2. Аутогенне тренування, релаксація, медитація, йоги їх характеристика.

Аутогенне тренування – метод лікувального самонавіювання, запропонований Йоганом Шульцем у 1932 р.

Шульц помітив, що при лікуванні гіпно­зом завдяки самонавіюванню деякі із його пацієнтів могли розвинути в собі те, що він навіював їм у стані спокою, роз­слаблення і сну. Це спонукало його до створення методи­ки аутогенного тренування.

Спочатку шляхом самонавіювання досягається розслаблення м’язів – релаксація, створюється відчуття тепла, холоду, що свідчить про керування вегетативними функціями. Потім у цьому стані проводять самонавіювання, спрямоване на ті чи інші функції організму. Лікувальний ефект базується на дії як релаксації, так і цілеспрямованих самонавіювань. Найчастіше метод А.т. застосовують для лікування пацієнтів із неврозом, алкоголізмом, наркоманією, артеріальною гіпертензією, бронхіальною астмою, інфарктом міокарда, для позбавлення від тютюнової залежності тощо. Останнім часом А.т. стало все ширше застосовуватися не лише з лікувальною, але і з психологічною та психопрофілактичною метою у спорті, педагогіці, на виробництві (для працюючих в умовах емоційної напруженості та екстремальних умовах), у самовихованні. А.т. може бути спрямоване і на зменшення відчуття тривоги, емоційної напруженості, хвилювання, на регуляцію сну, активізацію організму, зміцнення волі, мобілізацію інтелектуальних ресурсів, розвиток концентрації уваги, уміння контролювати розумову активність з метою підвищення ефективності певної діяльності. А.т. може комбінуватися з фармакотерапевтичними методами лікування (застосуванням седативних препаратів, транквілізаторів, гіпотензивних, антиангінальних, бронхолітичних та інших препаратів), що сприяє підвищенню ефективності фармакотерапії.

Релаксація – розслаблення м'язів. Релаксаційний режим – відповідає стану психофізіології здорової людини в пасивному стані неспання на фоні загальної м'язової та емоційної релаксації з врахуванням віку.

Релаксація дозволяє понизити рівень напруження у вашому тілі, особливо в серці і мозку, що приводить до поліпшення вашого загального стану, накопичення енергії і кращої концентрації.

Фізіологія релаксації

Було проведено тестування добровольців, що мають достатній досвід використання методів релаксації. Вимірювався пульс, кров'яний тиск, реєструвалися електроенцефалограма (біоелектричні коливання, пов'язані з активністю мозку), рівень споживання кисню і виділення вуглекислого газу, а також рівень лактату (молочної кислоти) у крові. При порівнянні даних були отримані наступні результати. Пульс знижувався, дихання заспокоювалось, споживання кисню понижувалось в середньому на 16%, зменшувалася кількість виділення вуглекислого газу. Електроенцефалограма показала заспокоєння, що виявлялося у збільшенні кількості альфа-хвиль. В ході релаксації знижувався рівень лактату в крові. Цікаво відзначити, що після закінчення релаксації рівень лактату в крові залишався зниженим протягом деякого часу, а потім досить повільно повертався до початкового. Дані цих вимірів підтверджують досвід багатьох людей, які стверджують, що після релаксації протягом певного часу вони відчувають себе спокійними і врівноваженими.

Пояснення. Джерелом лактату є гладка мускулатура. При релаксації м'язів вона виробляє набагато меншу його кількість, що, в свою чергу, сприятливо для здоров'я. Ці об'єктивні показники, отримані в результаті дослідження, ще раз доводять, що релаксація знижує активність симпатичної нервової системи. Завдяки релаксації можна активно боротися зі стресами.

Медитація – це уміння на деякий час звільнити свою свідомість від проблем, планування, спогадів та зупинити нескінченний потік думок. Коли людина багато думає, планує, витрачається велика кількість енергії, яка не може відновитися тільки завдяки фізичному відпочинку. Під час медитації досягається максимальна енергетична рівновага, яка супроводжується глибокою фізичною та психічною релаксацією. В медитації створюються умови для саморегуляції організму, для відновлення душевного спокою, гармонії, для концентрації розуму та волі.

Досвід тисячоліть свідчить про медитацію як про ефективний засіб впливу на власну психіку та управління нею для вирішення багатьох задач, таких як :

· зміцнення нервової системи, покращення психічного та фізичного здоров'я; · підвищення працездатності; · установлення рівноваги лівої та правої півкуль головного мозку і тим самим досягнення гармонічної взаємодії свідомості й підсвідомості; · набуття впевненості в собі; · розкриття прихованих можливостей; · пробудження творчого натхнення; · сприяння самоконтролю, самоорганізації, самопізнанню тощо.

