Рух і розподіл національного продукту. Взаємозв’язок показників внп, чнп, нд, особистого доходу, отримуваного доходу.
Існує низка взаємопов’язаних національних рахунків, які обчислюються на основі ВВП:
Валовий національний продукт (ВНП) – являє собою вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний період часу, як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, наприклад України, незалежно від того, де розміщені ці фактори виробництва – в Україні чи за кордоном. |
На відміну від ВНП валовий внутрішній продукт охоплює вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах певної країни за допомогою факторів виробництва, що належать як резидентам, так і нерезидентам.
У системі національних рахунків особливу значущість має національний дохід НД. Для його визначення з ВНП потрібно вирахувати амортизацію та непрямі податки на бізнес.
Національний дохід – це весь дохід, зароблений власниками ресурсів, незалежно від того, де дані ресурси використовуються – у власній країні чи за кордоном. |
Особистий дохід ОД є частиною національного доходу, яка надходить домогосподарствам. Отже, домогосподарства привласнюють не весь національний дохід. Частину його через податки привласнює держава, а частину – фірми у вигляді нерозподіленого прибутку. Водночас домогосподарства отримують певну суму доходу у вигляді трансфертних платежів – пенсій, виплат на страхування від нещасних випадків, допомоги у зв’язку з безробіттям тощо. Отже, особистий дохід – це фактично одержаний домогосподарством дохід.
Використовуваний дохід ВД є особистим доходом за вирахуванням особистих податків. Він являє собою ту частину доходу, якою домогосподарства остаточно володіють і можуть розпоряджатися на свій розсуд. Вони спрямовують свій дохід на споживання С і заощадження З:
ВД = С + З
Національні рахунки дають змогу визначити ефективність національної економіки. Показниками ефективності є продуктивність праці, ефективність використання матеріальних ресурсів та основних виробничих фондів, тобто капіталу.
Продуктивність праці
(виробіток на одного зайнятого) =
Ефективність використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість виробництва) = витрати матеріальних ресурсів / виготовлена продукція (ВВП)
Енергомісткість = кількість спожитої у виробництві енергії / виготовлена продукція (ВВП)
Ефективність використання основних виробничих фондів (капіталу) характеризують показники фондовіддачі та фондомісткості.
Фондовіддача = ВВП (НД) / вартість основних виробничих фондів
Характеризує обсяг національного продукту, що припадає на 1 гривню діючих основних виробничих фондів.
Фондомісткість = вартість основних виробничих фондів / ВВП або НД
Показує вартість основних виробничих фондів у розрахунку на 1 гривню національного продукту або національного доходу.
Функціональний і особистий розподіл доходів. Розподіл національного доходу і формування доходів населення.
Думки вчених щодо природи доходів, перспектив зміни співвідношення між окремими їхніми видами з плином часу зазнавали змін. Економісти-класики пов’язували розподіл доходів з існуванням трьох великих суспільних класів: робітників, капіталістів, землевласників. Вони тлумачили доходи на фактори виробництва як доходи відповідного суспільного класу. Сміт і Рікардо вважали, що розвиток економіки забезпечуватиме більше вигоди землевласникам, ніж капіталістам. Карл Маркс створив теорію, за якої всі вигоди економічного прогресу пожинатимуть капіталісти, а не робітники. Диспути економістів 18-19 ст. зосереджувалися навколо проблеми, яку сьогодні називають функціональним розподілом доходу, тобто його розподілом між факторами виробництва.
Хоча функціональний розподіл доходів (тобто розподіл на заробітну плату, ренту, процент і прибуток) широко використовує статистика, нині вчені-економісти акцентують увагу на іншій проблемі розподілу – відмінностях у рівнях доходів різних груп домогосподарств. Розподіл доходів між домогосподарствами називають родинним або сімейним розподілом доходів. Це поняття характеризує розподіл доходів між різними домогосподарствами без посилання на джерело доходу та суспільний клас, до якого належить домогосподарство.
В економіці використовують кілька методик для аналізу родинного розподілу доходу. Найчастіше для виявлення ступеня рівномірності розподілу доходу загальну кількість сімей (100%) ділять на п’ять рівних за чисельністю груп, тобто кожна група містить 20% населення. Для кожної групи обчислюють її частку в особистому доході за відповідний рік. Інформація, яку дають подібні таблиці, свідчить про те, наскільки нерівномірно розподіляється сукупний особистий дохід у тій чи іншій країні. Наприклад, якби дохід розподілявся порівну між усіма сім’ями України, тоді кожна їхня п’ята частина отримувала б 20% цього доходу, 40% сімей – 40% доходу й т. д. Таку ситуацію графічно зображають бісектрисою. Інший крайній випадок спостерігався б, коли в країні майже весь дохід привласнювали б кілька казково багатих родин, а решта населення ледве животіла. Реальна економіка звичайно перебуває між цими двома крайніми випадками.
Ступінь нерівності розподілу доходів між домогосподарствами часто ілюструють за допомогою кривої Лоренца (рис. 2).
Відсоток
доходу
Відсоток сімей
Рис. 2. Крива Лоренца
ЇЇ будують так: по горизонтальній осі відкладають п’ять груп сімей, кожна з яких містить 20% населення; по вертикальній осі – частку кожної групи сімей у сукупному особистому доході.
Крива Лоренці характеризує ступінь нерівності розподілу доходу. Чим ближче вона до бісектриси, тим вищий ступінь рівності розподілу доходу і навпаки.