- •Тема 2. Структура і функціонування підприємства як організаційно-економічної системи
- •6. Організаційні аспекти управління підприємством в період проведення стратегічних змін (самост.)
- •1. Характеристика структури і функціонування підприємства як організаційно-виробничої системи
- •2. Структура й функціонування підсистеми основного виробництва підприємства
- •3. Типи організації основного виробництва підприємств
- •4. Підсистеми виробничої та соціальної інфраструктури підприємства
- •5. Підсистема управління підприємством
3. Типи організації основного виробництва підприємств
Тип виробництва - це його узагальнена характеристика, що дається за ознаками широти номенклатури й обсягу заготовлюваної продукції, регулярності й стабільності випуску виробів.
Широта номенклатури виготовлюваної продукції - це кількість найменувань виробів, які закріплені за підсистемою основного виробництва (виготовляються цією підсистемою), і є характеристикою її спеціалізації. Чим ширша номенклатура виготовлюваної продукції, тим менш спеціалізована підсистема основного виробництва, і, навпаки, чим вона вужча, тим вищий рівень спеціалізації даної підсистеми.
Обсяг випуску виробів - це кількість виробів певного найменування, а також вартісна оцінка даної кількості виробів, виготовлених підсистемою основного виробництва підприємства протягом певного періоду часу. За обсягом випуску (у вартісній оцінці) кожного найменування виробів і всієї продукції виробничою підсистемою протягом певного періоду визначають частки окремих найменувань виробів у загальному обсязі випуску продукції. Ці частки також характеризують рівень спеціалізації підсистеми основного виробництва підприємства.
Регулярність випуску виробів - це повторюваність виготовлення виробів даного найменування у послідовні періоди року (квартали, місяці). Регулярне повторення всіх операцій і процесів по виготовленню даного найменування виробів є однією з найважливіших передумов забезпечення ритмічності виробництва. У свою чергу, регулярність залежить від обсягу випуску виробів, оскільки великий обсяг випуску може бути рівномірно розподілений на послідовні планові періоди в межах року, протягом кожного з яких буде виготовлятись деяка частина загального обсягу випуску.
Стабільність випуску виробів полягає в тому, що номенклатура виробів і кількість виробів кожного найменування, які виготовляються за однакові послідовні планові періоди року, залишаються незмінними. Стабільність випуску виробів є другою найважливішою передумовою ритмічності виробництва й дозволяє організувати як ритмічний випуск продукції, так і ритмічний регулярно повторюваний режим роботи підсистеми основного виробництва.
При закріпленні за підсистемою основного виробництва випуску багатьох найменувань виробів застосовується так званий режим роботи партіями, тобто виготовлення виробів партіями.
Партія виробів - це сукупність виробів одного найменування, яка запускається у виробництво одночасно або неперервно протягом певного інтервалу часу. Розмір партії- це кількість виробів у партії.
В умовах широкої спеціалізації підсистеми основного виробництва випуск продукції партіями раціональних розмірів підвищує продуктивність праці робітників і зменшує затрати часу на виконання підготовчо-завершувальних робіт.
Надзвичайно важливим показником підсистеми основного виробництва підприємства, який у значній мірі відображає спільний прояв чотирьох названих вище ознак типу виробництва, є коефіцієнт закріплення операцій.
Коефіцієнт закріплення операцій - це кількість найменувань операцій, що послідовно чергуються протягом місяця, яка припадає в середньому на одне робоче місце підсистеми основного виробництва (її виробничого підрозділу). Кз.о. визначається за формулою:
де N - кількість робочих місць у підсистемі основного виробництва (її виробничому підрозділі); mі - кількість таких, що послідовно чергуються протягом місяця, найменувань операцій на і-му робочому місці.
При цьому одна й та ж операція включається в число mі стільки разів, скільки разів вона повторилась у чергуванні з іншими найменуваннями операцій протягом місяця.
