Відповідно до п(с)бо 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, що складається з таких фактичних витрат:

• суми, сплаченої постачальнику

• суми ввізного мита

• суми податків у зв’язку з придбанням запасів, що не повертаються підприємству (крім ПДВ)

• товарно-заготівельні витрати; інші витрати, пов’язані безпосередньо з придбанням запасів і доведенням їх до придатного для використання стану

Якщо запаси виготовляються власними силами підприємства, то первісною вартістю виготовлених запасів є собівартість їх виробництва, що визначається за П(С)БО 16 “Витрати”.

У випадку внесення запасів згідно з установчим договором до статутного капіталу підприємства, первісною вартістю є узгоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами відповідно до п.4 П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” ( це ринково вільні ціни)

У разі одержання запасів безоплатно, первісною вартістю визнається їх справедлива вартість.

У випадку одержання запасів, придбаних в результаті обміну на подібні запаси, первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, придбаних в результаті обміну на неподібні запаси, є справедлива вартість отриманих запасів.

Не включаються до складу первісної вартості запасів, а відносяться до витрат того періоду, у якому вони були здійснені:

• понаднормові втрати і нестачі запасів

• відсотки за користування позиками

• витрати на збут

• загальногосподарські ті інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях

2. Облік наявності і руху виробничих запасів

Для ведення складського обліку виробничих запасів використовуються за­тверджені наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193 „Про затвердження ти­пових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" такі типові форми первинного обліку запасів:

М-1 „Журнал обліку вантажів, що надійшли";

М-2а „Акт списання бланків довіреностей";

М-4 „Прибутковий ордер";

М-7 „Акт про приймання матеріалів";

М-8 „Лімітно-забірна картка";

М-9 „Лімітно-забірна картка";

М-10 „Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів";

М-11 „Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів";

М-12 „Картка складського обліку матеріалів";

М-13 „Реєстр приймання-здавання документів";

М-14 „Відомість обліку залишків матеріалів на складі";

М-15 „Акт про приймання устаткування";

М-15а „Акт приймання-передачі устаткування до монтажу";

М-16 „Матеріальний ярлик";

М-17 „Акт про виявлені дефекти устаткування";

М-18 „Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених норм запасу";

М-19 „Матеріальний звіт";

М-21 „Інвентаризаційний опис";

М-23 „Акт про витрату давальницьких матеріалів";

М-26 „Картка обліку устаткування для встановлення";

М-28 „Лімітно-забірна картка";

М-28а „Лімітно-забірна картка

При оформленні запасів, які надійшли на підприємство від постачальників, підзвітних осіб, власних виробничих підрозділів, складається „Прибутковий ор­дер" (ф. М-4) в одному примірнику.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації, оформляється „Товарно-транспортна накладна" (ф. №1-ТН).

У випадку надходження запасів із кількісними чи якісними відхиленнями від даних, вказаних у договорі та супроводжувальних документах, складається „Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Для оприбуткування таких запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку обов'язково мають входити пред­ставники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метою з'ясу­вання непорозумінь можна залучати відповідних спеціалістів-експертів (юристів, аудиторів). Акт складається у двох примірниках і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства. Перший примірник акта передається в бухгалтерію, а другий — в юридичний відділ для складання листа-претензії.

На складі комірник на кожний номенклатурний номер запасу має оформлю­вати „Матеріальний ярлик" (ф. М-16). Цей документ містить найменування, номер і повну характеристику кожного виду запасу. Ярлик розміщується безпосередньо на запасі або поблизу нього.

Для обліку запасів за їх видами комірник веде окремі документи за формою М-12 „Картка складського обліку матеріалів". В ній проводяться записи по кож­ним фактом надходження та вибуття запасів. Підставою для запису в ф. М-12 є „Прибутковий ордер" (ф. М-4), „Акт про приймання матеріалів" (ф.М-7) і „Товар­но - транспортна накладна" (ф. 1 -ТН) — по надходженню, а по видатку —Лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28а), „ Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів" (ф. М-10), „Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) ма­теріалів" (ф.М-11), „Акт приймання-передачі обладнання у монтаж" (М-15а), „Акт про витрату давальницьких матеріалів"(ф.М-23) і „Товарно - транспортна наклад­на" (ф. 1-ТН).

Тільки після того, як запаси оприбутковані, допускається їх відпуск із складу. Відпуск цінностей із складу може здійснюватися тільки уповноваженими особами. Список цих працівників складається і затверджується головним бухгалтером та кері­вником підприємства. Підставою для відпуску матеріалів із складу у виробничі цехи, дільниці є: для одноразового відпуску — накладна вимога (М-11), а для систематич­ного відпуску цінностей виробничим одиницям—лімітно-забірні картки (фф. М-8, М-9, М-28, М-28а). Ліміт встановлюється для кожного підрозділу на підставі розра­хунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником.

