- •Підготовка до екзамену по «ісотрії україни»
- •1.Берестейська церковна унія та утвердження греко-католицької церкви
- •Утвердження греко-католицької церкви
- •2.Видатні політичні й військові діячі часів Визвольної війни
- •3.Виникнення Запорозької Січі. Боротьба з турками й турками
- •4.Виникнення козацтва.Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво
- •5.Зовнішня та внутрішня політика Мазепи
- •6.Зовнішня політика України на сучасному етапі
- •7.В.Великий.Запровадження християнства
- •8.Галицько-Волинське князівство в 12-14ст.Данило Галицький
- •9.Гетьманування Кирила Розумовського
- •10.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні та його наслідки
- •11.Горбачовська перебудова в 1985-1991 роках та її прояви на Україні
- •12.Грецькі колонії у Північному прчиноморї
- •13.Громадівський рух на Україні в другій половині 19ст. Українофіли
- •14.Громадянська війна на Україні
- •15.Діяльність українських політичних партій
- •16.Другий етап другої світової війни на Україні
- •17.Жовтневий переворот у Петрограді 1917р. Та його прояв на Україні
- •18.Занепад Київської Русі та причини її політичної роздробленості
- •19.Запорізька Січ у другій половині 17 ст
- •Запорозька січ у складі гетьманщини
- •Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни
- •Участь запорожців у війнах проти польщі, османської імперії та кримського ханства
- •20.Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні
- •22.2 Період Визвольної війни українського народу проти Польщі
- •23.Індустріалізація України в 30-ті роки та її соціальні наслідки
- •[Ред.]Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні
- •[Ред.]Позитивні наслідки
- •[Ред.]Негативні наслідки індустріалізації
- •24.Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •25.Кирило-Мефодіївське братство, його діяльність. Т. Г. Шевченко
- •27.Культура та вірування стародавніх людей
- •28.Культура Київської Русі
- •[Ред.]Прийняття християнства
- •29.Культура України в другій половині 17ст.
- •30.Культура, побут і вірування стародавніх словян
- •1.2 Громада
- •1.4 Суспільний лад
- •Глава 2
- •2.1 Етапи розвитку слов'янського язичництва
- •31. Ліквідація російським самодержавством автономного устрою України
- •32.Люблинська та Берестейська унії
- •34.Переяславська угода 1654р.Входження України у склад Московської держави
- •Переговори
- •[Ред.]Підготовка
- •[Ред.]Проведення
- •[Ред.]Наслідки
- •35.Перший етап другої світової війни на Україні
- •36.Північна війна й участь у ній українського народу. Полтавська битва
- •37.Поділ речі Посполитої Поділи Речі Посполитої [ред.]Перший поділ
- •[Ред.]Другий поділ
- •[Ред.]Третій поділ
- •38. Політичне становище гетьманщини після смерті богдана хмельницького
- •39.Політичне становище України у 1654-1657рр. Березневі статті
- •40.Початок визвольної війни українського народу проти Польщі під проводом Богдана Хмельницького
- •41.Початок зближення Литви і Польщі. Крувська унія
- •42.Правобережжя і Галичина у 18ст. Гайдаччина. Коліївщина
- •43.Причини та наслідки скасування Запорозької Січі
- •44.Проголошення Західноукраїнської Республіки
- •45.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року
- •Референдум
- •46.Родоплемінний лад та його особливості
- •47.Розвиток культури України у 20-х роках 20ст.
- •48.Розвиток промисловості України України у другій половині 19 ст.
- •49.Скасування кріпосного права.Реформи 60-70-х років 19 ст.
- •50.Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •51.Хрущовська реформаторська діяльність у другій половині 50-х на початку 60-х років
- •[Ред.]Лібералізація суспільно-політичного життя
- •53.Утворення Київської держави. Перші Київські князі
- •55.Український національний рух на західноукраїнських землях в 19 ст.
