Методичні рекомендації до рішення практичного завдання № 3.

Вивчення ринкової кон'юнктури починається з аналізу середніх цін. Конъюктура ринку (ринкова конъюктура) - ситуація на ринку, що зложився на даний момент або за якийсь проміжок часу під впливом сукупності умов. Конъюктура товарних ринків вивчає поточні зміни й коливання в сфері виробництва й збуту окремих конкретних товарів.

Рівень цін - узагальнюючий показник, що характеризує стан цін за певний період часу, на певній території, по сукупності товарів і товарних видів із близькими споживчими властивостями.

Індивідуальний рівень ціни - це абсолютна величина - сума грошей, що сплачується на ринку за товарну одиницю.

Для сукупності однорідних товарів на підставі індивідуальних цін можна розрахувати середній рівень цін.

Середній рівень цін - узагальнюючий показник рівня цін, обчислюється по однорідних групах товарів, у часі й у просторі.

Для розрахунку середніх цін використовуються різні форми середніх величин:

- середня хронологічна проста

=

де n - число місяців у періоді.

Застосовується в тому випадку, якщо моменти реєстрації ціни дорівнює вилучений друг від друга (наприклад, фіксовані дані на початок кожного місяця) і в основному при розрахунку середньої ціни за рік або півріччя.

- середня хронологічна зважена

=

де - середня ціна за період;

- число місяців у періоді.

Застосовується в тому випадку, якщо дати реєстрації цін розташовані нерівномірно;

- середня арифметична зважена

=

де - цена на i-тий вид товара;

- объем продаж i-того вида товара.

Застосовується в тому випадку, коли як ваги використовуються показники кількості товарів у натуральному вираженні;

-середня гармонійна зважена

=

де - товарообіг у гривнях.

Застосовується в тому випадку, коли як ваги використовуються дані про продажі товарів у вартісному вираженні.

Як узагальнюючий рівень цін можна розглядати показник вартості фіксованого споживчого кошика, що поєднує різні рівні цін у якісно новий узагальнюючий рівень цін. Даний показник буде характеризувати не тільки узагальнюючу ціну фіксованого набору товарів, але й "ціну життя".

Індивідуальний індекс цін - відношення цін товарів-представників поточного періоду до цін базисного періоду.

Індекс цін (загальний) – відносна величина, що характеризує зміну цін сукупності різнорідних товарів.

Індекс цін Ласпейреса – инднкс цін, зважених по вагам базисного періоду (основна форма індексу, використовувана на практиці):

де 1 – звітне значення показника;

0 – базове значення показника.

Індекс цін Паше - індекс цін, зважених по вагам поточного періоду:

Індекс цін Фішера (ідеальний індекс) - середня геометрична на добутку індексів Паше-Ласпейреса:

Індекс середніх цін – відношення середніх цін поточного періоду до базисного. Являє собою індекс змінного складу й може бути розкладений на індекс фіксованого складу й індекс структурних зрушень:

де - індекс структурних зрушень.

Існують також фондові індекси (індекс Доу-Джонса Нью-Йоркської фондової біржі, Стандарт энд Пурс, "Fіnancіal Tіmes", "Футси 100", Російський фондовий індекс).

Індекс інфляції – показник, що характеризує динаміку інфляції; звичайно обчислюється, як індекс споживчих цін.

Інфляція - підвищення загального рівня цін і знецінювання грошей, викликане порушенням рівноваги між грошовою масою й товарним покриттям.

Розрізняють подавлену інфляцію й відкриту інфляцію.

Подавлена інфляція має місце у випадку, коли при збільшенні сукупного попиту на товари й послуги уряд намагається запобігти росту цін і номінальних доходів шляхом прямого адміністративного втручання в дію ринкових механізмів. Звичайно це відбувається у формі фіксації цін, установлення меж підвищення цін і заробітної плати й т.п. Неминучий наслідок такої політики - дефіцит товарів, послуг, виробничих ресурсів, включаючи робочу силу.

