- •Донецьк - 2011
- •Заліковий модуль 1. Технологічні процеси й технологічні системи та їх характеристика.
- •Міні-лексикон:
- •1. Зміст понять техніки і технології. Технологія як наука та як об'єкт економічних досліджень
- •Контрольні питання
- •Заліковий модуль 2. Технологічні системи як економічні об’єкти
- •Міні-лексикон:
- •1. Технологічна система та її поступовий розвиток
- •2. Структура організаційно-технологічної системи. Класифікація технологічних систем
- •3. Паралельні, послідовні і комбіновані системи технологій
- •4. Лазерні технології.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3. Технологічний розвиток і його закономірності.
- •Міні-лексикон:
- •1. Передумови з'єднання науки і техніки
- •2. Взаємозв'язок розвитку науки, техніки і технологій. Типи науково-технічного і технологічного розвитку.
- •Постідустріальний розвиток
- •3. Виробничо-технологічна структура та її місце в економічній системі. Особливості структурних зворушень в індустріальних та інформаційних економіках.
- •Особливості структурних зрушень в індустріальній та інформаційних економіках
- •4.Вакуумні технології.
- •Контрольні питання:
- •Заліковий модуль 2. Технологічний розвиток на рівні підприємства. Змістовий модуль 4. Приорітетні напрямки розвитку науки і техніки в Україні.
- •Міні-лексикон:
- •1. Науково-технічний прогрес
- •2. Інноваційна діяльність
- •3. Прогнозування та планування нтп та інноваційна діяльність в Україні.
- •4. Мембранна технологія
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 5. Галузеві особливості технологічного розвитку на рівні підприємства.
- •Міні-лексикон
- •Теденції розвитку:
- •2. Галузеві особливості систем технологій матеріальної та нематеріальної сфери виробництва
- •3. Економічна безпека промислових систем на підприємстві
- •4. Біотехнології
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6. Сучасний технологічний розвиток на рівні підприємства
- •Міні-лексикон
- •1. Автоматизація виробництва, як виший етап технологічного розвитку підприємства. Напрями технологічного оновлення виробництва.
- •Технічне та технологічне оновлення виробництва України в 90-х роках XX ст.
- •2. Поняття гнучких виробничих систем, їх структура та властивості. Ефективність створення і використання гнучких виробничих систем
- •2. Поняття науково-технічної підготовки сучасного виробництва (нддкр, конструкторська, технологічна підготовка). Автоматизовані системи науково-технічної підготовки виробництва
- •Автоматизовані системи науково-технічної підготовки виробництва:
- •4. Технології в чорній металургії
- •Контрольні питання:
- •Заліковий модуль 3. Підготовка виробництва та оцінка технологій. Змістовий модуль7. Науково-технічна підготовка виробництва
- •Міні-лексикон:
- •Етапи науково-технічної підготовки виробництва та їх загальна характеристика.
- •2. Структура технологічного процесу виготовлення виробів і конструкцій
- •3. Послідовність проектування технологічних процесів
- •4. Технології в порошкової металургії
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 8. Економічна оцінка технологій.
- •Міні-лексикон
- •Система показників ефективності технологій та їх вплив на загальні економічні показники виробництва.
- •А наліз та економічна оцінка базових технологій галузей, які визначають нтп
- •Рівень технології як показник якості технологічного процесу. Вплив технології на якість продукції.
- •3. Показники техніко-економічного та технологічного рівня виробнцтва. Рівень технологічного впливу, технологічної інтенсивності, керованості, адаптації, безпеки та їх оцінка.
- •Класифікація технологічних процесів
- •4. Технології у вугільній промисловості
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 9. Оцінка та відбір технологічних рішень на підприємстві
- •Міні-лексикон:
- •1.Формування системи показників технологічних рішень. Визначення оптимальних параметрів технологічного процесу.
