1. Підготовка, розміщення і переміщення тилу. Шляхи підвезення та евакуації
Наступ на противника, що обороняється, з висуванням із глибини, як правило, проводиться із вихідного району.
Підготовка тилу. При підготовці наступу в бригаді (полку) на основі прийнятого рішення з питань тилового забезпечення: доводяться завдання до бойових підрозділів і тилу; здійснюється планування тилового забезпечення; проводиться підготовка тилу, висування і розміщення підрозділів тилу в призначених районах; поповнюються запаси матеріальних засобів до установлених норм; підготовлюються шляхи підвезення та евакуації; організовуються всі види тилового забезпечення, технічне забезпечення по службах тилу і взаємодія тилу; організовується захист, оборона, охорона тилу і управління ним; здійснюється контроль готовності у тиловому відношенні підрозділів до наступу, а тилу – до виконання завдань в ході бою, а також проводяться інші заходи з урахуванням конкретної обстановки.
Залежно від наявності часу на підготовку наступу заходи щодо підготовки тилу можуть проводитися до початку бою у повному чи скороченому обсязі. У всіх випадках у першу чергу поповнюються запаси матеріальних засобів та виконуються інші завдання, вирішення яких забезпечує своєчасний початок та успішне ведення наступу. Особлива увага приділяється підготовці і чіткій організації забезпечення в тиловому відношенні передових, обхідних і рейдових загонів, а також тактичних повітряних десантів, за необхідності вони підсилюються силами та засобами бригадного (полкового) тилу.
Підготовка тилу проводиться одночасно з підготовкою до наступу бойових підрозділів з урахуванням поставлених перед бригадою (полком) бойових завдань, темпу наступу, зон зараження і зруйнувань на напрямку наступу, характеру місцевості та пори року.
Основні заходи щодо підготовки в тиловому відношенні наступу, як правило, проводяться: при наступі з висуванням із глибини – у вихідному районі (на початку воєнного конфлікту, крім того в місцях постійної дислокації, районах збору по тривозі, зосередження, відмобілізування, бойового призначення чи навчань); при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником – до зайняття бригадою (полком) вихідного положення (позицій очікування).
При переході в наступ із місць постійної дислокації (районів збору по тривозі, зосередження, відмобілізування, бойового призначення чи навчань) заходи щодо підготовки тилу визначаються та виконуються згідно з планом приведення бригади (полку) у бойову готовність.
Під час підготовки наступу особлива увага звертається на створення в підрозділах запасів матеріальних засобів у встановлених розмірах, їх раціональне укладання на автомобілі, закріплення і укриття, підготовку транспортних засобів і техніки тилу до роботи у складних умовах бойової обстановки.
Несправна техніка тилу, яка не може бути відремонтована до початку наступу, евакуюється в окремий ремонтно-відновлювальний батальйон дивізії або в ремонтні підрозділи і частини оперативних об'єднань; особовий склад підрозділів тилу забезпечується засобами захисту та дозиметричними приладами. При наявності часу з особовим складом проводяться заняття щодо виконання обов'язків у наступному бою. Тил батальйонів, за необхідності, підсилюється бригадними (полковими) транспортними засобами з боєприпасами і пальним.
Розміщення і переміщення підрозділів тилу в наступі визначається бойовим завданням бригади (полку), побудовою її бойового порядку, призначенням підрозділів тилу, умовами місцевості, наявністю доріг та іншими факторами і здійснюється відповідно до конкретних умов обстановки.
При цьому батальйон тилового забезпечення бригади (рота матеріального забезпечення полку) для зручності роботи та забезпечення наступного висування за бойовими підрозділами, як правило, розміщується на відстані 2 – 3 км від бойових підрозділів ближче до тильної межі району. Підрозділи тилу батальйонів і дивізіонів розміщуються в районах розміщення відповідних підрозділів.
З метою недопущення одночасного ураження сусідніх підрозділів батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) високоточною зброєю і зброєю залпового вогню, а також послаблення її впливу, він розміщується у призначеному районі по групах. Такими групами можуть бути: в батальйоні тилового забезпечення бригади – автомобільні взводи рот підвезення боєприпасів, пального, військово-технічного майна, продовольства та речового майна з відповідними складами, їдальня, польова лазня, речова ремонтна майстерня роти забезпечення та відділення хлібопечення цієї роти; в роті матеріального забезпечення полку – взвод підвезення боєприпасів і склад артилерійського озброєння та боєприпасів, взвод підвезення пального і склад пального, частина взводу підвезення продовольства, речового і військово-технічного майна, склади продовольчий, речовий та господарчий взвод, інша частина взводу підвезення продовольства, речового і військово-технічного майна та склади бронетанкового, автомобільного і військово-технічного майна.
