Дефіцит комплексу 5.

Критерії діагнозу:

• затримка психомоторного розвитку;

• пігментний ретиніт;

• деменція;

• судоми;

• атаксія;

• міопатія.

Дефіцит коензиму q.

• метаболічні кризи;

• міопатія;

• офтальмоплегія;

• глухота;

• зниження зору;

• інсультоподібні епізоди;

• атаксія;

• міоклонус-епілепсія;

• синдром Фанконі;

• ендокринні порушення;

• лактат-ацидоз;

• прогресуючий перебіг;

• зниження активності ферментів дихального ланцюга.

Захворювання, які пов'язані з порушенням метаболізму молочної та піровиноградної кислот

Дефіцит пируваткарбоксилази.

Запідозрений нами у трьох дітей.

Критерії діагнозу:

• дебют у неонатальному віці;

• симптомокомплекс "в'ялої дитини";

• судоми, що резистентні до терапії;

• в крові: підвищення кетонових тіл, гіперамоніємія, гіперлізинемія;

• зниження активності пируваткарбоксилази в скелетних м'язах.

Дефіцит пируватдегідрогенази

Критерії діагнозу:

1 форма неонатальна:

• низька маса тіла;

• лицеві дизморфії, які нагадують фетальний алкогольний синдром;

• розташований спереду анус;

• короткі пальці;

• м'язова гіпотонія;

• апное;

• стридор;

• часті судоми, резистентні до терапії;

• в крові: ацидоз, підвищений лактат, пируват;

• зниження активності ПДГ;

• КТ: дизгенезії мозку.

2 форма інфантильна:

• черепно-лицьові дизморфії;

• 2 варіанта перебігу: гострий, підгострий.

гострий:

• блювота;

• гіпотрофія;

• міопатія;

• парези;

• координаторні порушення;

• судороги, резистентні до терапії.

підгострий:

• затримка психомоторного розвитку;

• зниження гостроти зору;

• парези;

• ністагм;

• дихальні розлади;

• в крові: підвищений лактат, пируват;

• зниження активності ПДГ;

• ЕЕГ: повільні хвилі, "спайк-хвилі";

• КТ: атрофія мозку.

Смерть до 3 років.

3 форма доброякісна:

• атаксія;

• м'язова дистонія з хореоатетозом;

• міопатія;

• затримка психомоторного розвитку;

• мікроцефалія;

• м'язові атрофії;

• обмеження руху очних яблук;

• в крові: лактат-ацидоз, пируват;

• знижена активність ПДГ.

Дефект дігідроліпоілтрансацетілази

Критерії діагнозу:

• епікант;

• мікроцефалія;

• атрофія зорових нервів;

• міопатія, потім спастичний тетрапарез;

• в крові: підвищення лактату, пирувату, аланіну, амонію;

• органічна ацидурія;

• зниження активності ферменту.

Дефіцит дігідроліпоілдегідрогенази.

Критерії діагнозу:

• респіраторний стридор;

• зниження гостроти зору;

• атрофія зорових нервів;

• м'язова гіпотонія;

• затримка психомоторного розвитку;

• в крові: підвищення лактату, пирувату, аланіну, альфа-кетоглутарату;

• дефіцит ферменту в усіх органах.

Дефіцит сукцинатдегідрогенази.

Критерії діагнозу:

• енцефаломіопатія;

• гіпертрофічна кардіоміопатія.

Перебіг прогресуючий.

Дефіцит -кетоглутаратдегідрогенази.

Критерії діагнозу:

• лактат-ацидоз;

• порушення ковтання;

• розлад дихальних функцій;

• екстрапірамідна та пірамідна недостатність (спастичний тетрапарез);

• розумова відсталість;

• судоми, часто міоклонії.

• в крові: підвищення лактату, пирувату, метаболічний ацидоз, -кетоглутарату;

• КТ: кісти базальних гангліїв, таламусу.

Порушення жирного окислення (дефекти ядерної ДНК)

Первинна недостатність карнітинового транспортеру (первинна недостатність карнітину):

Критерії діагнозу:

• кардіоміопатія;

• м'язова гіпотонія;

• в'ялість, летаргія;

• епізоди гіпоглікемії;

• печінкова недостатність;

• в плазмі крові: зниження втричі карнітина <5-10% від норми;

• в сечі: підвищений вільний карнітин, органічні кислоти, відсутність дікарбоксилів.

Недостатність карнітинпальмітоілтрансферази 1

Критерії діагнозу:

• рання маніфестація;

• можливий розвиток некетонемічної гіпоглікемічної коми;

• гепатомегалія;

• ацидоз ниркових канальців;

• в плазмі: вдвічі знижений загальний вміст карнітина, ацилкарнітинів <20%;

• в сечі: органічні кислоти, відсутність дікарбоксилів;

• зниження ферменту в фібробластах і клітинах печінки.

Недостатність карнітин-транслокази.

Критерії діагнозу:

• брадикардія;

• апное;

• судоми;

• гепатомегалія;

• генералізована слабкість кінцівок;

• міопатія;

• летаргія;

• кома;

• тяжка кардіоміопатія;

• в плазмі крові: втричі знижений загальний вміст карнітину, ацилкарнітинів – 80-100%, гіперамоніємія;

• в сечі: органічні кислоти, дікарбоксили;

• зниження активності ферменту.

