Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ Опер. м.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
757.25 Кб
Скачать

2.4. Організація обслуговуючих підрозділів Організація енергетичного господарства

Енергетичне господарство призначене для забезпечення основного виробництва необхідними видами енергії в достатніх обсягах і в певні проміжки часу. Задачею енергетичного господарства є :

  1. підбір енергоносія для повного задоволення потреб та дотримання економічних норм та вимог;

  2. створення енергетичного балансу;

  3. безперебійне постачання внутрішніх споживачів підприємства;

  4. економічне функціонування енергетичного обладнання;

  5. систематична економія енергоресурсів.

До складу енергогосподарства підприємства входять:

  1. силове господарство (котельні, парові та повітряні мережі, водопостачання та каналізація);

  2. газове господарство (газові мережі, кисневі та ацетиленові станції, холодильні установки, промислова вентиляція);

  3. електросилове господарство (підстанції, електромережі, акумуляторні дільниці, трансформаторні дільниці);

  4. електроремонтні майстерні;

  5. зв'язок (АТС, телефонні мережі, диспетчерський зв'язок).

Остаточно склад енергетичного господарства встановлюють виходячи з питомих витрат різних видів енергії та виробничої програми підприємства, враховуючи необхідність у певних засобах комунікації (таблиця 12).

Таблиця 12

Розрахунок енерговитрат на виробничу програму

Вид продукції

Виробнича програма, од.

Питомі витрати

Загальні витрати

Пара,

кКал

Електро-енергія, тис. кВт

Вода, м3

Пара, кКал

Електро-енергія, тис. кВт

Вода, м3

А

Сума

Отже, енерговитрати залежать від кількості виготовленої продукції та від її виду, а так як на підприємстві виготовляються різні види продукції, то відповідно, що енерговитрати для них будуть різні.

Організація транспортного господарства

Транспортне господарство – призначене для перебійного постачання вантажів до складів зберігання вантажів під час транспортування, а також переміщення сировини і матеріалів до робочого місця.

В процесі функціонування транспортного господарство передбачає вирішення таких задач :

  1. Створення чіткої системи внутрішнього транспортування вантажів відповідно до організаційного рівня виробничого процесу.

  2. Визначення потреб ресурсів для запланованого функціонування внутрішнього транспорту.

  3. Погодження виробничих і транспортних задач.

Транспорт за призначенням поділяється на зовнішній, міжцеховий, внутрішньоцеховий.

Види зовнішнього транспорту проводять на основі техніко-економічних розрахунків. Для цього порівнюють варіанти зовнішніх перевезень існуючими видами транспорту і вибирають той, де приведені витрати мінімальні

де

Sе – сумарні щорічні експлуатаційні витрати за варіантами;

En – нормативний коефіцієнт капіталовкладень;

К – сумарні капіталовкладення за варіантами.

Міжцеховим транспортом у більшості випадків виступає автомобільний та електротранспорт. Сфери застосування окремих видів транспорту наведені у таблиці 13.

Таблиця 13

Сфери застосування транспортних засобів

Вид транспортного засобу

Дальність транспортування

1.Універсальні автомобілі і автомобілі самоскиди

понад 2000 м

2. Автомобілі тягачі і електротягачі

400-2000 м

3. Автонавантажувачі і електронавантажувачі

150-400 м

Використовуючи дані таблиці і конкретні умови виробництва вибираємо вид міжцехового транспорту і розраховуємо кількість транспортних засобів для забезпечення вимог виробництва.

Розрахунок їх кількості для річного обсягу перевезень знаходимо у такій послідовності:

  • визначаємо час руху протягом одного рейсу:

,

де

l – відстань транспортування, м.

V – швидкість транспортування, м/хв.;

  • визначаємо тривалість рейсу:

,

де

tвант – розв. – тривалість вантажно – розвантажувальних робіт, хв.

tманевр. – тривалість маневрування, хв..

  • визначаємо кількість рейсів, які може виконати навантажувач за одну робочу зміну:

,

де

Фm – фактичний час роботи протягом зміни.

  • визначаємо обсяг продукції, що перевезе один навантажувач:

,

де

q – середня вантажопідйомність за один рейс, кг

  • визначаємо загальну кількість навантажувачів:

,

,

де

Qзм – обсяг перевезень за одну робочу зміну;

К – кількість навантажувачів на виробничу програму, шт.;

Фк – корисний фонд робочого часу.

Розрахунок обсягу перевезень на всю виробничу програму проведемо в таблиці 14

Таблиця 14

Розрахунок річного обсягу перевезень

Групи складових частин виробів

Загальна кількість на виробничу програму, од.

Маса деталі, кг

Річний обсяг перевезень, кг

Корпусні деталі

….

Всього

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]