Відстань між групами, а також між автомобільними ротами батальйону тилового забезпечення бригади складає 1,5 – 2 км. Загальна площа району розміщення батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) та тилового пункту управління бригади (полку) складає до 20 – 25 (4 – 6) км2, а при розміщенні підрозділів тилу, медичного і технічного забезпечення та тилового пункту управління в одному районі - до 30 (8) км2.
На початок висування бригади (полку) із вихідного району (місця постійної дислокації, району зосередження, відмобілізування, бойового призначення, збору по тривозі чи навчань) підрозділи тилу розміщуються вздовж доріг в готовності до висування. Тил батальйонів (дивізіонів), як правило, включається у склад похідних колон цих підрозділів.
За батальйонами, які діють у першому ешелоні, рухається частина транспортних засобів бригади (полку) із запасами боєприпасів і пального з батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) (якщо вона виділяється). Кількість матеріальних засобів у складі цих сил і засобів бригадного (полкового) тилу, залежно від обстановки, може бути різною, але, як правило, їх повинно бути достатньо для поповнення (у випадку знищення) запасів, які утримуються в транспортних засобах одного з основних батальйонів.
За необхідності підрозділи першого ешелону бойового порядку бригади (полку) підсилюються транспортними засобами із запасами матеріальних засобів з батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення).
Батальйон тилового забезпечення переміщується самостійними колонами (колоною) за другим ешелоном бригади на відстані 3 – 5 км від нього.
Залежно від ширини смуги наступу, наявності доріг і характеру місцевості батальйон тилового забезпечення висувається по одному, або двох маршрутах. При висуванні батальйону по двох маршрутах склад колон та кількість матеріальних засобів у кожній його колоні визначаються відповідно до прийнятого бойового порядку бригади, одну з колон очолює тиловий пункт управління бригади, іншу – командний пункт батальйону, попереду них – загони (групи) забезпечення руху. Глибина колони при висуванні по одному маршруту при дистанції між автомобілями до 50 м складає у середньому до 10 км, по двох – до 5 км кожна.
Медична рота (пункт) рухається за батальйонами, які діють у першому ешелоні.
З виходом підрозділів першого ешелону на рубіж переходу в атаку підрозділи тилу батальйонів та дивізіонів розміщуються безпосередньо за бойовими підрозділами своїх батальйонів, дивізіонів; підрозділи бригадного (полкового) тилу розміщуються в призначених районах у готовності до розгортання своїх функціональних підрозділів і виконання завдань. Віддалення їх від переднього краю зумовлене глибиною побудови бойового порядку і необхідністю розосередження сил і засобів тилу. Відомо, що глибина першого ешелону бойового порядку бригади (полку) складає до 3 км. На відстані 2 – 5 км від лінії зіткнення військ обладуються вогневі позиції бригадної (полкової) артилерії. Другий ешелон (загальновійськовий резерв) бригади (полку) висувається за першим ешелоном на відстані 6 – 8 км. Це означає, що з урахуванням безпечного віддалення від бойових підрозділів частина транспортних засобів батальйону тилового забезпечення (роти матеріального забезпечення) із запасами матеріальних засобів буде розміщуватись на відстані 5 – 7 км, а батальйон (рота) 15 – 18 (12 – 15) км від переднього краю.
Підрозділи тилу бригади (полку) виконують свої завдання, поєднуючи дії на місці з переміщенням за підрозділами, які ними забезпечуються. Для цього на зупинках вони сходять з доріг і розміщуються розосереджено у районах, які забезпечують захист і маскування та мають зручні під'їзди і виходи на шляхи підвезення та евакуації. Періодичність переміщення підрозділів тилу визначається, виходячи з бойових завдань бригади (полку), темпу наступу, характеру місцевості, строків і необхідності поповнення запасів матеріальних засобів у підрозділах.
Рота матеріального забезпечення полку з метою своєчасного підвезення матеріальних засобів не повинна відставати від батальйонів першого ешелону більше, ніж на 25 – 30 км. Тому за день бою при темпі наступу 20 – 30 км на добу вона може переміщуватись до двох разів: з виконанням полком подальшого завдання, а також на кінець дня бою.
Батальйон тилового забезпечення бригади може переміщуватись на кінець дня бою з виконанням бригадою подальшого завдання.
