- •Геологічна діяльність підземних вод. Карст, суфозія, пливуни.
- •Компресійні випробовування грунтів. Стисливість грунтів. Компресійна і декомпресійна криві. Модуль деформації
- •Геологiчна дiяльнiсть пiдземних вод. Карст, суфозія, пливуни.
- •1. Водно-фізичні властивості інженерних грунтів
- •2. Задачі інженерно-геологічних вишукувань на різних стадіях і етапах проектування
- •1. Екзогенні геологічні процеси
- •Фізико- механічні властивості грунтів
- •1. Інженерно-геологічні явища в основах споруд I в будівельних котлованах.
- •2. Визначення характеристик міцності ґрунтів методом одно площинного зрізування.
- •1.Інженерно-геологічна діяльність підземних вод.
- •2. Визначення стисливості ґрунтів у компресійному приладі.
- •Водно-фізичні властивості грунтів: щільність, вологість, пористість, пластичність, водопроникність.
- •Інженерно-геологічне обстеження основ і фундаментів споруд.
- •1.Сейсмічні та епейрогенні тектонічні рухи. Розривні форми залягання порід.
- •Критерії деформаційних властивостей грунтів: питоме зчеплення, кут внутрішнього тертя, модуль деформації.
- •1.Прояви ендогенних та екзогенних геологічних процесів в регіонах України.
- •2. Деформування твердого тіла. Пластичні та розривні деформації.
- •1. Осадові породи: уламкові, хемогенні та органогенні та їх буд. Властивості.
- •Розрахунок радіуса впливу будівельного котловану.
- •1. Фiзичнi поля Землі: гравiтацiйне, магнітне, теплове.
- •Розрахунок радіуса впливу будівельного котловану.
- •1.Будова літосфери та рух літосферних плит
- •2. Деформації набухання, просідання, здимання.
- •Екзогенні геологічні процеси: вивітрювання, ерозія, акумуляція.
- •2. Фізико-механічні властивості глинистих грунтів
-
Розрахунок радіуса впливу будівельного котловану.
Віддаль R,на яку поширюється вплив пониження називають радіусом впливу. Він визначається за емпіричними формулами. Найчастіше користуються формулою Кусакіна.
Білет № 21
1. - складчасті системи
2. - літосфера
3. - коеф.пористості
4. - щільність скелету
5. - карбонатні
6.- коеф. стисливості
7. - низької міцності
8. - tgφ
9. - кут внутр.тертя
10. - 30%
Теоретична частина.
1. Фiзичнi поля Землі: гравiтацiйне, магнітне, теплове.
Фізичні поля Землі
Планета Земля має власні фізичні поля: гравітаційне, магнітне та теплове.
Гравітаційне поле - простір навколо Землі, в межах якого проявляються сили притягання нашої планети. Силі притягання на поверхні Землі протидіє відцентрова сила, що виникає внаслідок обертання Землі. Тому, сила притягання на Землі, фактично, це сила ваги, котра є результатом складання сили притягання і відцентрової сили, діючих на одиницю маси речовини.
Магнітне поле навколо Землі існує завдяки тому, що в її ядрі знаходиться багато заліза. Існування магнітного поля легко виявляється за допомогою магнітної стрілки, котра одним своїм кінцем завжди направлена на північ вздовж магнітних силових ліній. Останні оточують земну кулю, утворюючи магнітосферу, яка поширюється до висоти 93 тис. км. Сила дії магнітного поля вимірюється в гамах або ерстедах.
Теплове поле. Земля має два джерела тепла - від сонячної радіації і від енергії, котра звільняється в процесі розпаду радіоактивних речовин в її надрах.
Вплив сонячного тепла на зміну температури нижче денної поверхні Землі відчутний лише до певної границі. У верхній частині земної кори виділяють три температурні зони: І - сезонних коливань температури, II - сталої температури і III - закономірного зростання температури. Зміни температури в зоні І визначаються її сезонними коливаннями в різні пори року. Верхня границя зони II (сталої температури) закономірно понижується від екватора до полюсів: на екваторі вона знаходиться на глибині 1-2 м, в помірних широтах - на глибині 20-30 м, в полярних областях - на глибині 100 м і більше. В зоні II вода, що знаходиться в породах цієї зони, в арктичних і субарктичних широтах замерзає, утворюючи багаторічну (“вічну”) мерзлоту. Нижче зони сталої температури під впливом внутрішньої теплоти Землі температура закономірно підвищується.
Геотермічний градієнт — величина зміни температури в градусах, яка відбувається із заглибленням на кожні 100 м нижче зони сталої температури. Геотермічний ступінь - глибина в метрах нижче зони сталої температури, якої потрібно досягнути, щоб температура піднялась на 1 °С. Прийнято вважати, що в межах зони III температура літосфери збільшується в середньому на один градус при заглибленні на кожні 30-33 м.
В різних точках Землі вказані фізичні поля діють з різною силою, значення якої відхиляється від фонових та теоретичних показників. Такі відхилення сили ваги, сили земного магнетизму та температури проявляються в аномаліях відповідних фізичних полів, котрі утворюються завдяки неоднорідностям в будові і складі Землі. Наприклад, відома магнітна аномалія в Курській області Росії завдячує своїм існуванням потужним покладам магнітних залізних руд в її надрах. Гравітаційні позитивні аномалії спричинені масами високощільних гірських порід, теплові аномалії - локальним розігріванням кори.