- •Частина і. Вступ до економічної теорії. Розділ 1 Предмет і функції економічної теорії. § 1 Предмет економічної теорії
- •§ 2. Функції економічної теорії
- •Розділ 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
- •§ 1. Загальнонаукові методи
- •§ 2. Спеціальні методи
- •§ 1. Виробництво як процес суспільної праці
- •§ 2. Фактори виробництва: види, типи, функції
- •§ 3. Поєднання факторів виробництва
- •§ 4. Результативність виробництва
- •§ 5. Науково-технічна революція зміни у змісті й характері праці
- •§ 6. Ефективність суспільної праці та розширення джерел багатства суспільства
- •§ 2. Формування основ постіндустріальної цивілізації
- •§ 2. Основи аналізу відносин власності
- •§ 3. Новітні тенденції у розвитку відносин власності
- •§ 2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •§ 3. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту
- •§ 4. Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
- •§ 2. Поділ праці та організація управління
- •§ 2. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу
- •§ 3. Гуманізація виробництва і мотивація праці
- •§ 2. Структура і використання національного багатства
- •§ 2. Товар і його властивості
- •§ 3. Теорії вартості
- •§ 2. Функції грошей як загального еквівалента
- •§ 3. Концепції грошей
- •§ 4. Сучасні зміни в грошовому обігу
- •§ 2. Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •§ 2. Суб'єкти ринкового господарства
- •§ 2. Ринкова інфраструктура
- •§ 3. Функції ринку
- •§ 2. Модифікація конкурентно-ринкового механізму
- •§ 3. Позаринкові форми зв'язку господарських одиниць
- •§ 4. Держава як організатор конкурентних відносин
- •Розділ 16. Мікроекономічний рівень господарювання і форми його організації. § 1. Поняття мікроекономічного рівня і суб'єктів господарювання
- •§ 2. Форми організації господарювання на мікрорівні
- •Розділ 17. Співвідношення попиту та пропозиції і ціноутворення. § 1. Економічна природа попиту та пропозиції
- •§ 2. Діалектична залежність попиту і пропозиції, співвідношення їх
- •§ 3. Фактори, що визначають попит пропозицію
- •§ 4. Еластичність попиту і пропозиції, їхнє графічне вираження
- •§ 5. Кон'юнктура ринку, випадки якісної визначеності її
- •§ 6. Коливання цін, ціна рівноваги
- •§ 7. Фактори і методи ринкового ціноутворення
- •Розділ 18. Витрати виробництва і прибуток. § 1. Витрати виробництва
- •§ 2. Прибуток як економічна категорія
- •§ 3. Ефективність використання факторів виробництва
- •Розділ 19. Капітал і підприємництво.
- •§ 1. Стимули і механізм підприємницької діяльності. Сутність капіталу
- •§ 2. Структура і функціонування капіталу підприємства нефінансової сфери
- •§ 3. Особливості підприємницької діяльності і функціонування капіталу в різних сферах економіки
- •Розділ 20. Підприємство в умовах ринкового господарювання. § 1. Функціонування підприємства як товаровиробника
- •§ 2. Форма індивідуального відтворення підприємства в ринковій економіці. Роль маркетингу
- •§ 3. Сутність і функції менеджменту підприємства
- •Розділ 21. Теоретичні основи економіки домогосподарства . § 1. Можливості вибору домогосподарства і обмеженість їх
- •§ 2. Переваги домогосподарства
- •§ 3. Оптимальний план споживання домогосподарства
- •§ 4. Основні фактори, які впливають на попит домогосподарства
- •§ 5. Пропозиція домогосподарства
- •§ 1. Зміст процесу суспільного відтворення
- •§ 2. Економічне зростання і його типи
- •Розділ 23. Макроекономічний рівень господарювання і система націо-нальних рахунків. § 1. Система вимірів господарювання на макрорівні
- •§ 2. Регулювання річного потоку товарів, послуг і доходів на макроекономічному рівні
- •§ 1. Економічна рівновага і циклічність
- •§ 2. Середні і малі цикли
- •§ 3. Довгі хвилі в економіці та їхній вплив на структуру суспільного виробництва
- •Розділ 25. Зайнятість і безробіття. Принципи функціонування та тенденції розвитку ринку робочої сили. § 1. Умови формування, сутність і тенденції розвитку сукупного працівника
- •§ 2. Зайнятість населення і регулювання її в сучасних умовах
- •§ 3. Ринок робочої сили
- •§ 4. Макроекономічна нестабільність і безробіття
- •§ 5. Інфляція і зайнятість населення
- •Розділ 26. Особливості відтворення в аграрній сфері економіки . § 1. Роль природних умов
- •§ 2. Земельна рента
- •§ 3. Агробізнес
- •§ 4. Особливості переходу до ринкових відносин в аграрному секторі України
- •Розділ 27. Фінансово-грошова система. § 1. Сутність і структура фінансової системи у суспільному відтворенні
- •§ 2. Бюджетна система
- •§ 3. Грошова система
- •§ 4. Кредитна система
- •§ 5. Валютна система
- •Розділ 28. Система розподілу доходів . § 1. Сутність і механізм розподілу доходів
- •§ 2. Заробітна плата і доходи від кооперативно-колективної і індивідуальної трудової діяльності
- •§ 3. Доходи підприємців
- •§ 4. Суспільні фонди споживання
- •§ 5. Доходи від власності. Рентні доходи
- •§ 6. Сімейні доходи і структура використання їх
- •Частина VI. Особливості економіки перехідного типу.
