Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2011-2012ЭОСП КН СПтерехов стр 49-110отредакт.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
1.04 Mб
Скачать

§ 3. Бізнес-план у системі залучення інвестиційних ресурсів

Зарубіжний досвід свідчить, що в умовах ринку самопланування на рівні господарських осередків у підприємницької діяльності є необхідним і неминучим. Розвинений, різноманітний ринок має базуватися на адекватному виробництві, що передбачає докорінні зміни у всіх його сферах, в тому числі й у виробничій. У цих умовах бізнес-план стає найважливішим інструментом ефектив­ного господарювання. У ньому має бути заздалегідь намічено ба­жану і таку, що можливо практично здійснити, програму підпри­ємницьких дій, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Під бізнес-планом розуміють всебічний опис бізнесу та сере­довища, в якому він здійснюється, а також відповідну систему управління. Наявність конкретної мети дає змогу характеризува­ти бізнес-план як одноцільову програму. Якою ж є мета розробки бізнес-плану? В. Величко у своїй праці «Етапи розробки бізнес-плану» визначає 5 основних цілей:

1. Планування — ключ до процвітання в бізнесі (виявлення цілей).

2. Розробка бізнес-плану змушує підприємця моделювати си­туації та розглядати проблеми, які можуть перешкоджати успіху підприємницького почину.

3. Це засіб залучення позичкового капіталу.

4. Це основний інструмент комунікацій між підприємцем та зовнішнім світом (засіб залучення кредиторів, постачальників та персоналу).

5. У процесі складання бізнес-плану розвиваються здібності підприємця як менеджера.

Західна література до основних цілей також відносить:

• створення системи, що аналізує результати діяльності;

• виявлення інструментарію управління бізнесом;

• розробку стратегій та оперативної тактики для досягнення поставленої мети.

Які ж загальні вимоги висувають до бізнес-плану? Потрібно пам'ятати, що бізнес-план, з одного боку, — серйозний аналітич­ний документ, а з іншого - засіб реклами, тому він має бути написаний діловою мовою, зрозумілою фінансистам, банкірам, партнерам по бізнесу; інформація має бути чіткою, ємною, але, разом із тим, короткою. Слід враховувати, що банки, інвестиційні компанії розглядають багато пропозицій, тому бізнес-план має бути підготовлено з урахуванням вимог і стандартів організацій та осіб, яким передбачають представити цей документ.

Складати бізнес-план може сам керівник із залученням пра­цівників фірми. Однак краще запросити незалежних експертів, що, безперечно, підвищить рівень обґрунтованості документа. Існує велика кількість розробок щодо складання бізнес-плану, однак всі вони, переважно відрізняються лише послідовністю розділів. Українські дослідники цієї тематики визначають 12—15 розділів бізнес-плану, західні економісти — 3—5 основних блоків. Але зміст, цілі та завдання бізнес-планування при цьому зали­шаються незмінними. Зазвичай бізнес-план має такі розділи:

1. Вступ.

2. Опис підприємства (організації).

3. Опис продукції (роботи, послуги).

4. Аналіз ринку.

5. Конкуренція.

6. Маркетинговий план.

7. План виробництва.

8. Фінансовий план.

9. Фактори ризику.

10. Додатки.

Зарубіжні та вітчизняні розробники ще наводять часом такі розділи: організаційний план, юридичний та інвестиційний пла­ни. Структура плану фінансового оздоровлення (бізнес-плану):

1. Загальна характеристика підприємства.

2. Короткі відомості щодо плану фінансового оздоровлення.

3. Аналіз фінансового стану підприємства.

4. Заходи з відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності.

5. Ринок і конкуренція.

6. Діяльність у сфері маркетингу підприємства.

Розглянемо зміст окремих розділів бізнес-плану.