Стан розслаблення, який настає в процесі медитації, сприяє регуляції різних фізіологічних процесів, що дозволяє організму здійснити обмін енергій із зовнішнім середовищем. Таким чином, у стані медитації визволяються закладені потенційні можливості людини.

Йога – психопрактика зміни свідомості, сукупність різноманітних індійських духовних і фізичних практик, що розробляються в різних напрямах індуїзму та буддизму з метою керування психікою та психофізіологією індивіда задля досягнення піднесеного психічного й духовного стану.

Вища мета йоги — зміна онтологічного статусу людини у світі.

Основні напрями йоги:

• раджа-йога - королівська йога, шлях медитації;

• карма-йога - шлях діяння;

• джняна-йога - шлях знання;

• бхакті-йога - шлях служіння;

Раджа-йога направлена на роботу з розумом. Розум традиційно вважається "царем" психо-фізичної структури індивіда, який, свідомо або ні, виконує його накази. Природу взаємовідносин між тілом і розумом така, що тіло має бути під контролем за допомогою самодисципліни і очищення. Перед початком практики йоги, необхідно досягти більш високого рівня загального фізичного і психологічного здоров'я. Погані звички не дають можливості досягти духовної урівноваженості. Через практики стриманості (яма), такі як целібат, відмову від алкоголю і наркотиків і постійну увагу до усіх своїх дій на рівні тіла, мови і розуму, людина стає здатною займатися медитацією. Подібна самодисципліна є іншим значенням слова "йога". Свами Сатчитананда говорить із цього приводу, що: "Кожна думка, почуття або спогад приводить в рух розум.

Карма-йога. Основний сенс її у виконанні обов'язків (дхарми) без прив'язування до наслідків праці. В результаті такої діяльності стає можливим набуття мокші (звільнення) або любові до Бога (бхакті). Виконання обов'язків без егоїстичних мотивів з єдиною метою задоволення Всевишнього.

Джняна-йога полягає в правильному розумінні «кшетри» (поля діяльності, тобто тіла) і «кшетра-ґья» (той що знає поле, тобто душу).

Джняна-йога вчить, що є чотири засоби спасіння:

• Вівека - уміння розрізняти між справжнім та вічним (Брахман) і несправжнім та тимчасовим, тобто усім решту у Всесвіті. Ця теза часто ілюструється образом лебедя, який начебто уміє відділяти при питті молоко від води.

• Вайраґ'я - уміння відділити себе від тимчасового.

• Шад-сампат - шість чеснот: спокій (уміння контролювати розум), дама (уміння контролювати почуття), упараті (відмова від діяльності, що не є обов'язком), тітікша (витривалість, уміння терпіти), шраддга (віра), самадгана (уміння досконало зосереджуватися).

• Мумукшутва - сильне прагення звільнення від обмежень тимчасового.

Практика бхакті-йоги спрямована на встановлення і культивацію особистісних взаємин з однією з форм або іпостасей Бога за допомогою бхакті – служіння Богові з любов'ю та відданістю

Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хатха-йога – шлях очищення тіла та розуму.

Хатха-йога – це вчення про фізичну гармонію, що досягається за допомогою фізичних засобів дії на організм (дієта, дихання, асани), і психічних засобів (медитація і концентрація уваги під час виконання асан, пранаями).

Кожна вправа впливає на певну частину тіла, орган або групу органів. Спеціально підібрані комплекси асан, в яких важливу роль грає послідовність вправ, застосовують для поліпшення і зміцнення здоров'я, для боротьби з різними недугами. При виконанні асан враховують: дихання (на затримці, на вдиху або видиху); точку, куди має бути спрямована увага. У деяких асан є протипоказання до виконання. Хвороби, як вважають йоги, це неправильний розподіл життєвої енергії (прани) в організмі, і виконання певних асан (а також виконання пранаями) веде до правильного перерозподілу прани в організмі, що і виліковує хвороби, як фізичного плану так і психічного. Наступна, складніша ніж асани, ступінь йоги є дихальна техніка.

Хатха-йоги допомагає набути повноцінного здоров'я, задіявши приховані резерви власного організму, і своїми силами, своєю волею добитися зцілення.

3. Вибрати правильну відповідь:

66. Система вчинків чи окремі вчинки, що суперечать прийня­тим у суспільстві нормам і проявляються у вигляді незбалансованості психічних процесів, неадаптованості, порушенні процесу самоактуалізації у вигляді ухиляння від морального і естетичногоконтролю за власною поведінкою, називається:

а) кримінальною поведінкою;

б) адиктивною поведінкою;

в) делінквентною поведінкою;

г) патохарактерологічною поведінкою;

* д) девіантною поведінкою.

Варіант№31