Класифікація злочинів:

Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють:

1) особливо важкі (покарання більше 10 років чи довічне позбавлення волі);

2) тяжкі (не більше 10 років позбавлення волі);

3) злочини середньої тяжкості (не більше 5 років позбавлення волі);

4) злочини невеликої тяжкості (не більше 2-х років чи інше більш м’яке покарання).

3. Осудність.

Винним за законом у вчиненні злочину може бути лише осудна особа, тобто під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала у стані неосудності.

Неосудність – це обумовлена розладом психічної діяльності неспроможність особи усвідомлювати свої дії чи керувати ними у момент скоєння суспільно небезпечного діяння.

Неосудною може бути визнана особа за наявності двох обов'язкових критеріїв: юридичного (психологічного) - нездатність усвідомлювати свої дії, керувати ними; медичного – наявність хронічного психічного захворювання (шизофренія, епілепсія тощо; тимчасовий розлад психічної діяльності (гострий алкогольний психоз, реактивний стан внаслідок тяжкого душевного потрясіння тощо); недоумство (ідіотія, імбецильність, дебільність); інший хворобливий стан психіки (важкі форми психопатії, душевні розлади). Обмежена осудність - підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною: тобто така, яка під час споєння злочину через наявний в неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії, керувати ними.

4. Стадії скоєння злочину (ст.14-17).

Стадії споєння злочину це етапи підготовки і здійснення злочинів - 3 стадії.

Необережний злочин або злочин з непрямим умислом етапів немає.

Розрізняють закінчений і незакінчений злочин.

Закінчений злочин - там, де є всі ознаки злочину.

Злочин є незакінченим, якщо є лише готування і замах на злочин.

1) Підготовка до злочину - готування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод або інше умисне створення умов для скоєння злочину. Підготовка до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

2) Замах на злочин - вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ( заклинило пістолет при спробі вбивства; злодій заліз у квартиру, де був заарештований).

3) Закінчений злочин

Добровільна відмова від споєння злочину (здійснюється на перших двох стадіях) – це остаточне припинення особою з власної волі готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

5. Співучасть у злочині.

Співучасть у злочині умисна спільна участь декількох осіб у вчиненні злочину (ст. 26). Це є обтяжуюча обставина. Основна ознака співучасті – наявність подвійного умислу:1) умисел спільних дій; 2) умисел по відношенню до діяння.

Види співучасті:.

Організатор – особа, яка організовувала вчинення злочину або керувала його підготовкою або вчиненням, а також, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

Виконавець – особа, що безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин.

Підбурювач - особа, яка умовила або підкупила чи примушувала іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособник - особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети.

Залежно від форми співучасті розрізняють злочин, що вчинений

групою осіб - якщо у ньому брали участь декілька (2 і більше) виконавців без попередньої згоди між собою;

організованою групою - якщо у його підготовці або вчиненні брали участь кілька осіб (3 і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення злочину , об‘єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників тощо);

злочинною організацією - якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (3 і більше), які зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, або для керівництва злочинною діяльністю інших осіб.

Організатор групи чи організації відповідає і підлягає осудження за всі організовані ним скоєні злочини. Інші учасники відповідають за скоєні лише ними злочини.