Розвиток, пріоритети і перспективи процесу „Довкілля для Європи”

На засіданні головував міністр навколишнього середовища п. Лібор Амброзек (Чеська Республіка). П. Хуго ван Мейенфельд (Нідерланди), голова Комітету з екологічної політики ЄЕК ООН, подав на розгляд документ про майбутнє процесу “Довкілля для Європи”.

Конференція рішуче підтримала продовження процесу “Довкілля для Європи” і схвалила документ про його майбутнє як основу для дискусій. Вона визначила мету цього процесу і підтвердила, що необхідно сконцентрувати більше зусиль на країнах Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії.

Хід процесу варто направити на створення широкої політичної платформи для екологічних ініціатив і регіонального і субрегіонального співробітництва. Конференція підтвердила необхідність зробити співробітництво з іншими процесами на рівні міністрів у регіоні більш ефективним і обмежити кількість конференцій на рівні міністрів. Тому вона запропонувала двом окремим регіональним процесам, а саме процесові “Довкілля і здоров’я” і “Транспорт, довкілля і здоров’я” заохочувати належним образом взаємодію з метою вишукування можливостей для зміцнення спільних дій.

Крім того, вона ухвалила розвивати співробітництво з Конференцією міністрів з охорони лісів у Європі і прийняла рішення запрошувати міністрів, що беруть участь у згаданих вище процесах, на майбутні конференції і забезпечити їхню належну участь у підготовчій роботі.

Конференція ухвалила, що майбутні конференції міністрів “Довкілля для Європи” варто проводити на регулярній і прогнозованій основі кожні чотири-п’ять років, переважно в якій-небудь приймаючій країні. Вона підтвердила, що процес “Довкілля для Європи” варто продовжити в широких рамках на основі залучення широкого кола міжнародних організацій при забезпеченні ефективного розподілу роботи і каналів зв’язку, а також співробітництва між ними.

Для координації підготовчих заходів не пізніше чим за два роки до наступної конференції скликається підготовча група відкритого складу “Довкілля для Європи”, причому функції секретаріату покладаються на ЄЕК ООН. Учасники Конференції настійно призвали Комітет з екологічній політики ЄЕК ООН і підготовчу групу “Довкілля для Європи” проводити спільні наради з узгодженим порядком денним з метою запобігання дублювання і забезпечення більш ефективного процесу прийняття рішень, а також з метою удосконалення своєї роботи.

Щоб обмежити частоту проведених у період між конференціями регіональних нарад ЄЕК ООН по навколишньому середовищу, воно запропонувала ЄЕК ООН заохочувати проведення згрупованих, наступних одне за іншим нарад на рівні міністрів або нарад високого рівня, що будуть проводитися не більш одного разу в рік.

Конференція призвала ЄЕК ООН через її Комітет з екологічної політики й у належній консультації з іншими основними допоміжними органами, а також у співробітництві з іншими відповідними організаціями й установами тримати під контролем здійснення Київської декларації, розглянути питання про відображення відповідних зобов’язань, що містяться в Київській декларації, у своїй програмі роботи і робити допомогу міністрам в оцінці прогресу в справі здійснення екологічних зобов’язань у цьому регіоні, що випливають з Йоханнесбургської декларації по сталому розвитку і Плану здійснення, а також з результатів регіональної підготовчої наради ЄЕК ООН по Йоханнесбургській зустрічі на вищому рівні.

Конференція запропонувала Цільовій групі Програми дій з охорони навколишнього середовища (ПДООС) і Комітетові з підготовки проектів (КПП) продовжити їхню спільну роботу, у тому числі через спільні щорічні наради при спільній президії. Вона також призвала Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) надавати підтримку секретаріатам відповідно Цільової групи ПДООС і КПП.

Було прийняте рішення розглянути можливість передачі функцій секретаріату відповідним структурам у країнах Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії.

Конференція запропонувала Цільовій групі ПДООС у співробітництві з іншими відповідними міжнародними органами очолити діяльність по наданню підтримки і сприянні досягненню цілей стратегії екологічного партнерства і інформувати Комітет з екологічної політики про досягнутий прогрес. Міжнародним організаціям було запропоновано сприяти і надавати підтримку її здійсненню відповідно до їхніх відповідних мандатів.

РЕЦ для Центральної і Східної Європи варто відігравати в цьому відношенні корисну роль, співробітничаючи з Цільовою групою ПДООС і РЕЦ, що діє в Східній Європі, на Кавказі й у Центральній Азії в справі підтримки здійснення стратегії.

Конференція підкреслила необхідність розробки стратегії комунікації для підвищення поінформованості про процес “Довкілля для Європи” широкого кола зацікавлених учасників і громадськості, інформуючи їх про досягнення цього процесу.

Учасники Конференції запропонували, щоб ЄЕК ООН через свій Комітет з екологічної політики в консультації з іншими основними допоміжними органами відповідним чином і в співробітництві з Цільовою групою ПДООС і іншими відповідними організаціями й установами негайно розробила цю стратегію.

Для визначення термінів і місця проведення наступної Конференції міністрів “Довкілля для Європи” було прийняте рішення про те, що Робоча група старших посадових осіб проведе спеціальну сесію восени 2003 року в Женеві.