- •Параметри технологічних процесів:
- •Основні поняття стандартизації та метрології. Міжнародна стандартизація. Принципи побудови засобів контролю. Міжнародні стандарти ісо 9000 систем якості
- •Побудова засобів контролю:
- •Техніко-економічні показники
- •Контрольні питання
2. Інноваційна діяльність
Структурна перебудова економіки, орієнтована на використання інтелектуальних ресурсів і розвиток високотехнологічних виробництв у противагу матеріало- і енергоємним виробництвам, припускає створення умов для безперервного оновлення технологій і продукції, росту освітнього рівня населення та удосконалення управління шляхом нововведень (інновацій) основаних на новітніх наукових знаннях.
В цілому під інноваціями розуміють нові технології, види послуг, продукцію, нові організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, фінансового та іншого характеру.
Суть всієї економічної реформи полягає у створенні умов для підвищення сприятливості економіки до інновацій, розвитку інноваційного підприємництва і забезпечення економічного зростання за рахунок використання досягнень науки і техніки. Це зумовлює необхідність активізації інноваційної діяльності.
Інноваційна діяльність – це діяльність по розробці та освоєнню результатів досліджень, що підвищують ефективність способів і засобів здійснення конкретних процесів, у тому числі освоєння виробництва нової продукції та технологій.
Інноваційна сфера охоплює сам об'єкт інновацій і суб'єкти – підприємців, а також систему, що забезпечує рух інновацій до стадії їх реалізації (управління, інфраструктура, фінансова та інвестиційна підтримка).
З метою активізації інноваційної діяльності розробляється інноваційна політика, яка представляє собою сукупність принципів і заходів, що забезпечують створення сприятливого інноваційного клімату у державі. Інноваційна політика є складовою частиною соціально-економічної політики. Вона повинна об'єднувати загальними завданнями науку, техніку, виробництво, споживання, фінансову систему, освіту і повинна бути орієнтована на використання інтелектуальних ресурсів, розвиток високотехнологічних виробництв та пріоритетів економіки.
Виділяють три головні об'єктивні джерела створення пріоритетів:
1. Зростаюча обмеженість виробничих ресурсів і виникнення на цій основі проблем поточної і передбачуваної незбалансованості у народному господарстві. Чим більше обмежений будь-який вид ресурсу, тим в більшій мірі науково-технічний прогрес повинен бути сконцентрований на економії і заміщенні даного виду ресурсу.
2. Створення і впровадження новітніх технологій, організаційно-технічних заходів, які дозволять забезпечити досягнення більш високих результатів розвитку за мінімальний проміжок часу.
3. Усунення або зменшення ступеня впливу соціальних обмежень, пов'язаних із здоров'ям, умовами праці і побуту людини, необхідність підтримки екологічної рівноваги.
Конкретні напрямки пріоритетності класифікуються по окремим групам:
1) науково-технічні пріоритети вищого порядку. Основним критерієм їх відбору є відповідність конкретним цілям розвиткусуспільства у ближчій і більш віддаленій перспективі.
2) окремі інноваційні проекти, які пов'язані з рішенням задач короткотермінового характеру, але мають велику актуальність для галузі, суб'єктів господарювання.
3) найважливіші види імпорту технологій, тобто використання політики запозичення найважливіших технологічних розробок або закупки підприємств “під ключ”. Основні вимоги полягають у тому, щоб забезпечувалась швидка окупність валютних заходів, і досягався “прорив” по конкретному напрямку НТП.
Крім державних напрямків пріоритетів формується їм аналогічні на рівні регіонів. Серед них виділяються: ресурсозберігаючі технології, нові матеріали та джерела енергії; підвищення конкурентноздатності продукції машинобудування і радіоелектроніки, розширення експорту і заняття нових ніш світового ринку; імпортозаміщуючі виробництва; інформатика, телекомунікації і зв'язок; енергетика і транспорт; переробка і зберігання сільськогосподарської продукції; охорона навколишнього середовища.