- •§ 1. Соціально-економічна структура країн, що розвиваються
- •§ 2. Диференціація країн, що розвиваються
- •§ 3. Різноманітність форм соціально-економічного прогресу .
- •Розділ 30. Економічний устрій в умовах переходу від командно-адміністративної системи господарювання до ринкових відносин . § 1. Об'єктивна необхідність і реальні можливості переходу
- •§ 2. Становлення різних форм власності
- •§ 3. Становлення підприємництва
§ 2. Прибуток як економічна категорія
Зворотним боком витрат виробництва є прибуток. Він тим біль-ший, чим менші витрати виробництва, і навпаки. Кількісно прибу-ток - це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупни-ми витратами на її виробництво.
За економічною природою прибуток є перетвореною формою чистого доходу, а отже, характеризує чистий доход у тому вигляді, в якому той виступає на поверхні економічних явищ в умовах еко-номічної відокремленості виробника. Чистий доход - виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який являє собою основну складову доходу. Джерело чистого доходу - додаткова і певною мірою необхідна праця. Оскільки чистий доход є катего-рією розподілу, то його можна також визначити як реалізований надлишок вартості товару понад виробничі витрати. Внаслідок від-хилення ціни товару від його вартості чистий доход кількісно не збігається з вартістю додаткового продукту. Відокремленість витрат виробника, які набувають форми собівартості, зумовлює відокрем-леність доходу, який набуває форми прибутку.
В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено іма-нентно притаманною капіталу тенденцією до самозростання.
А. Сміт розглядав прибуток, по-перше, як результат праці робіт-ника, оскільки вартість, яку він додає до вартості матеріалів, роз-кладається на дві частини: оплату його праці та прибуток підпри-ємця; по-друге - як результат функціонування капіталу.
Д. Рікардо вважав, що величина прибутку залежить від заробіт-ної плати: прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата. Одним з головних чинників підвищення прибутку є суспільна про-дуктивність праці, яка, зростаючи, зумовлює зниження вартості робочої сили.
За К. Марксом, прибуток - це перетворена форма додаткової вартості. Додаткова вартість m - це функція змінного капіталу F(V), який авансується на робочу силу (тобто V) : лі = і[у}. Прибуток Р - це функція авансованого капіталу: Р = f(с + V), де с - капі-тал, авансований на купівлю засобів виробництва.
Багато західних економістів при поясненні прибутку використо-вують теорію трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, за якою участь у створенні вартості беруть праця, земля і капітал. Наприклад, при-буток вони розглядають як доход від використання засобів вироб-ництва (капіталу) та як плату за працю підприємця з управління та організації виробництва і, отже, доход на капітал відрізняють від підприємницького доходу.
Критикуючи теорію факторів виробництва, К. Маркс обгрунту-вав положення, що нову, збільшену вартість створює жива праця. Однак при цьому він показав, що продуктивність праці залежить від технологічної оснащеності праці, родючості, розташування зе-мельних угідь тощо. Разом з оснащеністю праці та родючістю землі, зростає якість праці, отже, за одиницю часу створюється більша вартість. Так капітал і земля сприяють створенню більшої вартості.
