- •Лабораторна робота № 1 Вимірювання прискорення тіла під час рівноприскореного руху
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Виміряйте силу пружності. Для цього:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Вивчення рівноваги тіл під дією кількох сил
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення закону збереження механічної енергії
- •Хід роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота№6 Експериментальне вивчення закону Бойля-Маріотта.
- •Опис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 Вимірювання відносної вологості повітря.
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 Вимірювання питомого опору провідника
- •Теоретичні відомості
- •Опис схеми
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №10
- •Зміст і метод виконання роботи.
- •Лабораторна робота №11 Зняття вольтамперметра характеристики напівпровідникового діода.
- •Лабораторна робота №l2 Вивчення явищ електромагнітної індукції та самоіндукції.
- •Лабораторна робота № 17 Вимірювання показника заломлення скли за допомогою плоско паралельної пластинки.
- •Лабораторна робота №16 Вивчення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •Лабораторна робота №17 Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями
Виконання роботи
Визначити і записати характеристики термометра. Виміряти і записати температуру повітря t° в кімнаті.
Поставити між спостерігачем і відполірованою частиною гігрометра скляний екран, щоб пара, яку видихає спостерігач, не потрапляла на гігрометр. Наливши в камеру гігрометра стільки ефіру, щоб він покривав резервуар термометра, вставити в нього термометр і почати гумовою грушею повільно продувати крізь ефір повітря. Стежити за помутнінням відполірованої частини камери гігрометра, порівнюючи її з кільцевою частиною, яка не мутніє, і в момент появи роси, припинивши продування повітря, зняти покази термометра t° 1, зануреного в ефір. Момент появи роси краще помітити тоді, коли дзеркальна поверхня гігрометра відносно спостерігача (променя зору) буде під кутом 30-40. Потім простежити за зниканням роси, відмічаючи при цьому температуру t°". Роса з'являється і зникає при трохи різних температурах в наслідок теплової інерції термометра і приладу, тому точку роси t°1, визначають як середнє арифметичне температур, тобто
Під час досліду температура t°' повинна відрізнятися від t°" не більше, як на 0,2-0,3°. Щоб знайти якнайточніше точку роси, треба дослід повторити три-чотири рази. Результати вимірювання температури записати в таку таблицю
Обробка результатів експерименту
-
Обчислити максимальну абсолютну похибку вимірювання точки роси.
-
За результатами вимірювань і , і графіком залежності тиску насиченої пари від температури з найти знайти значення абсолютної вологості р і тиск p насиченої водяної пари при температурі повітря в кімнаті (графік наведено в «Додатках»).
-
Обчислити відносну вологість в кімнаті. Результат вимірювання обробити із строгим обліком похибок.
-
З'ясувати, наскільки вологість повітря у кімнаті відрізняється від нормальної вологості.
Контрольні запитання
-
Що називається абсолютною і відносною вологістю?
-
Що називається точкою роси?
-
Яка пара називається насиченою?
-
Коли абсолютна вологість більша: влітку чи взимку?
-
Для чого продувають повітря крізь ефір, що є в гігрометрі?
-
Чому покази мокрого термометру в психрометрі нижчі, ніж сухого? Коли їх покази будуть однакові?
Лабораторна робота №8 Вимірювання питомого опору провідника
Мета роботи. Виміряти питомий опір дроту; набути навичок вимірювання мікрометром, амперметром і вольтметром.
Потрібне приладдя: 1) дріт з матеріалу з великим питомим опором, натягнутий на дерев'яну планку; 2) лабораторний амперметр (шкільний); 3) лабораторний вольтметр (шкільний); 4) акумулятор; 5) ключ; 6) реостат на 6 — 10 ом і 2 а; 7) мікрометр; 8) лінійка з ціною поділки і мм/под.; 9) з'єднувальні проводи.
Теоретичні відомості
Опір провідника R при незмінній температурі для того чи іншого металу пропорційний довжині провідника ℓ і обернено пропорційний площі поперечного перерізу S:
R = ρ (1)
Величина ρ залежить від матеріалу провідника і називається питомим опором матеріалу. В техніці питомим опором називають величину, що чисельно дорівнює опорові провідника завдовжки 1 м і площею поперечного перерізу 1 мм2. У цьому разі одиниця питомого опору буде 1 ом · мм/м. У фізиці звичайно приймають ℓ = 1 м і S= 1 м , і тоді ρ визначається в ом - метрах (скорочено ом • м). Опір R за законом Ома для ділянки кола дорівнює:
R = (2)
Де І - сила струму, а U - напруга. Площа поперечного перерізу провідника визначається за формулою:
S = (3)
де d - діаметр дротини.
Підставивши в формулу (1) значення R з формули (2) і S з формули (3), дістанемо остаточну формулу для вимірювання питомого опору провідника при температурі досліду:
ρ =