3. Система опрацювання даних

   1. Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення – це сукупність логічно завершеної та систематизованої інформації, зафіксованої на машинних носіях, та правил її організації. Його першочерговим завданням є якісне інформаційне обслуговування менеджерів, яке гарантує точність, своєчасність і повноту інформації. Необхідною умовою для його виконання є створення бази даних, яка б аде­кватно відображала виробничу та фінансову діяльність підприємства. Проекту­вання інформаційної бази підприємства – це процес вироблення сукупності методів і засобів організації та опрацювання даних.

За походженням інформайційні ресурси поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішня інформація описує середовище, в якому функціонує об’єкт, ринки конкурентів, а тому вона характеризується фрагментарністю і недосто­вірністю. Внутрішня інформація описує сам об’єкт управління, тому для неї характерна повнота, адекватність і своєчасність надходження.

Обидва види інформації зберігаються на машиннх носіях і утворюють інформаційну базу підприємства, на основі якої і функціонує ІСМ. Для проектування цієї бази розробляють немашинне та машинне інформаційне забез­печення.

Немашине інформаційне забезпечення – це система первинних і результуючих документів, а також класифікатори економічної інформації та правила їхньої побудови. Елеменети немашинного інформаційного забезпечення:

• результуюча інформація, її склад, макети результуючих документів і відеограм;

• документи, які містять початкові дані для розрахунків;

• типи реквізитів і діапазон їхньої зміни для виконання логічного контролю;

• макети введення даних і систем кодування інформації, якщо їх використовують.

Машинне інформаційне забезпечення – це дані про об’єкт управління та середовище, в якому він функціонує, записані на машинних носіях. Їх потрібно описати таким чином:

• масиви або бази даних, які потрібно сформувати для вирішення задачі;

• словник бази даних, її логічна та фізична моделі.

2. Програмне забезпечення

Програмне забезпечення – це комплекс програм, який дозволяє засобами обчислювальної техніки вирішувати різноманітні завдання, які постають перед менеджерами. Воно реалізує апаратні можливості технічних засобів, визначає універсальність та ефективність застосування комп’ютерів, перетворює їх з ЕОМ в інформаційно-пошукові системи, операція, обчислення в яких складають лише 15-20 % усього обсягу робіт. Програмне забезпечення ІСМ – це інструментарій, який дає змогу повно та ефективно опрацьовувати інформацію на автоматизова­них робочих місцях. Воно повинно бути адаптивним і гнучким.

Сучасне програмне забезпечення має зручний, інтуїтивно зрозумілий “дружній” інтерфейс – зв’язок з користувачем. Це означає, що функціональні можливості програми розкриваються переліком процедур опрацювання даних, організованих у відповідні опції меню. Сучасні програмні продукти надають ме­неджеру нерегламентований доступ до всіх ресурсів. Вони забезпечують розв’язування задач за їх постановкою і початковими даними, а синтез програм виконується автоматично. Програмне забезпечення поділяють на загальносистемне, спеціалізоване і прикладне.

Загальносистемне програмне забезпечення – це комплекс програмних засо­бів, які використовуються для проектування й експлуатації будь-якого АРМ. До нього відносять широкий спектр службових програм, які дозволяють спеціалізо­ваним і прикладним програмам використовувати можливості технічних засобів, налагоджуватися під їхні особливості. До цього класу належать операційні систе­ми, сервісні програмні засоби, які надають користувачеві додаткові можливості щодо обслуговування дисків, спрощують інтерфейс прикладних програм. Най­більш поширеною операційною системою на сьогодні є система Windows.

Спеціалізоване програмне забезпечення орієнтоване на функції опрацюва­ння даних, які реалізує менеджер на своєму АРМ. Воно призначене для адаптації та розширення можливостей загальносистемного програмного забезпечення і містить текстові редактори та процесори, табличні процесори, системи управлін­ня базами даних.

Текстові редактори і процесори – це засоби роботи з текстами, які мають структуру документа. Можливості цього класу програмних продуктів дуже широкі – від засобів формування невеликих документів до видавничих систем, які повністю готують інформацію для видання друкарським способом.

Табличні процесори – це програмні засоби універсального опрацювання числової інформації, внутрішнє середовище яких організоване у вигляді табли­ці. Документи, розроблені засобами табличних процесорів, є динамічними. Це означає, що після вводу нового початкового значення виконується перерахунок усіх формул, пов’язаних із зміненим значенням. Динамізм електронних таблиць робить їх найкращим засобом для виконання поточних розрахунків, які часто на практиці мають ітераційний характер. Табличні процесори мають потужні засоби для вирішення як рутинних, так і евристичних задач, графічної ілюстра­ції даних і результатів розрахунку. Для виконання типових розраху­нків табличні процесори мають набір вбудованих функцій, зокрема фінансових, статистичних баз даних і масивів. Останні версії табличних процесорів мають засоби для детермінованого істохастичного моделювання економічних процесів, виконання статистичного, дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізу.

Системи управління базами даних (СУБД). Бази даних – це логічна суку­пність даних, яка зберігається в структурованій формі на машиннх носіях і при­значена для багатофункціонального використання. Кращими на сьогодні визна­но реляційні бази даних. Інформація в них подається у вигляді таблиць, між якими можна встановлюватитимчасові логічні зв’язки. СУБД – це комплекс програм, які є інструментальними засобами опрацювання баз даних, їх головни­ми функціями є створення й оновлення баз даних, виконання пошуку інформа­ції, її впорядкування, формування звітних документів. Для спрощення процесу формування власної інформаційної системи сучасні СУБД доповнюють засоба­ми автоматизації програмування: створення реляційних запитів за зразком, ге­нерування звітів, документування текстів програм тощо.

Прикладне програмне забезпечення – це програмні засоби, орієнтовані на реалізацію його конкретних задач. Зокрема, для аналізу ефективності інвестицій, а відтак вироблення інвестиційного плану проекту з урахуванням різних умов взаємодії окремих стадій проекту, розроблена комп’ютерна система ProjectExpert [30].

Для ефективного складання оптимальних календарних планів і подальшо­го здійснення моніторингу розробленого проекту менеджер з планування може скористатися такою програмою управління інвестиційними проектами як SureTrackProjectManager, COMFAR, Альт-Інвест та низка інших програмних проду­ктів. Вони пропонують засоби формування календарного плану проекту, його представлення у вигляді таблиць і графіків, планування матеріальних, тру­дових і фінансових ресурсів. Використання програм такого класу робить роботу менеджерів динамічною та обгрунтованою.

Розглянуті різноманітні програмні засоби складають програмне забезпече­ння ІСМ. Воно є зв’язуючою ланкою системи “користувач-персональний комп’ютер”, призначенням якої є опрацювання економічної інформації засобами програмно-технічного комплексу. Тому особлива роль у цій системі належить технічному забезпеченню.