Герпетична хвороба (Infectio herpes) (в00)

Простий (звичайний) герпес (Herpes simplex)

А За етіологією: герпес, спричинений ВПГ-1 чи ВПГ-2.

Б За часом виникнення: природжений герпес (Р35.2); набутий герпес.

I За частотою виникнення:

1 Первинний.

2 Рецидивний (з постійною локалізацією та мігруючий).

ІІ За локалізацією:

1 З ураженням шкіри (В00.1):

а) герпетична або варицелеформна екзема Капоші.

2 З ураженням слизових оболонок:

а) порожнини рота (везикульозно-ерозивний гінгівостоматит) (В00.2);

б) очей (кератит, кератокон’юнктивіт) (В00.5+);

в) верхніх дихальних шляхів (ГРЗ) (В00.8);

г) статевих органів (уретрит, цервіцит, вульвовагініт) (А60.0);

3 З ураженням слизових оболонок та шкіри.

ІІІ За розповсюдженістю процесу: обмежений, розповсюджений, генералізований:

а) з ураженням центральної нервової системи (менінгіт (В00.3+G02.0*), енцефаліт (В00.4+G05.1*), менінгоенцефаліт);

б) з ураженням внутрішніх органів (В00.8).

ІV Атипові форми: абортивна (папульозна, еритематозна, пруригінозно-невротична), набрякова, зостериформна, дисемінована, геморагічна, геморагічно-некротична, елефантоподібна, ерозивно-виразкова.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - родина Herpesviridae, підродина альфа-герпес-віруси (віруси простого герпесу типів 1і 3, віруси вітряної віспи і оперізувального лишая).

1 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин (вміст везикул, слина, зскрібки з рогівки, кров, ліквор) при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля.

2 Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

3 Серологічні дослідження: метод флуоресціюючих антитіл (досліджують мазки-відбитки з везикул), ІФА, РН, РЗК (обов’язково метод парних сироваток); ПЛР (ідентифікація ДНК вірусу).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Рецидивний простий герпес шкіри носа та слизової оболонки губ.

2 Первинний простий герпес (ІФА+), розповсюджений, з ураженням шкіри обличчя та слизових оболонок порожнини рота,тяжкий перебіг.

3 Рецидивний простий герпес, мігруючий, з ураженням шкіри промежини, набрякова форма, тяжкого ступеня.

ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ГЕРПЕС (Herpes zoster) (B02)

Клінічні форми: типова, атипова (абортивна, геморагічна, гангренозна, без висипки на шкірі, синдром Стейнброкерра, синдром Ханта та ін.).

За частотою виникнення: первинний, повторний.

За поширеністю процесу: локалізований, генералізований (дисемінований) (В02.7).

За локалізацією патологічного процесу:

• спінальні форми – шийна, грудна, попереково-крижова;

• черепно-мозкові – очна (процес локалізується у вузлі трійчастого нерва) і вушна (процес локалізується у колінчастому вузлі).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень (В02.9); енцефаліт (В02.0+G05.1*), менінгіт (В02.1+G02.0*), інші ускладнення з боку нервової системи (В02.2+), очні ускладнення (в02.3+), інші ускладнення (В02.8).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - вірус Varicella-Zoster,родина Herpesviridаe.

1 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля (вміст везикул, слина, зскрібки з рогівки, кров, ліквор).

2 Серологічне дослідження: метод флуоресціюючих антитіл (досліджують мазки-відбитки з везикул), ІФА, РЗК (обов’язково метод парних сироваток), ПЛР (ідентифікація ДНК вірусу)

3 Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Первинний типовий локалізований оперізувальний герпес, спінальна (грудна) форма з локалізацією по ходу V-VI міжреберних проміжків справа, середньої тяжкості.

2 Рецидивний оперізувальний герпес, геморагічний, очна форма, тяжкого ступеня. Правобічний кератит.

ВІТРЯНА ВІСПА (Varicella) (В01)

Клінічні форми:

• набута: типова, атипова (рудиментарна, геморагічна, бульозна, міліарна, гангренозна, генералізована або вісцеральна);

• природжена.

Ступінь тяжкості (для типової): легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень (В01.9), з ускладненнями (В01.8) – з боку шкіри (нагноєння, абсцеси), енцефаліт, міокардит, кератит, артрит, гепатит, нефрит, сепсис та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - вірус Varicella-Zoster, родина Herpesviridae.

1 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин (фібробласти шкірно-м`язової тканини та епітеліальні клітини ембріона людини) при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля.

2 Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

3 Серологічне дослідження: РІФ (виявлення тілець Арагао), РЗК (обов’язково метод парних сироваток з 4-кратним збільшенням титру), РФА в люмінесцентному мікроскопі, РНГА, ІФА, ПЛР.

4 Мікроскопія фарбованого за Романовським вмісту пухирців або пустул.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Вітряна віспа (ІФА+), типова форма, середньої тяжкості.

2 Вітряна віспа (ІФА+), атипова (геморагічна) форма, тяжкого ступеня. Енцефаліт.

3 Вітряна віспа (РЗК 1:40 - 1:160), атипова, рудиментарна форма.

Альтернативна класифікаціяКлінічні форми:

• типові: легка, середньотяжка, тяжка.

Перебіг: без ускладнень, з ускладненнями;

• атипові: рудиментарна; з агравованими симптомами (з початковим токсикозом, з токсикозом у момент масових висипань); тяжка (показники тяжкості): ураження внутрішніх органів, геморагічні прояви; гангренозні форми.

ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ (Cytomegalia) (В25)

Клінічні форми:

• набута цитомегалія:

а) локалізована форма (сіалоаденіт) (В25.8);

б) мононуклеозоподібна форма (В27.1);

в) генералізована форма: вісцеральна (ретиніт (В25.8), гепатит (В25.1+К77.0*), пневмонія (В25.0+g17.1*), енцефаліт, нефрозонефрит, склерозуючий холангіоліт, гастроентерит, езофагіт, дисемінована (сепсис з ураженням багатьох органів та систем);

• природжена цитомегалія (Р35.1):

а) гостра форма: вісцеральна (енцефалопатія, гепатит, пневмонія, тромбоцитопенія); дисемінована ( за типом сепсису);

б) хронічна форма ( вади розвитку, хронічний гепатит, пневмосклероз та ін.);

• цитомегалія у ВІЛ – інфікованих (В20.2).За часом виникнення:

• первинна;

• повторна.

Перебіг:

• латентний;

• маніфестний.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник родини Herpesviridae, підродина бета-герпес-віруси.

1 Вірусологічні дослідження: виділення вірусу на культурах клітин (фібробластах ембріона або диплоїдних клітинах людини), виявлення цитопатичної дії вірусу в культурах клітин. ПЛР - ідентифікація ДНК вірусу.

2 Мікроскопія: виявлення цитомегалічних клітин у різних матеріалах (слина, сеча, ліквор, біоптати органів та ін.).

3 Серологічні дослідження: РЗК, РПГА (наростання титру антитіл у 4 рази); реакція імунофлуоресценції, ІФА (виявлення антитіл класу ІgM).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Первинна набута цитомегаловірусна інфекція, маніфестний перебіг, мононуклеозоподібна форма (ІФА+), середньої тяжкості.

2 Повторна набута цитомегаловірусна інфекція (ІФА+), маніфестний перебіг, вісцеральна форма, гепатит, середньої тяжкості.

3 Природжена цитомегаловірусна інфекція (ІФА+), гостра, вісцеральна форма, тромбоцитопенія, тяжкого ступеня.