При організації переміщення підрозділів тилу проводиться тилова розвідка і, по можливості, підготовка призначених районів розміщення, визначаються маршрути, порядок і час переміщення; організовуються регулювання руху, маскування, радіаційна і хімічна розвідка на маршрутах.
В районах тимчасових зупинок, часткового чи повного розгортання підрозділів тилу негайно і максимально використовуються захисні та маскувальні властивості місцевості, інженерні споруди та інші укриття, раніше підготовлені військами, а також залишені противником (після перевірки на зараженість і мінування). При відсутності готових укрить у першу чергу обладнуються щілини для особового складу з подальшим їх перекриттям.
Переміщення і розміщення підрозділів тилу артилерійських та інших частин і підрозділів, які придані бригаді (полку) чи підтримують її, організовується із урахуванням специфіки бойових завдань, які вирішують відповідні частини (підрозділи).
Наступ на противника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткнення з ним бригада (полк) здійснює у завчасно створеному бойовому порядку підрозділів, як правило, з положення оборони після необхідного перегрупування або зайняття вихідного положення для наступу з висуванням із глибини з одночасною зміною частин (підрозділів), що обороняються.
Підрозділи тилу у вихідному районі для наступу, як правило, розміщуються: взводи забезпечення (взводи матеріального забезпечення) батальйонів, дивізіонів – безпосередньо за бойовими підрозділами своїх батальйонів (дивізіонів); батальйон тилового забезпечення бригади (рота матеріального забезпечення полку) – за другим ешелоном бригади (полку).
У вихідному районі підрозділи тилу своїх функціональних підрозділів, як правило, не розгортають, розміщуються розосереджено, в готовності до забезпечення підрозділів у ході наступу.
При перегрупуванні перед наступом бригади (полку), яка займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, взводи забезпечення батальйонів (дивізіонів) та батальйон тилового забезпечення (рота матеріального забезпечення), за необхідності, повинні переміститись в нові райони, призначені з урахуванням призначеної смуги наступу та перегрупування підрозділів і розміщуються на такій же відстані, як і при наступі з висуванням із глибини. Якщо райони розміщення тилу після цього перегрупування будуть в межах смуги наступу бригади (полку), тоді підрозділи тилу можуть зоставатись в районах, які вони займали раніше.
Для розміщення підрозділів тилу максимально використовуються інженерні споруди та інші укриття, що їх раніше займав тил частин та підрозділів, які замінюються.
Шляхи підвезення та евакуації. Для підвезення матеріальних засобів в підрозділи бригади (полку) та на вогневі позиції артилерії, евакуації пошкоджених озброєння і техніки, евакуації поранених і хворих призначаються, готуються і утримуються бригадні (полкові) шляхи підвезення та евакуації – від району розміщення батальйону тилового забезпечення бригади (роти матеріального забезпечення полку) до взводів забезпечення (взводів матеріального забезпечення) батальйонів (дивізіонів), вогневих позицій бригадної (полкової) артилерії та медичних пунктів батальйонів (дивізіонів). При визначення їх кількості і напрямку необхідно виходити із завдань, які вирішуються бригадним (полковим) тилом.
З метою розосередження транспортних засобів, а також забезпечення можливості переключення підвезення та евакуації з одного напрямку на інший (особливо за умов зараження місцевості радіоактивними та отруйними речовинами, руйнування доріг і штучних споруд на них) в бригаді (полку) доцільно мати один основний і один запасний шлях підвезення та евакуації. Крім того, у вихідному районі для наступу по лінії розміщення підрозділів тилу батальйонів першого ешелону та вогневих позицій бригадної (полкової) артилерії може призначатись рокада. Загальна довжина шляхів підвезення та евакуації в бригаді (полку) може складати 35 – 40 км і більше.
При розміщення бригади (полку) у вихідному районі для підвезення боєприпасів на вогневі позиції артилерії, а також для висування підрозділів тилу з вихідного району використовуються маршрути і колонні шляхи, підготовлені для висування бойових підрозділів.
В ході наступу шляхи підвезення та евакуації нарощуються при переміщенні підрозділів бригади (полку) і бригадної (полкової) артилерії, а утримання старих шляхів припиняється після переміщення підрозділів бригадного (полкового) тилу в нові райони.
Заходи щодо підготовки і утримання шляхів підвезення та евакуації розробляються заступником командира бригади (полку) з тилу спільно з начальником інженерної служби.
При переході в наступ з положення оборони для підвезення та евакуації, використовуються, як правило, раніше підготовлені шляхи, які знаходяться у смузі наступу бригади (полку).