1.7.Облік розрахунків за виплатами персоналу та відрахувань на соціальні заходи.

Заробітна плата — це основна форма оплати праці за виконану роботу або надані послуги згідно з трудовими договорами працівників, як правило, у грошовій формі. В окремих випадках може виплачуватися в натуральній формі. Заробітна плата є одним з елементів витрат і має свою структуру:

• Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службов­ців.

• Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці. Вона вклю­чає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

• Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними систе­мами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад вста­новлені вказаними актами норми.

Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислення розмірів винагород, що підлягають виплаті працівникам підприємства згідно із здійсненими ними витратами праці або за результатами роботи.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці. Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

• тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

• міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів):

Рівень мінімальної ставки на підприємстві не може бути нижче державного, але може перевищувати його при додержанні норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами.

Штатний розпис (схема посадових окладів), як правило, застосовується при оплаті праці керівників, фахівців і службовців. Відповідно до статті 96 КЗпП Україні посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства виходячи з кваліфікацій і посад працівників.

При тарифній системі оплати праці можна виділити такі дві основні форми:

• погодинна (почасова) — згідно з тарифною ставкою оплачується робота за одиниці часу (як правило, це година);

• відрядна — за основу розрахунку заробітної плати беруться кількість викона­ної роботи і розцінка за одиницю продукції.

Як відрядна, так і почасова форми оплати праці мають декілька різновидів. При почасовій оплаті праці розрізняють просту погодинну і погодинно-преміа­льну форми оплати праці.

Проста погодинна форма ставить оплату праці у залежність від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника. Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Відрядна форма оплати праці має ряд різновидів, котрі залежать від способу обліку і порядку оплати виготовлюваної продукції, а саме:

• пряма відрядна;

• відрядно-прогресивна;

• акордна;

• опосередковано-відрядна.

При прямій відрядній формі оплати праці основу оплати становить відрядна розцінка, котра визначається діленням годинної ставки, що відповідає розряду даної конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або множенням цієї ставки на норму часу). Заробіток працівника при прямій відрядній оплаті праці визначається шляхом множення розцінки на кількість виробленої прийнятої придатної продукції.

Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни,

Відрядно-преміальна форма оплати праці передбачає виплату робітнику-підряднику, крім заробітку за відрядними розцінками, премії за виконання і перевиконання кількісних і якісних показників.

Акордна оплата праці застосовується, коли виконавцю (виконавцям) заробі­тна плата нараховується за певну виконану роботу.

Опосередковано-відрядна форма оплати праці застосовується для допоміжних робітників, розмір заробітної плати яких ставиться в залежність від результатів праці робітників, яких вони обслуговують.

Надбавки відносяться до виплат стимулюючого характеру, якими заохочуються окремі категорії робітників за високоякісну і висококваліфіковану роботу. На підприємстві може бути розроблене і затверджене як складова частина Колективного договору Положення про преміювання працівників підприємства.

До заохочувальних виплат, які включаються до додаткового фонду оплати праці, входять також премії. Премії — це грошові виплати працівникам, які виплачуються понад суму основної зарплати за успішну трудову діяльність.

На кожному підприємстві, установі, організації виникає необхідність оцінити і оплатити працю, включивши згодом витрати на оплату праці до вартості продукції. При цьому документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної та об'єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

Облік руху особового складу підприємства здійснюється у відділі кадрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від виконуваної роботи і займаної посади.

Оформлення працівника здійснюється на основі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (форма № П-1). На нього у відділі кадрів відкривають особову картку (форма № П-2), до якої заносять відомості про працівника (і наступні зміни у службовому стані), водночас роблять позначку про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють їм табельний номер. На працівників, прийнятих вперше, заповнюють нову трудову книжку. Записи в особовій картці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.

Картки комплектуються за структурними підрозділами підприємства в алфавітному порядку, створюючи картотеку працівників. Особові картки на працівників, що вибули, підшиваються у спеціальній справі.

Для обліку використання робочого часу застосовується табель (форми № П-12, П-13), який ведеться уповноваженою на те особою.

Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.

