Інфекційний мононуклеоз (Mononucleosis infectiosa) (в27)

Клінічні форми:

• типова;

• атипова – мезаденіт, псевдоапендицит, гепатит, нефрит, пневмонія, респіраторна;

• інфекційний мононуклеоз неуточнений (В27.9).

Перебіг: гострий, затяжний, хронічний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

• з боку органів дихання – обструкція дихальних шляхів;

• з боку центральної нервової системи – енцефаліт, менінгіт, поперечний мієліт, синдром Гієна-Барре, параліч черепно-мозкових нервів, психоз;

• гематологічні – розрив селезінки, гемолітична автоімунна анемія, тромбоцитопенічний криз;

• інші – отит, інфекційно-алергічний міокардит.

Субклінічна форма (Z22.8).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - родина Herpesviridae, рід гама-герпес-віруси, вірус Епштейна-Барра

1 Серологічні дослідження: реакції гетерогемаглютинації Пауля-Буннеля (титр 1:16 – 1:1024), Гоффа-Бауера, Ловрика-Лі-Давидсона, Томчика, обов’язково використовувати метод парних сироваток, визначення антитіл класу Ig M та G до вірусу, ІФА, ПЛР.

2 Культуральний метод: виділення вірусу на культурі В-лімфоцитів зі слини, носоглоткових виділень, крові, спинномозкової рідини.

3 У загальному аналізі крові кількість атипових мононуклеарів більше 10 %.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Інфекційний мононуклеоз (ІФА+), типова форма, гострий перебіг, середньої тяжкості, ускладнений інфекційно-алергічним міокардитом.

2 Інфекційний мононуклеоз (реакція Гоффа-Бауера +), атипова (респіраторна) форма, затяжний перебіг, легкого ступеня.

Альтернативна класифікація

(Н.І. Нісевич і співавт., 1975)

Клінічні форми: типова, атипові (стерта, безсимптомна, з рідкими проявами).

Ступіньтяжкості: легкий, середній, тяжкий.

Перебіг: неускладнений, ускладнений, рецидивний.

КІР (Morbilli) (В05)

Типова форма: легка, середньої тяжкості, тяжка.

Атипова форма: мітигований, з агравованими симптомами (гіпертоксичний, геморагічний, злоякісний), у щеплених.

Ускладнення:

• без ускладнень (В05.9);

• з боку дихальної системи - несправжній круп, бронхіт, бронхіоліт, пневмонія (В05.2+G05.1*);

• з боку нервової системи – енцефаліт (В05.0+), менінгіт (В05.1+G02.0*);

• інші (В05.8) – отит (В05.3+), кератокон’юнктивіт, міокардит, гепатит, гломерулонефрит, кишкові ускладнення (В05.4).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Morbillivirus родини Paramyxoviridae.

1 Виявлення антигена в мазках-відбитках зі слизової оболонки носа імунофлуоресцентним методом.

2 Серологічні дослідження: РГГА, РЗК, ІФА з виявленням антитіл класу ІgM (обов’язково метод парних сироваток).

3 Виділення вірусу з крові, із змивів з носової частини глотки, з сечі на культурах клітин.

4 Клінічний аналіз крові: лейкопенія, еозинопенія, тромбоцитопенія, ШОЕ підвищується при ускладненнях.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Кір, типова форма, тяжкий перебіг. Інтерстиціальна пневмонія. ДН І ст.

2 Кір, атипова (мітигована) форма.

3 Кір, атипова (геморагічна) форма. Енцефаліт.

КРАСНУХА (червоничка) (Rubeola) (В06)

Набута краснуха (В06):

• типова форма ( легка, середньої тяжкості, тяжка);

• атипова (без висипки);

• інапарантна (субклінічна) форма.

Природжена краснуха (Р35.0):

• вади нервової системи;

• з ураженням органа слуху;

• з ураженням очей;

• змішані форми.

Резидуальні явища природженої краснухи.

Ускладнення:

• без ускладнень (В06.9);

• з ускладненнями: артрит, неврологічні ускладнення – енцефаліт, менінгіт, мієліт (В06.0+), тромбоцитопенічна пурпура та інші (В06.8).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Rubivirus, родини Togaviridae.

1 Серологічні дослідження: РГГА, РЗК, РН (наростання титру антитіл у 4 рази), ІФА - виявлення антитіл класу ІgM, ПЛР (ідентифікація РНК вірусу).

2 Вірусологічне дослідження: виділення збудника з крові, носоглоткових змивів, сечі в перші 5-7 днів хвороби на клітинних культурах.

3 Клінічний аналіз крові: лейкопенія, нейтропенія, відносний лімфоцитоз, моноцитоз, наявність плазматичних клітин до 10 – 15%, клітин Тюрка 10 – 25%.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Набута краснуха, типова форма, середньої тяжкості.

2 Набута краснуха, атипова форма.

3 Природжена краснуха з ураженням серця (дефект міжшлуночкової перегородки) і нервової системи (мікроцефалія, розумова відсталість), тяжкого ступеня.