3. Облік товарів на складах.

На відміну від складів підприємств торгівлі у коморах закладів громадського харчування зберігаються не лише товари, а й продовольча сировина, призначена для приготування різних страв. Ця сировина (на відміну від сировини і матеріалів у промисловості), яку обліковують на субрахунку 201, має свої особливості:

1. після незначної, часто недорогої та нетривалої переробки, вона стає товаром, призначеним для кінцевого використання (часто під замовлення клієнта, у досить короткі терміни і без варіантів перепродажу);

2. один і той же вид продукту може бути одночасно і товаром, готовим до реалізації, і сировиною для переробки (наприклад, алкогольні напої для приготування коктейлів).

Виробництво на підприємствах громадського харчування за своїм змістом значно ближче до передпродажної підготовки товарів у торгівлі, ніж до виробничого процесу у промисловості, продукція якого призначається для постачання на ринок, може залишатися якісною тривалий час і неодноразово перепродаватися. Отже, всі продукти (товари і сировину), що зберігаються у коморах підприємств громадського харчування, доцільно обліковувати на субрахунку 281 «Товари на складах».

Надходження сировини на склад (до комори), її відпуск у виробництво, буфети, бари, кулінарні магазини тощо оформлюють звичайними первинними документами: прибутковою наклад­ною, накладною (внутрішньогосподарського призначення), вимогою-накладною, закупівельним актом тощо. Щодня або один раз за три дні (не рідше) комірник складає Товарний звіт, а інколи ще й Звіт про рух тари, які передає до бухгалтерії разом з доданими до них первинними документами на рух товарів і сировини.

Матеріально відповідальна особа (комірник) веде облік продуктів і товарів у «Товарній книзі комірника» (при незначному їх асортименті) або у «Картках складського обліку матеріалів» (т. ф. № М- 12). Правильність записів у картках (книзі) контролює бухгалтерія не рідше одного разу на тиждень, про що робиться відповідна позначка (підпис працівника бухгалтерії) у цих регістрах і у Товарному звіті.

На відміну від торговельних підприємств, сировину і матеріали на складах у підприємствах громадського харчування обліковують, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, що значно спрощує контроль за схоронністю запасів. Цей метод особливо ефективний, коли у підприємства громадського харчування немає підрозділів з різними категоріями торгових націнок. З цією метою у складі субрахунка 285 «Торгова націнка» доцільно передбачити окремий аналітичний рахунок, наприклад, 2851 «Торгова націнка товарів на складі». Відображення у бухгалтерському обліку операцій з руху товарів і сировини на складах підприємств громадського харчування наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерські проводки з обліку руху товарів і сировини на складах

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Одержано від постачальника сировину (продукти харчування) на склад закладу громадського харчування: купівельна вартість сума податкового кредиту з ПДВ	281 641	631 631	500 100
2	Відображено торгову націнку на придбану сировину	281	2851	400
3	Відпущена сировина з комори на кухню (у виробництво)	23	281	800
4	Повернено з кухні у комору невикористану сировину	281	23	100
5	Списано сировину, непридатну для використання: за купівельною вартістю на суму торгової націнки	947 285	281 281	10 8

Для обліку тари під товарами на складі бажано також передбачити окремий субрахунок другого порядку (наприклад, 2841 «Тара під товарами на складі»). Аналітичний облік тари необхідно вести за її видами (групами) у кількісних вимірниках, за ціною та вартістю.

У більшості випадків підприємства громадського харчування використовують поворотну тару, облік якої ведуть на забалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». Але в тих випадках, коли ця тара не повернена постачальнику, підприємство сплачує її вартість за заставною ціною. Вартість такої тари необхідно розглядати як штрафну санкцію за порушення умов договору постачання. На вартість такої тари підприємство-покупець нараховує податкове зобов'язання з ПДВ і сплачує його безпосередньо до бюджету (табл. 3).

ТаблицяЗ

Відображення в обліку операцій з поворотною тарою

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума,
		Дебе	Кредит	грн
1	Оприбутковано товар, одержаний від постачальника у поворотній тарі: купівельна вартість товару (без ПДВ) сума податкового кредиту з ПДВ —- заставна вартість поворотної тари	281 641 023	631 631	400 80 40
2	Повернена постачальнику поворотна тара	—	023	35
3	Списано пошкоджену поворотну тару, що непридатна для подальшого використання: заставна вартість тари заборгованість перед постачальником податкове зобов'язання з ПДВ (якщо винуватця пошкодження тари не виявлено)		023 631 641	5 5 1
4	Відображено заборгованість працівника, з вини якого пошкоджена тара - всього у т. ч. сума податкового зобов'язання з ПДВ	375 716	716 641	6 1
5	Утримано з винуватця вартість пошкодженої тари	661	375	6

Якщо облік товарів і сировини на складі ведеться за первісною вартістю, то при їх відпуску у виробництво окремо відображають суму торгової націнки.

Після закінчення місяця або на дату проведення інвентаризації за даними карток (книги) складського обліку складають Відомість про залишки товарів на складі (у коморі). Її правильність перевіряє бухгалтер. Загальну вартість товарів за цією відомістю звіряють з даними бухгалтерського обліку.