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують „Ліміт­но-забірну картку" (ф. М-8). У випадку, коли матеріали відпускаються для виробни­цтва чотири рази протягом місяця, складається „Лімітно-забірна картка" (ф. М-9). Підставою для відпуску комірником запасів на об'єкти будівництва є „Лімітно-забі­рна картка" (ф. М-28), яка представлена матеріально відповідальною особою-забудовником. Водночас комірник веде в себе облік відпущених на будову матеріальних цінностей у „Лімітно-забірній картці" (ф. М-28а). В момент відпуску матеріалів на об'єкти будівництва комірник ставить свій підпис у лімітно-забірній картці (ф. М-28) виконавця будівельних робіт, а той в свою чергу підтверджує факт відпуску комірни­ком запасів своїм підписом у лімітно-забірній картці форми (ф. М-28а).

Відпускаючи запаси із складу на підставі лімітно-забірної картки, комірник зобов'язаний слідкувати за встановленим лімітом. Перевищення ліміту допуска­ється тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається „Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів" (ф. М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший — у комірника.

Наприкінці місяця на підставі даних карток складського обліку матеріалів (ф. М-12) комірником складається „Відомість обліку залишків матеріалів на складі" (ф. М-14). Підсумкові дані по цій відомості порівнюються комірником із встановлени­ми на підприємстві нормами забезпечення запасами. Якщо залишок наявних запасів є меншим за розраховані норми, то комірник, з метою запобігання можливим неплано­вим простоям виробництва, зобов'язаний подати відповідну інформацію керівництву. Для цього складається „Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку мате­ріалів від установлених норм запасу" (ф. М-18).

Після закінчення облікового періоду комірник, як і всі матеріально відпові­дальні особи, має скласти „Матеріальний звіт" (ф. М-19), який містить інформацію про надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей за весь період. Цей звіт, разом із документами, які підтверджують надходження та вибуття запасів, фіксується у „Реєстрі приймання-здавання документів" (ф. М-13). Всі вони переда­ються в бухгалтерію.

В бухгалтерії узагальнюється отримана від комірників аналітична інформа­ція про рух запасів. При цьому використовуються рахунки бухгалтерського обліку та бухгалтерські реєстри (журнали-ордери та відомості). Станом на перше число місяця в бухгалтерії підприємства, у спеціальній оборотно-сальдовій відомості виводиться залишок запасів по кожному рахунку.

Після співставлення звіту комірника із даними виробни­чих звітів підрозділів підприємства, а також із даними щодо роз­рахунків із постачальниками, інформація про надходження і вит­рачання виробничих запасів знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3 і № 5А, а при спрощеній формі обліку у відомостях В-2, В-3, В-7 .

	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
	Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої	20 «Виробничі за­паси»	20 «Виробничі за­паси»
	Оприбутковано виробничі запаси, повернуті з виробництва або виготовлені власними силами	20 «Виробничі за­паси»	23 «Виробництво»
	Зменшено суму браку на вартість відходів від бракованої продукції, яку переведено до складу виробничих запасів	20 «Виробничі за­паси»	24 «Брак у вироб­ництві»
	Переведено до складу запасів активи, що були придбані як товар для продажу	20 «Виробничі за­паси»	28 «Товари»
	Оприбутковано за справедливою вартістю за­паси, одержані в результаті обміну на неподібні активи	20 «Виробничі запаси»	36 «Розрахунки з покупцями і за­мовниками»
	Відображено надходження виробничих запасів у рахунок погашення дебіторської заборгова­ності	20 «Виробничі за­паси»	37 «Розрахунки з різними дебітора­ми»
	Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою	20 «Виробничі за­паси»	372 «Розрахунки з підзвітними осо­бами»
	Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу	20 «Виробничі за­паси»	40 «Статутний ка­пітал», 46 «Нео­плачений капітал»
	Відображено формування пайового капіталу, передбаченого установчими документами, за рахунок внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підпри­ємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств у ви­гляді виробничих запасів	20 «Виробничі за­паси»	41 «Пайовий капі­тал»
	Проведено дооцінювання запасів	20 «Виробничі за­паси»	423 «Дооцінка ак­тивів»
	Відображено надходження виробничих запасів, отриманих як цільове фінансування	20 «Виробничі за­паси»	48 «Цільове фінан­сування і цільові надходження»
	Віднесено до первісної вартості придбаних ви­робничих запасів суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству	20 «Виробничі за­паси»	64 «Розрахунки за податками й пла­тежами»
	Оприбутковано безоплатно одержані виробни­чі запаси	20 «Виробничі за­паси»	718 «Дохід від безоплатно одер­жаних оборотних активів»
	Оприбутковано надлишки запасів, виявлених в результаті інвентаризації	20 «Виробничі за­паси»	719 «Інші доходи від операційної ді­яльності»
	Одержано запаси в результаті обміну на непо­дібні активи	20 «Виробничі за­паси»	742 «Дохід від реалізації необо­ротних активів»
	Оприбутковано запаси, що надійшли безоплат­но	20 «Виробничі за­паси»	745 «Дохід від безоплатно одер­жаних активів»
	Оприбутковано виробничі запаси, одержані внаслідок надзвичайних подій	20 «Виробничі за­паси»	75 «Надзвичайні доходи»
	Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства	14 «Довгостроко­ві фінансові ін­вестиції»	20 «Виробничі за­паси»