Коефіцієнт закріплення операцій є одним із найважливіших параметрів для визначення типу основного виробництва, а отже, й типу виробництва, до якого відноситься підприємство.
Кожному типу виробництва властиві певні техніко-технологічна база та форми організації виробництва і в залежності від цього по-різному вирішуються питання внутрішньовиробничої спеціалізації й кооперування, планування, обліку та аналізу, організації, нормування праці та її оплати.
Різновидами організаційних типів виробництва є: одиничне – виробництво, що характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здійснюється через тривалі проміжки часу або й зовсім не передбачається; серійне – виробництво, яке має обмежену номенклатуру продукції, а виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями - серіями); загальний їх випуск може бути достатньо великим; воно буває дрібно-, середньо-, великосерійним; масове – виробництво, що відрізняється вузькою номенклатурою продукції (часто обмежується одним типом і видом виробу), зате великим обсягом і тривалим часом її виготовлення. Окремо виділяють дослідно-експериментальне виробництво – виготовляє зразки або невеликі партії виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доробки конструкції.
Таблиця 1
Характеристика організаційних типів виробництва
Параметри |
Виробництво |
|
|
Одиничне |
Серійне |
Масове |
|
Спеціалізація робочих місць |
За кожним робочим місцем не закріплені певні операції |
За кожним робочим місцем закріплено від 3 до 20 періодично повторюваних операцій |
За кожним робочим місцем закріплені 1-2 постійні операції |
Постійність номенклатури |
Неповторювана |
Повторюється періодично |
Постійний випуск однакової продукції |
Номенклатура продукції |
Широка, різноманітна, неповторювана |
Малостійка, обмежена серіями – періодично повторюється випуск виробів |
Вузька, постійна, один або кілька однотипних виробів |
Тип устаткування |
Універсальне |
Спеціалізоване |
Спеціальне |
Розташування устаткування |
Технологічний принцип (за групами) |
Предметно-замкнений принцип |
Предметний принцип |
Оснащення |
Універсальне |
Уніфіковане |
Спеціальне |
Рівень використання устаткування |
Низький |
Середній |
Високий |
Методи організації виробництва |
Групові, одиночні |
Поточні, партіонні, групові |
Поточні |
Частка ручної праці |
Висока |
Середня |
Низька |
Кваліфікація персоналу |
Висока |
Середня |
Низька |
Коефіцієнт закріплення операцій |
Кзо 40 |
20 Кзо 40- (дрібносерійне) 10 Кзо 20- (середньосерійне 1 Кзо 10-(великосерійне) |
Кзо =1 |
Характер виробництва |
Постійно змінюється |
Змінюється періодично |
Сталий, незмінний |
Вид руху предметів праці між операціями |
Послідовний |
Паралельно-послідовний |
Паралельний |
Тривалість виробничого циклу |
Велика |
Середня |
Мала |
Продуктивність праці |
Низька |
Середня |
Висока |
Собівартість продукції |
Висока |
Середня |
Низька |
Реально на кожному підприємстві має місце не один якийсь конкретний тип виробництва, а складне поєднання різних типів виробництва. Тому тип виробництва дільниці, цеху, підприємства визначається типом виробництва, що переважає на робочих місцях.
Тип виробництва істотно впливає на організаційно-технічну побудову й ефективність підприємства. Найбільш ефективним є масове виробництво, де легко застосовувати високопродуктивне спеціальне обладнання й максимально реалізувати принципи раціональної організації виробничого процесу. Технічно та організаційно найскладнішим і найменш ефективним є одиничне виробництво. Тому важливим для підвищення ефективності виробництва є збільшення його серійності, перехід (за можливості) від одиничного до серійного, а від серійного до масового виробництва. Досягається це різними способами, зокрема розширенням ринку збуту і збільшенням серій виробів, уніфікацією деталей та агрегатів виготовлюваних машин і приладів, запровадженням групових методів обробки тощо.