- •1.Предмет .Вивчення дисципліни «Рег. Економіка»
- •3. Економічне районування України
- •4.Основні особливості розміщення продуктивних сил
- •5.Розміщення продуктивних сил і формування економічних районів
- •6. Порівняльна характеристика
- •7.Основні принципи рпс і їх реалізація у практичній діяльності
- •8.Спеціалізація економічних районів- результат тпп
- •9.Розміщення продуктивних сил Карпатського регіону
- •10.Сутність територіальної організації продуктивних сил
- •11.Сутність комплексного розвитку пс економічних районів
- •12.Порівняльна характеристика Карпатського і Подільського районів
- •13.Місце рпс в системі наук
- •14. Паливно- енергетичний фактор у рпс
- •15.Спеціалізація господарства Подільського району
- •16.Наукові напрямки і теорії рпс
- •17.Транспортний фактор у рпс
- •18.Спеціалізація господарського комплексу Київського(столичного) району.
- •19. Територіально-виробничий комплекс(твк)- форма розміщення продуктивних сил
- •21.Розміщення продуктивних сил Північно – Східного району.
- •22.Основні ознаки класифікації твк.
- •23.Які галузі залежать в розміщенні від водного фактора.
- •24. Спеціалізація господарства і проблеми розміщення виробництва Придніпровського району
- •25.Промисловий комплекс - об’єкт вивчення рпс.
- •26. Зміни у розміщенні пс в результаті науково- технічного прогресу.
- •28.Агропромисловий - об’єкт вивчення рпс.
- •29. Особливості розміщ. В-цтва в Україні у зв’язку зі змінами демографічної ситуації
- •30. Розміщення і спеціалізація господарства Причорноморського району
18.Спеціалізація господарського комплексу Київського(столичного) району.
Розташований на півночі України. Площа його становить 90,7 тисяч квадратних кілометрів. Район охоплює території Київської, Чернігівської і Житомирської областей.
Друге місце в країні належить району за виробництвом продукції промисловості, за виробництвом продукції сільського господарства район поступається тільки Причорноморському.
Господарство району являє собою індустріально-аграрний комплекс, що спеціалізується на виробництві продукції машинобудування, легкої, харчової і хімічної промисловості, багатогалузевого сільського господарства.
Машинобудування різноманітне: верстатобудування (Київ, Житомир), сільськогосподарське (Київ, Біла Церква, Житомир, Ніжин, Прилуки), точне (Київ, Житомир, Чернігів, Васильків, Коростишів). Транспортні засоби — літаки, річкові й морські судна, мотоцикли виготовляють в Києві, автомобілі – в Чернігові і Броварах.
У легкій промисловості виділяється текстильна, взуттєва, трикотажна галузі. Зокрема, лляна промисловість розвинута в Житомирі, шовкова — Києві, вовняна — Чернігові, Коростишеві. Взуття виробляють у Києві, Білій Церкві, Житомирі, Прилуках, Чернігові, Бердичеві.
Хіміч. промисловість району випускає синтетичні волокна, побутові вироби, автомобільні шини. Розвинута, крім обласних центрів, у Білій Церкві. Харчова промисловість характеризується високим рівнем концентрації підприємств, продукція яких споживається передусім у столиці. У районі розвинені всі галузі харчової промисловості, провідне місце серед них займає молочна і м’ясна. У районі склалась багатогалузева промисловість будматеріалів. У її складі — порцеляново-фаянсова промисловість, що включає підприємства у Житомирській області — Баранівці, Городниці та інших центрах.
С/Г високопродуктивне. В його структурі переважає вирощ. зернових культур, цукрових буряків, хмелю і картоплі.
Тваринництво спеціалізується на скотарстві, свинарстві і птахівництві. Високопродуктивне виробництво м’яса, молока, яєць існує у приміській зоні м. Києва.
Транспортна система району представлена усіма видами транспорту, крім морського. Залізнична та автомобільна мережа має чітку радіально-кільцеву структуру із центром у Києві. Основні залізниці перетинають район у широтному напрямі. Великі залізничні вузли — Київ, Фастів, Ніжин, Бахмач. Значна кількість населення послуговується аеропортами м. Києва у т. ч. для міжнародних поїздок (аеропорт “Бориспіль” — найбільший в Україні).
19. Територіально-виробничий комплекс(твк)- форма розміщення продуктивних сил
Територіально-виробничі комплекси (ТВК) - це поєднання під¬приємств і установ, для яких територіальна спільність їхніх компонентів є додатковим чинником підвищення економічної ефек¬тивності за рахунок значної стабільності взаємних зв'язків (у тому числі інформаційних) і ритмічності виробничого процесу, скорочен¬ня транспортних витрат, раціонального використання усіх видів місцевих ресурсів та сприятливих умов маневрування ними. Враховуючи тенденцію до групового розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними об'єктів, до вдосконалення старих і формування нових ТВК, потрібно виробляти дійові заходи ефектив¬ного їх регулювання. ТВК різних масштабів і типів зарекомендували себе як найефективніша форма розміщення продуктивних сил, спеці¬алізації і пропорційного розвитку господарства України та її економічних районів. Тому великого значення в розміщенні продук¬тивних сил набувають ТВК різного змісту і рівня ієрархії, зокрема галузевих, міжгалузевих, інтегральних.
20.Вплив споживчого фактора на РПС.
Вплив споживчого фактора на РПС виявляється у наближенні виробництва до місць споживання готової продукції. Подібне тяжіння виникає у таких випадках: а) коли готовий продукт не можна перевозити на великі відстані через властиві йому споживчі властивості (хлібобулочні вироби, борошно, такі кондитерські вироби, як торти, тістечка, молочні продукти, а також сірчана кислота, енергія ТЕЦ): б) коли продукт порівняно дешевий і перевезення на великі відстані може істотно (часом у кілька разів) збільшити його вартість (залізобетон, цегла та інші буд. матеріали й конструкції);в) коли масове споживання готової продукції локалізується у певних центрах, наприклад у великих містах або агломераціях, а сировина транспортується легко (швацьке й взуттєве виробництво, вироби з пластмас, меблі, цукор-рафінад, сталь з металобрухту — ''мала металургія'', соняшникова олія, м'ясо, сірники, нафтопродукти). До цієї ж групи зараховується виробництво фосфорних добрив та азотних добрив з газу, яке розміщується у районах інтенсивного сільського господарства, в-цтво технологічного обладнання для галузей важкої промисловості, сільськогосподарські машини, бо їхнє перевезення коштує дорожче за сировину для їхнього виробництва.Відповідно до споживчого фактора згадані види виробництва розміщуються у місцях масового споживання. Щодо цього показове хлібопекарне виробництво: кожний хлібозавод обслуговує територію з порівняно обмеженим радіусом дії — до 10 км. Радіус транспортування свіжого молока становить 25—ЗО км, тому молочні господарства розміщуються у приміській зоні тих центрів, які вони постачають свіжою продукцією (незбиране молоко, сметана, солодкий сир, кефір, вершки). Якщо ж молочні ферми віддалені від місць масового споживання, то молоко йде на виробництво сиру й масла — більш транспортабельної продукції.