- •33) Образотворче мистецтво України XVIII ст.
- •34) Література XVIII ст.
- •35) Музика та театр українського бароко.
- •36)Руйнація українських освітніх традицій у XVIII - XIX ст
- •37) У українська церква у XVII - кінця X v111 ст.
- •38) Вплив модернізації на розвиток української культури в XIX ст.
- •39) Література та національне відродження (XVIII - перша полов. XIX ст.)
- •40) Українське театральне мистецтво XIX ст.
- •41) Українська музика XIX ст,
- •42) Особливості українського живопису першої половини XIX ст.
- •43) Літературна та художня твор чість т. Шевченка.
- •44) Діяльність наукових та просвітніх товариств другої половини XIX ст.
- •45) Розвиток науки в Україні у XIX ст
- •46) Жанри української літератури другої половини XIX ст.
- •47) Досягнення українських архітекторів та скульпторів другої полов. Хіх ст.
- •48) Український живопис другої половини XIX ст.
- •53) Радянська українізація та культурна революція.
- •54) Досягнення освіти та науки в Україні в 20-ті роки XX ст.
- •55)Реалізм та соцреалізм в українському живопису.
- •56) Український мистецький авангард та його доля.
- •57)Утвердження «соціалістичного реалізму». «Розстріляне відродження».
- •58) Лесь Курбас та його театр "Березіль".
- •59)Стан української кінематографії. О. Довженко.
- •Втрати культурних цінностей урср під час Другої світової війни
- •Розвиток літератури та мистецтва у повоєнний період. Ждановщина.
- •Посилення русифікації у 50-60-ті рр. 20ст. Курс на «злиття націй».
- •Науково-технічна революція та наука в Україні в 50-60-ті рр.. 20ст.
- •Вплив «відлиги» на літературну та художню творчість.
- •Монументальне та образотворче мистецтво урср.
- •Архітектура урср.
Вплив «відлиги» на літературну та художню творчість.
Смерть Сталіна та розвінчання культу його особи поклали початок новому етапу в культурному розвитку всіх народів СРСР, який отримав назву "відлиги" (за повістю Іллі Еренбурга "Оттепель",1954). Відкривалися десятки нових літературних журналів, театрів, перекладалися і друкувалися до цього заборонені іноземні автори, з'явилися художні твори радянських письменників великого громадського. В 1958 р. були скасовані одіозні постанови ЦК з питань ідеології 1946-1948 рр.
Деяка лібералізація культурного процесу на початку "хрущовської відлиги" відбувалася і в Україні, хоча і не такими темпами як в Росії. Було започатковано нові журнали, про які до цього не доводилося і мріяти: "Український історичний журнал", "Українське літературознавство", відновлено журнал "Всесвіт", заснований ще 1925 р., який друкував перекладні твори, в тому числі сучасних західних письменників, яких ще не було перекладено на російську мову. Розпочалася підготовка до видання "Української Радянської Енциклопедії", яка була відповіддю на вихід за кордоном у 50-ті роки 3-х томної "Енциклопедії українознавства". Було перевидано "Словник української мови" Б.Грінченка. З'являються багатотомні видання "Історія української літератури", "Історія українського мистецтва", "Історія міст і сіл України".
Великі зрушення відбулися в галузі літератури. Сформувалося покоління "шістдесятників", людей з антитоталітарним мисленням - поети Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Сингаївський, Віталій Коротич, Василь Стус, літературознавці і критики Іван Дзюба та Іван Світличний, письменники Євген Гуцало, Юрій Мушкетик, Роман Іваничук, Микола Руденко, публіцисти Валентин Мороз, В'ячеслав Чорновіл, художники Панас Заливаха та Алла Горська, твори яких виходили далеко за рамки соціалістичного реалізму, підносячи українську літературу та мистецтво на шаблі світової культури.
В умовах загального піднесення відбувається творче відродження патріархів української літератури, які десятки років вимушені були працювати на замовлення партії і приховувати справжні думки та погляди: П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра (повість "Третя рота", поеми "Розстріляне безсмертя" і "Мазепа", хоча навіть в умовах "відлиги" не все вдалося надрукувати), М.Стельмах ("Кров людська не водиця", "Хліб і сіль", "Правда і кривда"), О.Гончар ("Тронка"), А.Малишко, Л.Первомайський, П.Загребельний, Г.Тютюнник (роман "Вир").
Молодь створює свої творчі клуби: "Спутник" в Києві (1959), на чолі якого стояв Лесь Танюк, членами - студенти театрального інституту, консерваторії, літератори , художники. У Львові створено аналогічний клуб "Пролісок", який очолював М.Косів. Невдовзі вони були розігнані представниками влади.
Кінематограф. Деякі зрушення відбулися і в галузі українського кінематографа, хоча і не такі вражаючі, як в Росії. На той час в Україні працювало 3 кіностудії (Київ, Одеса, Ялта). Новим явищем в українському радянському кіно були одеські фільми Марлена Хуцієва та Ф.Миронера "Весна на Зарічній вулиці" (1956), "Жага" Є.Ташкова (1959), а також "Іванна" В.Івченко (1960), "Сон" В.Денисенко (1964).
Безпосередньою відповіддю на репресивні заходи хрущовського керівництва проти інтелігенції була поява дисидентського руху, який охопив творчу молодь, студентство України і був органічною частиною загальносоюзної тенденції.