- •[Ред.]Громадська діяльність
- •[Ред.]Політична діяльність
- •[Ред.]«Нова ера»
- •[Ред.]Поширення
- •56.Українське суспільне життя у 20-х роках 20 ст. Політика «українізації»
- •[Ред.]Українізація робітництва, населення
- •57.Україна після скасування кріпосного права
- •57.Україна на шляху розбудови самостійної держави
- •58.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •59.Україна в період першої світової війни Україна в роки Першої світової війни
- •60.Трипільська культура
- •Ранній етап
- •[Ред.]Середній етап
- •[Ред.]Пізній етап
- •61.Східні словяни на території України. Антське царство
- •62.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •63.Сталінські репресії в Україні. Розстріляне відродження
- •[Ред.]Розгром троцькістської опозиції
- •[Ред.]Ліквідація куркульства як класу
- •[Ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
- •[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
- •[Ред.]Літературні об'єднання
- •[Ред.]Новаторство
17.Жовтневий переворот у Петрограді 1917р. Та його прояв на Україні
Державний переворот у Росії 1917 та його відлуння в Україні. Відбувся 7 листоп. (25 жовт.) 1917. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці д-ви Петрограді (нині М. Санкт-Петербург), — було заарештовано, а центр. владу перебрали на себе лідери більшовиків. У зверненні «До громадян Росії» Військ.-революц. к-т (штаб повстання) декларував демократ. мир (див. Перша світова війна), скасування поміщицького землеволодіння, встановлення робітн. контролю над вир-вом, утворення Рад. уряду. Другий Всеросійський з’їзд Рад 1917, який відбувся 7—9 листоп. (25—27 жовт.), ухвалив рішення про перехід влади до рад (див. Ради робітничих депутатів, Ради солдатських депутатів в Україні 1917, Ради селянських депутатів), прийняв Декрет про мир 1917 і Декрет про землю 1917, сформував новий уряд — Раду нар. комісарів на чолі з В.Леніним, обрав Всерос. ЦВК. Україну на з’їзді репрезентувало 140 делегатів.
15(02) листоп. РНК Рад. Росії прийняла Декларацію прав народів Росії 1917, у якій було викладено осн. положення нац. політики рад. влади: рівність та суверенність народів Росії, право на вільне самовизначення аж до відокремлення й утворення незалежних д-в.
Звістка про ці події швидко досягла України. Однак лише в окремих містах Донбасу та Криворіжжя влада перейшла до рад.У Києві надвечір 7 листоп. (25 жовт.) представниками різних партій було створено Крайовий к-т оборони революції, що підпорядковувався Українській Центральній Раді. 9 листоп. (27 жовт.) представники київ. рад фабрично-заводських к-тів та профспілок обрали війсьК. революц. к-т у складі І.Крейсберга, Л.Пятакова, Я.Гамарника, Г.Пятакова та ін. Ревком не схвалив позицію УЦР. Того ж дня УЦР прийняла резолюцію про владу, в якій негативно поставилася до перевороту в Петрограді й проголосила перехід владних повноважень до всієї революц. демократії, а не лише до рад. Це відштовхувало від УЦР більшовиків. Водночас штаб Київського військового округу (КВО), який очолював війська, вірні Тимчасовому урядові, не визнав Крайовий к-т оборони революції і більшовицький ревком, а 10 листоп. (28 жовт.) Крайовий к-т було заарештовано. Того ж дня його функції перебрав на себе Генеральний секретаріат Української Центральної Ради 1917—1918. Більшовицьке повстання в Києві, розпочате новим ревкомом (А.Іванов, В.Затонський та ін.), проти військ КВО закінчилося тим, що представницька узгоджувальна комісія постановила вивести війська, викликані командуванням КВО, і демократизувати його штаб. Юнкери й донські козаки під командуванням ген. Квецинського залишили Київ. Командування КВО прийняв підполК. Павленко. Відновлений більшовицький ревком не претендував на владу. 12 листоп. (30 жовт.) УЦР заслухала доповідь М.Грушевського про проект Конституції України. Передбачалося встановлення федеративних зв’язків України з Рад. Росією. Компетенція Ген. секретаріату поширювалася на Катериносл., Харків., Херсон., Таврійську (без Криму), Холмську, частково Курську та Воронезьку губернії. На об’єднаному засіданні рад робітн. і солдатських депутатів Києва УЦР було визнано крайовою владою. УЦР в цей час була найвпливовішою політ. силою в Україні. Навколо неї гуртувалися революц.-демократ. сили, які репрезентували інтереси укр., рос., єврейс. та ін. нас.