Відкрита інфляція має місце в тому випадку, коли уряд не прибігає до прямого контролю за цінами й заробітною платою. При цьому надлишковий ріст грошової маси приводить до підвищення цін і номінальних доходів. Товарний дефіцит у широких масштабах, як правило, не виникає. Негативні наслідки відкритої інфляції не настільки очевидні, як у подавленої. Адже підвищення ціни товару несприятливо позначається на покупці, але поліпшує положення продавця. Підвищення рівня цін звичайно супроводжується підвищенням номінальних доходів. Проте, відкрита інфляція приводить до негативних соціально-економічних наслідків.

Індекс споживчих цін – показник, що характеризує динаміку цін на споживчі товари й послуги; будується за цінами товарів-представників, що входять у споживчий кошик і звичайно має форму індексу Ласпейреса.

Товар-представник - конкретна марка, артикул або мала товарна група, в основі якої лежить спільність споживчого призначення.

Дефлятор валового національного (внутрішнього) продукту - оцінює ступінь інфляції по всій сукупності благ, вироблених і споживаних у державі, ураховує не тільки зміну цін товарів народного споживання, але й цін і товарів, використовуваних у державних інтересах, інвестиційних, експортованих і імпортованих товарів і послуг. Визначається по індексі Паші з періодичністю розрахунку один раз у квартал або раз у рік.

Для виміру інфляції використовується також індекс купівельної спроможності грошової одиниці, що показує, у скільки разів знецінилися гроші. Даний індекс перебуває у зворотному відношенні до індексу цін. Якщо дано індекс цін на товари й індекс цін на послуги, то індекс купівельної спроможності грошової одиниці буде середня величина з їхніх зворотних відносин, зважена по питомим вагам товарів, що здобуваються, і послуг у грошових витратах населення.

Порядок оформлення індивідуального завдання

Обсяг індивідуального завдання повинен становити 15--20 сторінок формату А4 машинописні тексти (14 шрифт, полуторний інтервал, шрифт - Tіmes New Roman, 26- 28 рядків на сторінці), або 20-25 сторінок рукописного тексту. Всі поля для рукописного й машинописного тексту по 20 мм. Обсяг контрольного завдання складається із двох теоретичних завдань і трьох практичних. Робота повинна включати список використаних джерел і при необхідності - додатка (планові (звітні) калькуляції).

На титульному аркуші зазначається міністерство, офіційна назва університету, кафедри, шифр спеціальності, курс та шифр групи, прозвище та по батькові студента, назва реферату. Нижче вказується керівник теми (вчений ступень, посада), а внизу титульної сторінки – місто і рік.

Текст роботи виконується на одній сторінці. Усі сторінки нумеруються у правій верхні частині арабськими цифрами. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться. Кожна структурна частина роботи (розділи, список використаних джерел, додатки) починаються з нової сторінки.

У текстовій частині умовні позначки, малюнки, схеми, графіки повинні відповідати діючим стандартам.

При посиленні на літературні джерела в квадратних дужках вказують порядковий номер за списком використаної літератури. При наведенні в тексті цитат, в кінці них квадратних дужках ставиться порядковий номер літературного джерела і номер сторінок, на яких розміщена цитата.

Рисунки розміщуються відразу після посилення на них у тексті і нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами.

Таблиці також розміщують відразу після посилення на них у тексті. Вони повинні бути простими і зрозумілими. Нумерація таблиць також послідовна в межах розділу, причому номер розміщується праворуч над заголовком разом зі словом «Таблиця».

При використанні в тексті формул обов’язково вказується значення символів. Формули нумеруються послідовно в межах розділу.

Формою контролю індивідуальної роботи є перевірка підготовлених завдань і співбесіда. Оцінювання роботи проводится за схемою «зараховано» чи «незараховано». У випадку якщо робота не зарахована, вона вертається виконавцеві для виправлення недоліків.