Величина прибутку, за Марксом, залежить від середньої суспіль-ної норми прибутку. Це означає, що до певної межі прибуток мож-на розглядати як функцію капіталу, оскільки фактором зростання маси прибутку є розмір капіталу.
де Мp - маса прибутку; р - норма прибутку; Кa - розмір авансо-ваного капіталу.
Щодо прибутковості, доходності підприємства, слід відрізняти, по-перще, прибутковість усього підприємства як отримання доходу на весь авансований капітал (відсоткове відношення прибутку до авансованого капіталу), по-друге, прибутковість виробів конкрет-ної партії, тобто отримання доходу на витрати виробництва (собі-вартість) для виготовлення цієї кількості продукції (відсоткове від-ношення прибутку до собівартості).
Загальна прибутковість підприємства визначає норму прибутку як відсоткове відношення прибутку до авансованого капіталу. Якщо прибуток Р - це різниця між ціною і собівартістю, Кa - авансова-ний капітал, то формула норми прибутку буде такою:
Оскільки в колишньому СРСР не існувало ринкових відносин, то відповідним було й ставлення до прибутку. Вважалося, що його можна досягати коригуванням цін і тарифів. Оскільки ціна фак-тично розглядалась як адміністративний норматив, то прибуток був продуктом нормування. До початку 60-х років панувала думка, що в ціну достатньо закласти рентабельність як відношення прибутку до собівартості на рівні 4-5 відсотків. Згідно з цим здійснювалось ціноутворення на практиці. У 60-і роки в централізовану ціну поча-ли закладати рентабельність до 15 відсотків.
В умовах сучасної світової ринкової економіки прибуток і нор-ма прибутку є головними орієнтирами і водночас показником ста-ну виробництва, критерієм його ефективності. Норма прибутку показує ефективність використання всього капіталу, ступінь його зростання.
У такому випадку прибуток виступає не тільки як надлишок над витратами, а і як приріст авансованої вартості, тобто відображає процес створення нової вартості.
Прибуток - це результат дії багатьох факторів сфери вироб-ництва, розподілу і обігу. В умовах вільної конкуренції при незмін-ній нормі додаткової вартості норма прибутку може знижуватись або підвищуватись залежно від будови капіталу (співвідношення між постійною та змінною його частинами - див. розд. 19, § 1), швидкості його обороту та економії на постійному капіталі. Факто-ри, що впливають на норму прибутку (з позиції трудової теорії вартості), розглянуто в І відділі III "Капіталу" К. Маркса. Однак треба звернути увагу на деякі нові аспекти факторів, що вплива-ють на величину прибутку.
Підприємницьку діяльність слід розглядати як фактор зростан-ня норми прибутку. За визначенням Й. Шумпетера, підприємці - це новатори, які розробляють нові технології. Саме завдяки їхньому внеску в організацію виробництва збільшується прибуток. У сучас-них умовах щорічна норма прибутку промислових корпорацій у США становить 11-13 відсотків, у Західній Європі - 8-10 відсот-ків. При цьому прибуток зростає за рахунок збільшення не його норми, а розвитку, розширення масштабів виробництва.
Оскільки прибуток є практично різницею між загальною вируч-кою від реалізації продукції та її повною собівартістю, абсолютна величина прибутку прямо пропорційна кількості виготовленої та реалізованої продукції й обернено пропорційна її повній собівар-тості.
Зростання прибутку забезпечується насамперед через знижен-ня собівартості продукції. На собівартість продукції впливають про-дуктивність праці, економія матеріалів і сировини, рівень наклад-них (постійних) витрат. Собівартість залежить також від обсягу реалізованої продукції. Саме тут виявляються результати марке-тингової діяльності підприємства.
Західні вчені-економісти, виходячи з концепції граничних вит-рат, вивчають можливості отримання максимального прибутку з найменшими витратами в умовах досконалої конкуренції, моно-полії, олігополії тощо. Так, в умовах досконалої конкуренції макси-мальний рівень прибутку досягається при виробництві такої кіль-кості продукту, яка забезпечує однаковий граничний доход і гра-ничні витрати.
В економіці України є специфічні фактори, що впливають на рівень прибутку. Передусім це високий ступінь монополізму: близько 96 відсотків засобів виробництва в промисловості на початок 90-х років належали державі. Формування ринкового середовища та відповідне антимонопольне законодавство мають подолати зумов-лені цим негативні явища. Чинником підвищення норми прибутку все більше має виступати продуктивність праці.