20(07) листоп. було проголошено III Універсал УЦР (див. Універсали Української Центральної Ради), який декларував утворення Української Народної Республіки, запроваджував демократ. свободи, окреслював держ. кордони та принципи укр.-рос. зв’язків на засадах федерації. Це був визначний істор. акт, що знаменував відродження нац. державності.
Жовтневі події в Петрограді привели до політ. дезінтеграції колиш. Російської імперії. Білорус. рада виступила проти більшовицького перевороту, підтримавши К-т порятунку батьківщини й революції. На Кавказі виник уряд Гірської республіки, а в груд. — Тимчасовий Гірсько-Дагестанський уряд. У той час було проголошено автономію Сибіру (загальносибірським з’їздом у М. Томськ) та Алаш-Ординську автономію (загальноказах. з’їздом). У листоп. татар. Нац. збори проголосили держ. утворення — Урало-Волзькі штати. Крайові уряди виникли також на Кубані, Дону, в Криму.
Тоді ж відбулися вибори до Всеросійських Установчих зборів, які готувалися ще Тимчасовим урядоМ. Результати голосування в Україні засвідчили незаперечну перевагу політ. сил УЦР: 77 % голосів здобула Українська соціал-демократична робітнича партія, а 10 % — більшовики (у 2,5 раза менше, ніж у цілому по Росії). У зросійщених містах РСДРП(б) дістала більшу підтримку (у Катеринославі, нині М. Дніпропетровськ, — 26,4 %, Одесі — 28,6 %, Харкові — 27,8 %, а в гарнізонах цих міст відповідно — 53,4, 19,6, 44,9 %).
Після проголошення III Універсалу УЦР активізувалася підготовка до виборів в Українські Установчі збори. УЦР затвердила Головну в справах виборів до Укр. Установчих зборів комісію, а також Закон про вибори.
Водночас діячі УЦР спрямовували свої зусилля на творення нової федерації народів у складі демократ. Росії, яку мали складати Молдова, Крим, Кубань, Всевелике Військо Донське, Башкортостан, Сибір і Кавказ.
УЦР фактично ігнорувала декрети РНК Рад. Росії. Всупереч ленінському гаслу самочинного припинення війни солдатами й офіцерами, 22(09) листоп. Ген. секретаріат прийняв рішення про необхідність припинення війни і початок переговорів. До того часу наказувалося тримати фронт.
6 груд. (23 листоп.) було ухвалено об’єднати Південно-Західний фронт і Румунський фронт в один — Український фронт, і того ж дня було укладено перемир’я. Ген. секретар з війсьК. справ С.Петлюра наказав усім укр. частинам прибути в Україну і стати під командування Укр. фронту. РНК Рад. Росії усіляко перешкоджала цьому.
Ці дії більшовицького уряду викликали відповідну реакцію УЦР. 13 груд. (30 листоп.) з Києва було видалено розпропаговані більшовиками війсьК. частини. У відповідь Раднарком надіслав УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітимною, а її дії кваліфікувалися як контрреволюц. 18(05) груд. укр. уряд у свою чергу надіслав відповідь Раднаркому, відкинувши звинувачення і вказавши на непослідовність рос. лідерів.
17(04) груд. 1917 у Києві розпочав роботу з’їзд представників селянства, робітників, військових. Більшовики, опинившись у меншості, переїхали до Харкова, де на своєму з’їзді 24—25(11—12) груд. (див. Перший Всеукраїнський з’ їзд рад 1917) проголосили встановлення рад. влади в Україні, що спричинило першу війну між УНР і РСФРР (див. Війна Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917—1918).