Для нарахування заробітної плати робітникам потрібні не лише дані про відпрацьований час, але і про виконану роботу. Документування виробітку робітників є необхідною умовою одержання достовірної інформації про кількість і якість виконаних робіт.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні відомості про посадові оклади (на основі штатного розпису); про присвоєні розряди (на основі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).

Зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями, є розрахунково-платіжна відомість. Розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожному цеху, допоміжній службі або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців у розрізі категорій працюючих. Відомість складається із чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім'я, по батькові кожного працівника і його посада, у другій — суми всіх видів нарахованої зарплати за її видами, в третій - утримання за їх видами, а четвертій — суми, які належать до виплати.

Для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу підприємства) з оплати праці, а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений термін суму по оплаті праці (розрахунки з депонентами) використовується балансовий рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці".

По кредиту рахунка 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної плати у зв'язку з інфляцією, суми компенсації втрати працівниками частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та інші нарахування, які є доходом працівника (дивіденди, дохід від розподілу прибутку, вартість оплаченого підприємством проїзду тощо), по дебету — виплата заробітної плати, премій, допомоги, матеріальної допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими листами, вартість отриманих у рахунок оплати праці матеріалів, продукції, товарів та інші утримання з нарахованих сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не отримані персоналом підприємства у встановлений термін суми по оплаті праці відображаються по дебету субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" і кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівникові, видах виплат і утримань. Сума нарахованих заробітних плат по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” за звітний період. Сума всіх утримань із заробітної плати працівників і сума виплаченої заробітної плати дорівнюватиме обороту по дебету рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці". Кредитове сальдо даного рахунка буде рівним сумі в графі розрахунково-платіжної відомості "Сума, що належить до виплати".

З сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються різноманітні утримання. Вони поділяються на обов'язкові утримання та утримання за ініціативою підприємства, але тільки у випадках, передбачених законодавством.

Обов'язкові утримання включають: прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, збору на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Прибутковий податок - це обов'язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи.

Із працівників, які працюють за сумісництвом та виконують роботу за договором підряду, утримується прибутковий податок за ставкою 15%.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються отримані за місцем основної роботи доходи за виконання трудових обов'язків, за виконання робіт за договором підряду, а також інші доходи, які утворилися в результаті надання за рахунок своїх засобів підприємством своїм працівникам матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі.

Суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний дохід:

1. Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму оподатковуваного мінімуму. Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування.

2. Сукупний оподатковуваний дохід додатково зменшується на неоподатковуваний мінімум одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, розмір десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановлених чинним законодавством.

Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років проводиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано дохід.

3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 у:

а)громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2;

б)інвалідів війни І групи.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується усіма категоріями осіб (фізичними особами), які працюють на умовах найму. Збір нараховується та утримується з усіх видів виплат, що відповідно до законодавства належать до сукупного оподатковуваного доходу.

Утримання до Пенсійного фонду здійснюється у розмірі 0,5 % або 2 % від загальної нарахованої суми заробітної плати.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової непрацездатності.

До Фонду із заробітної плати найманих працівників утримуються внески у таких розмірах:

^ 0,5% - при умові, що доход не більше прожиткового мінімуму для працездатної особи ;

> 1 % - доход більше прожиткового мінімуму для працездатної особи;

У фонд соціального страхування на випадок безробіття здійснюються утримання із зарплати працівників, яку обкладають податком з доходів

фізичних осіб, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття у розмірі передбаченому законодавством і становить у 2007 році -0,5 %.

Для обліку розрахунків за соціальним страхуванням призначений пасивний балансовий рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" у розрізі таких субрахунків:

651 "За пенсійним забезпеченням";

652 "За соціальним страхуванням";

653 "Страхування на випадок безробіття";

654 "За індивідуальним страхуванням";

655 "За страхуванням майна";

Ставка збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття становить 1,6 % фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, що підлягають обкладанню прибутковим податком.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Оплата праці працівників ПП "Дельфін БАЗ" здійснюється як у відрядній так у погодинній формі. Це залежить від виконуваних робіт. У бухгалтерії підприємства нараховують і видають заробітну плату,за виконнані роботи працівникам.