Недостатність карнітинпальмітоілтрансферази 2

Критерії діагнозу:

• кардіоміопатія;

• хвороби печінки;

• при помірній формі (вік >15 років): епізоди м'язової гіпотонії, міоглобінурії, гострий некроз м'язів, наприклад після лихоманки;

• в плазмі крові: зниження загального вмісту карнітину, ацилкарнітину 40-80%;

• в сечі: органічні кислоти, відсутність дікарбоксилів;

• зниження активності ферменту в скелетних м'язах.

Дефіцит ацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом (VLCAD).

Критерії діагнозу:

• блювота, нудота;

• м’язова гіпотонія;

• судоми;

• кома;

• респіраторний дистрес-синдром;

• Рейє-подібний синдром;

• кардіоміопатія;

• міалгії;

• гепатомегалія;

• мікроцефалія;

• затримка психомоторного розвитку;

• органічна ацидурія (С12-С14 декарбоксильні ацилкарнітини);

• в плазмі – жирні кислоти; підвищені С14:1-метаболіти та інш.

• міоглобінурия.

Дефіцит 3-гідроксіацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом (LCHAD).

Запідозрений нами у трьох пацієнтів.

Критерії діагнозу:

тяжка форма:

• маніфестація на 3-7 місяцях життя;

• гострий початок;

• блювота, діарея;

• Рейє-подібний синдром;

• респіраторний дістрес-синдром;

• м’язова слабкість;

• гіпотонія;

• порушення свідомості;

• тоніко-клонічні судоми;

• серцево-печінкова недостатність;

• затримка психомоторного розвитку;

• периферична нейропатія;

• полінейропатія;

• пігментний ретиніт;

• фетопатія;

• гіпертрофічна кардіоміопатія;

• мати ураженого плоду може страждати гострою жировою дегенерацією при вагітності, або синдромом HELLP при пізній вагітності;

• смерть наступає від серцевої або нирковій недостатності.

легка форма:

• нудота;

• м’язова слабкість;

• приступи гіпоглікемії;

• лактат-ацидоз;

• КТ: атрофія кори мозку;

• ацидурія (С6-С14ОН-дікарбоксильні кислоти, С6-С10-дікарбоксильні кислоти, ацилкарнітини;

• в плазмі крові – жирні кислоти: С16-С10, С18:1, С18:2ОН-метаболіти);

• підвищення лактату (3-ОН-пальмітоіл інгібірує ПДГ);

• мутаційний аналіз – звичайна мутація Е510Q;

• проведення тесту на навантаження фенілпропіоновою кислотою;

Дефіцит ацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з середнім вуглецевим ланцюгом (MCAD).

Критерії діагнозу:

• гостра маніфестація у віці від 4-х місяців до 3-х років, іноді пізніше;

• блювота;

• діарея;

• генералізовані тоніко-клонічні судороги ;

• Рейє-подібний синдром;

• швидко прогресуючий метаболічний криз: після 8-12-16-годин голодування, при звичайному захворюванні, після операції і т.п.: сонливість, летаргія, нудота, блювота (часто при нормальному вмісті цукру в крові) – кома на протязі 1-2 годин, судоми, зупинка серця;

• відсутність первинного ураження м'язів, іноді безсимптомне;

• гіпоглікемія;

• ацидурія (С6-С10, декарбоксильні кислоти, суберілгліцин, ацилкарнітин);

• в плазмі крові – С8 (октаноілкарнітин);

• мутаційний аналіз: звичайна мутація К329Е в гені MCAD;

• фенілпропіоновий навантажувальний тест.

Дефіцит ацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з коротким вуглецевим ланцюгом.

Критерії діагнозу:

генералізована форма:

• рання маніфестація;

• м’язова дистонія;

• судоми;

• блювота;

• затримка психомоторного розвитку;

• міотонія;

• сип.

• м’язова форма:

• міопатія;

• знижений імунітет;

• метаболічний ацидоз;

• відсутність гіпокетонемічної гіпоглікемії;

• в сечі: етілмалонова кислота, бутірілгліцин, ацилкарнітіни, жирні кислоти;

• в крові: С4, С5-метаболіти.

Крім вищеописаних клінічних форм ми зустріли ще інші моногенні синдроми із вторинною мітохондропатією: тотальна ліподистрофія, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса з маніфестацією в різному віці, та недіференційовані форми мітохондропатії

Встановлено, що при синдромі MELAS, як і при синдромі MERRF характерна низкорослість. Для прогресуючої склерозуючої поліодистрофії Альперса, гострой неонатальної форми характерна деформація грудної клітини, обмеження рухливості суглобів. Для пізньої форми характерна поява данних ознак у віці 17-18 років. Трихополідистрофія Менкеса супроводжується дефектом синтезу еластичних та колагенових волокон, порушенням будови внутрішньої оболонки артерій та порушенням мінералізації кістної тканини, тому при ній відмічені повторні переломи довгих трубчатих кісток. Синдром Кернса-Сейра супроводжується низкорослістю; також присутні такі скелетні аномалії, як кіфосколіоз, краніосиностоз, метафизарна дисплазія. Данні симптоми приєднуються по мірі зросту.

Таким чином, спектр скелетних аномалій при мітохондропатіях, скоріш за все, може бути з’ясований трьома явищами: дефицитом гормону зросту, порушенням обмену коллагена і патологією кальциєвого насосу, що повинно застосовуватися при проведенні диференційної діагностики. Гено- і фенотипічні співставлення стануть предметом нашого наступного повідомлення.