147. Умови і межі застосування вогнепальної зброї працівниками міліції

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

148. Характеристика Закону України «Про міліцію» від 20.12.90року

149. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ, їх завдання

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Стаття 2. Основними завданнями внутрішніх військ є:

1. охорона та оборона важливих державних об'єктів, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;

2. супроводження спеціальних вантажів;

3. здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;

4. конвоювання заарештованих і засуджених;

5. охорона підсудних під час судового процесу;

6. переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;

7. участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;

8. участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, що охороняються;

9. охорона дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України.

10. Забороняється використання внутрішніх військ для виконання завдань, не передбачених цим Законом.

Діяльність внутрішніх військ будується на принципах законності та гуманізму, поваги до особи, її прав і свобод.

Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України, цей Закон, постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України. Внутрішні війська будуються на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при їх комплектуванні принципів добровільності та військового обов'язку.