7.14. Сортування хутряних виробів
Процес сортування - це кінцевий і найвідповідальніший етап оцінки якості хутряних виробів, коли перевіряють якість хутряного верху, зокрема стан волосяного покриву.
При сортуванні хутряні вироби поділяють за сортами, кольорами, кряжами (породами), групами дефектів. У виробах, виготовлених з різних видів хутра, сорт визначають окремо за кожним його видом.
Принцип сортування овчинно-шубного фасонного і спеціального одягу відрізняється від сортування інших хутряних виробів. Овчинно-шубний одяг поділяється на три сорти залежно від наявності дефектів на шкірній тканині та місця їх розташування на виробі.
Залежно від наявності дефектів головні убори можна поділити на три групи дефектів (1, 2, 3), а одяг, жіночі убори, хутро і пластини -на чотири(1, 2, 3,4).
У виробах інколи трапляються виробничі дефекти, які можна поділити на дефекти кушнірського виробництва і дефекти пошиття.
У цілому якість хутряного одягу залежить від його конструкції, якості напівфабрикату, підкладкових та інших матеріалів, а також від виконання кушнірських і пошивних робіт.
При перевірці якості виробу встановлюють відповідність даного виробу затвердженому зразку згідно з технічним описом та вимогами стандартів. Визначаючи відповідність зовнішнього вигляду виробу певному зразку, виріб надягають на манекен відповідного розміру, розправляють, застібають ґудзики, оглядають його, зіставляючи зі зразком (або рисунком) і технічним описом.
Для зовнішнього огляду виробів повинне бути обладнане спеціальне приміщення зі столами довжиною 2 - 3 м і шириною 1,5 м, стелажами для складання виробів, манекенами та достатнім освітленням.
Під час огляду перевіряють якість кушнірсько-пошивних робіт, правильність посадки на манекені, симетричність розташування рукавів, коміра, лацканів, контролюють якість швів, їх ширину і висоту, частоту строчки.
Після зовнішнього огляду перевіряють основні лінії вимірювання виробу: довжину спинки посередині від шва втачування коміра, ширину спинки між швами втачування рукавів, довжину і ширину пілочок тощо. При оцінці якості головних уборів визначають відповідність моделі рисунку технічного опису моделі. У процесі оцінки якості комірів звертають увагу на вказаний у стандартах для кожного виду хутра напрям волосяного покриву .
Одяг, головні убори, коміри і жіночі хутряні убори за кряжами, групами м'якості, кольором, ступенем чистоти забарвлення повинні відповідати нормативним документам на вичинені шкурки відповідних хутряних напівфабрикатів. Дефекти кушнірських і пошивних процесів не допускаються. Сорт виробу повинен відповідати сорту напівфабрикату. Група дефектів визначається відповідно до допустимих дефектів волосяного покриву і шкірної тканини.
Маркування, упакування і зберігання хутряних виробів
Маркування, пакування і зберігання хутряних виробів проводиться відповідно до вимог нормативних документів на окремі види виробів. До виробів прикріплюють товарний ярлик, на лицьовому боці якого наносять товарний знак підприємства-виготівника та його місцезнаходження. На зворотному боці ярлика вказується вид виробу, розмір (ріст), тип, фасон (для комірів), модель (для одягу і головних уборів), вид напівфабрикату, група дефектів, колір, сорт, артикул, дата випуску і роздрібна ціна. Прикріплюється також контрольний ярлик з такими реквізитами: розмір, вид хутра (для рукавичок і рукавиць), сорт, група дефектів, ціна, дата виготовлення.
У центрі кола підкладки головних уборів фарбою наносять товарний знак підприємства. До борта напотиличної частини шапки прикріплюють товарний ярлик. Крім основного маркування, у шов наголовника або підкладки вшивають контрольний ярлик (шовкову стрічку), де вказується розмір, сорт, ціна і дата виготовлення.
Контрольний ярлик прикріплюють до жіночих хутряних уборів: до горжети - у головній частині, до пелерин і напівпелерин - до вішалки, до муфт - до краю виробу. У трубчастих горжетах контрольний ярлик вшивають у озадковій частині шкури; у горжет (плескатих), шарфах і палантинах - у шов підкладки; у пелеринах і напівпелеринах -у шов, де підкладка з'єднується з хутряним верхом. Крім того, товарний знак підприємства додатково вибивають на контрольному ярлику.
На хутряних комірах, пластинах, манжетах, обробках маркування наносять спеціальною клеймувальною фарбою. Товарні ярлики, як правило, до них не прикріплюють.
Клеймо з товарним знаком підприємства, номером стандарту або технічних умов, артикулом, найменуванням виробу, кряжем, сортом, групою дефектів, розміром лекальної площі, роздрібною ціною, датою випуску, клеймом контролера підприємства проставляють на шкірній тканині.
Коміри, для виготовлення яких використовують підкладку, маркують так, як і жіночі хутряні убори. Хутряний одяг упаковують у ящики складеним хутром досередини. Для запобігання ушкодження
хутра ящики ізсередини вистеляють чистим папером і кладуть анти-мільний препарат у мішечках або пакетиках. Коміри, хутро і пластини складають волосом до волоса. Із верхнього і нижнього боків пачки прокладають картон. Хутряні вироби слід оберігати від ураження та псування міллю, гризунами. Для цього їх зберігають у чистих сухих приміщеннях. Хутряний одяг краще зберігати в підвішаному стані, у
чохлах.
На полицях, стелажах, вішалках необхідно розташовувати мішечки і пакети з антимільними препаратами, а самі вироби періодично переглядати і розчісувати.