів і є найбільш інтегральним чинником їх утворення. ТПП – це об’єктивний процес виробничої спеціалізації економічних районів і обміну продукцією та послугами з іншими районами та країнами. Власне, в основі ТПП лежать природні умови й ресурси, різноманітність територій, а також відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці. Внаслідок цього виготовлення одного й того самого продукту на одній території потребує менших витрат праці, а на іншій – більших. Тим-то доцільно зосередити зусилля на виробництві саме того продукту, витрати на який нижчі, відмовившись від виробництва деяких інших продуктів, в-цтво яких ефективніше на інших територіях. Водночас продукти, яких бракує, можна одержати в обмін на свої.У межах однієї країни, виокремлюють внутрішньорайонний поділ праці (спеціалізацію окремих виробництв усередині економічного району) та міжрайонний поділ праці (спеціалізацію районів та обмін товарами між ними.
9.Розміщення продуктивних сил Карпатського регіону
Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області) займають площу в 56,6 тис. км2 (або 9,4 % території України), де проживають 6,5 млн. чол. (або 12 % її населення). Значнучастину території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних ісуб’єктивных причин намітились (а в останні роки — поглибились)тенденції до соціально - економічного упадку краю: розбалансованігосподарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції вжиттевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах, наближається до критичної демографічної ситуації, деградує унікальнаприрода Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону.Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже прочисто виробничі проблеми) являються, безумовно, внаслідок непродуманої,а подеколи — і авантюрної економічної політики радянської влади впопередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичнийперіод, особливо — в здійсненні ринкових реформ на рівнімакроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішнійсоціально-економічний стан карпатських областей в значній степені, являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політикив Україні.Рівень економічного розвитку Карпатського регіону оцінюється як средній.По виробництву національного доходу в розрахунку на душу населення,тільки Львівска область перевищує средньореспубліканський рівень, аЗакарпатськая взагалі має самий низький показник в Україні.
Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12 % всієї промислової продукції нашої держави; при цьому машинобудівництво і металообробка складає 10,9 %,електроенергетики — 7,1 %, хімічної та нафтохімічної промисловості — 13%, лісної, деревообробної и целюлозно-паперової промисловості — 32,7 %,промисловості будівельних матеріалів — 10,3 %. По випуску окремих видівпромислової продукції (таких, как автобуси, телевізори, автопогрузчики,алмазний інструмент, сірка, калійні міндобрива, резинове взуття та ін.) регіон являеться монополістом на українському ринку.