- •Головні історичні регіони України
- •5. Скіфо-сарматська доба в Україні. Україна та античний світ
- •6. Етногенез слов'ян. Східнослов'янські племінні союзи на території України
- •8.Соціальний і політичний устрій Київської Русі
- •9.Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання давньоруської народності
- •10.Введення християнства на Русі
- •11.Культура Київської Русі
- •12. Причини занепаду Київської Русі та його наслідки. Давньоруські князівства на терені України
- •13.Галицько-Волинська держава в XII-XIV ст..
- •14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі(друга половина XIV-перша пол. XVI ст.)
- •15. Люблінська унія та її наслідки. Укр. Землі в складі Речі Посполитої.
- •16. Берестейська релігійна унія 1596р. Та її наслідки
- •17. Українська культура епохи ренесансу
- •18.Походження українського козацтва
- •19. Запорізька Січ(XVI-XVIII ст.)
- •20.Еволюція козацького руху (кінець XVI - перша половина XVII ст..)
- •21.Причини та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького
- •22. Хід визвольної війни українського народу.(1648-1654)
- •23.Становлення української козацько-гетьманської держави в ході визвольної війни українського народу
- •24.Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки україно-російської угоди.
- •25. Політична діяльність Виговського. Гадяцька угода.
- •26.Громадянська війна: криза української козацької держави(60-80рр. XVII ст..
- •27. Гетьман і.Мазепа
- •28. Конституція п. Орлика
- •29.Українська козацька держава у XVIII ст..(1709-1783)
- •30. Галичина та правобережжя наприкінці XVII – XVIII ст. Занепад Речі Посполитої та доля українських земель.
- •32. Історична доля Буковини та Закарпаття (XIV-XVIII ст..)
- •А) Буковина
- •Б) Закарпатська Україна
- •33. Історична доля Слобідської України 17-18 ст.
- •34.Українська культура доби бароко і класицизму
- •35. Українське національно-культурне відродження кінця XVIII - початку хх ст..
- •36. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині 19 століття: соціально-економічний та політичний розвиток.
- •37. Кирило-Мефодіївське братство.
- •38. Українські землі у складі Австрійської імперії у першій половині 19 століття. Початок національно-культурного Відродження.
- •39. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині 19 століття. «Великі реформи» 60-70-х років та їх наслідки.
- •40. Національний рух у Східній Україні (друга половина 19 ст.).
11.Культура Київської Русі
Київська Русь, освоївши кращі досягнення народів східних слов'ян, протягом IX—XII ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та Азії. Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про їх самобутність і спростовують тези окремих науковців про іноземні впливи, які особливо були популярними серед вчених в XIX і на початку XX ст.
Високий освітній рівень києворусичів підтверджується великою кількістю писемних пам'яток і написів на пряслицях, холодній зброї, берестяних грамотах, графіті у Софії Київській та Новгородській. За Володимира і Ярослава працювали школи. Народилася і утвердилася любов до книги, утворюються скрипторії, майстерні для переписування та оздоблення книги. Утворюються бібліотеки — перша з них була при Софійському соборі у Києві. Київські князі були високоосвіченими людьми — "книголюбцями". Так, Ярослав Мудрий, за свідченням літописця, "почитая часто в день й в нощи", був палким прихильником книги.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальна література. На жаль, до наших днів дійшло мало світських творів, але "Слово про Ігорів похід" серед них посідає чільне місце. Один із найвизначніших світських творів періоду Київської Русі — це "Поучение" дітям Володимира Мономаха, в якому він закликає їх до миру і злагоди та подає ідеалізований образ політика, державного діяча, воїна.
Істотного розвитку дістала усна народна творчість, що відбиває специфіку мислення і мову народу. Найяскравіше це помітно у билинах: тут образи богатирів — це уособлення патріотизму і мужності, героїки і безмежної відданості Батьківщині.
Музичне мистецтво східних слов'ян доби Київської Русі досягло високого рівня. Про це свідчать фольклорна спадщина, давньоруський культовий спів, музика княжого двору, ратна (військова) музика. В усній народній традиції продовжують розвиватись ігри, календарні та родинно-побутові пісні, похоронні плачі й голосіння, їх найдавніші зразки збереглися в невеликій кількості. Багатство і різноманітність інструментарію свідчать про високий рівень музичного мистецтва доби Київської Русі.
Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев'яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково увібрала в себе традиції будівничих Русі. Зводяться Десятинна церква. Софійський собор, церкви Кирилівська, Спаса на Берестові, монастирі Видубицький та Лаврський у Києві, Спасо-Преображенський, Борисоглібський собори та церква П'ятниці на торгу в Чернігові, а також собори у Новгороді, Пскові, Полоцьку та інших містах.
Високого рівня розвитку досягло декоративно-прикладне, ужиткове та ювелірне мистецтво. Вироби майстрів Київської Русі були популярними не тільки на батьківщині, а й за її межами. Це переважно вироби із золота: намисто, колти, ланцюжки, сережки, діадеми, браслети, фібули, персні та ін. Культурі Київської Русі притаманні також спільні риси в різних галузях духовної і матеріальної культури — житті, одязі, речах побуту, декоративно-прикладному мистецтві, обрядовості, усній народній творчості, що на сьогодні являє для нас єдину спільність — культуру Київської Русі.