4. Нематеріальні ресурси під-ва,їх класифікація та показники використання.

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання. Види нематеріальних ресурсів можна відобразити наступною схемою: Об'єкти промислової власності.

Промислова власність є поняття, яке застосовується для позначення виключного права на використання певних нематеріальних ресурсів. До об'єктів цієї власності належать: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки на походження чи найменування місця походження. Винахід - результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології .. Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень та промислове застосування. Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки.

Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. До промислових зразків відносяться форма, малюнок, колір або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним та має промислове застосування.

Корисна модель - результат творчої діяльності людини в будь-якій області технології.. Предметом технічного вирішення у корисних моделях є лише кострукція виробу, його форма.

Товарний знак та знак обслуговуання це позначення для відмінності товарів та послуг, які виробляють або надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють або надають інші фізичні та юридичні особи.

Об'єкти інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність - юридичне поняття, яке охоплює авторське право та інші права на продукти інтелектуальної діяльності. До об'єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать наукові праці, твори літератури та мистецтва, програмні продукти, тощо.

Програмне забезпечення ЕОМ - сукупність однієї або більше програм або мікропрограм в будь-якому істотному вигляді.

База даних - сукупність даних, матеріалів або витворів у формі, що читається машиною .

База знань - сукупність систематизованих відомостей, що відносяться до певної галузі знань та можуть бути прочитані ЕОМ.

.Інші нематеріальні ресурси:

Під ноу-хау розуміють: - різного роду технічні зання та досвід, що не мають правової охорони за кордоном, включаючи методи, засоби та навички, що необхідні для проведення проектування, розрахунків, будівництва та виготовлення будь-яких об'єктів та виробів науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських, пуско-наладочних робіт; Раціоналізаторська пропозиція-нова та корисна для підприємства, якому її продано, та передбачає створення та зміну конструкції виробів, технології виробництва та техніки, що застосовується, або складу матеріалу. Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому її продано, якщо згідно до існуючих на даному підприємстві джерел інформації ця або тотожня поданій пропозиція не була відома у степені, достатній для її практичного використання.

Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

5. Вир-цтво і реалізація прод-ї під-ва, витрати вир-ва і собівартість продукції під-ва.

Собівартість — це сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції. До собівартості входять такі витрати:

• вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці (си­ровини, напівфабрикатів, палива, електроенергії); • перенесена вартість засобів праці;

• витрати на оплату праці; • видатки на реалізацію продукції.Значення обліку собівартості величезне.По-перше, зниження витрат на одиницю продукції дає змогу збільшити обсяг виробництва на підприємстві при наявних ресур­сах, забезпечити тим самим прискорення оборотності оборотних за­собів.По-друге, зниження собівартості є істотним джерелом зростан­ня прибутковості (доходності) виробництва, а отже, підвищення кон­курентоспроможності п-ва.По-третє, зменшення видатків матеріальних ресурсів в оброб­них галузях сприяє економії капітальних вкладень у галузях добув­ної промисловості.

По-четверте, зниження собівартості продукції — реальна осно­ва зниження цін, а отже, підвищення життєвого рівня населення. ВИДИ СОБІВАРТОСТІ

Залежно від обсягу витрат на промисловому підприємстві розрізняють :

Цехова – включає витрати, пов'язані з виготовлен­ням продукції. Такий вид собівартості існує тільки в цехах, де ви­робляється продукція. Виробнича - охоплює виробничі видатки п-ва в цілому, її нараховують, додаючи до цехової собівартості за­гальнозаводські та інші цільові видатки. Повна - містить витрати п-ва на випуск і реалізацію продукції. Для її обчислення до виробничої собівартості додають позавиробничі видатки.

Індивідуальна – хар-є витрати на в-ц­тво і збут прод-ї в умовах окремого п-ва.

Середньогалузева - показує витрати на виготовлен­ня і збут прод-ї в середньому в галузі.

В процесі своєї д-сті під-во здійснює матері­альні та грошові витрати їх поділ на 3групи:

1.Витрати, пов'язані з основною д-стю під-ва. Це витрати на вир-во або реалізацію прод-ії, так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації прод-ї.

2.Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва. Одноразові ви­трати на просте та розширене відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування додаткової робо­чої сили для нового виробництва. Джерелами фінансу­вання цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо.3.Витрати на соціальний розвиток колективу (соціаль­но-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби). Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток.За економічною роллю у формуванні собівартості продукції витра­ти поділяють: основні - безпосередньо пов'язані з процесом виготовлення виробів і утворюють їх головний речовий зміст. Це витрати на сировину, основні матеріали, технологічне паливо та енергію, з/п основних виробничих робітників. За способом обчислення на окремі види продукції витрати поділяють­ся на : Прямі витратибезпосередньо відносять на собі­вартість виготовлення конкретного виду прод-ї і можуть бути розра­ховані на її одиницю прямо (матеріали, паливо, з/п).Непрямі витрати пов'язані з виготовленням різних видів прод-ї, в цьому разі не можна безпосередньо обчислити витрати на окремі види прод-ї (загальновиробничі витрати, витрати на утримання та експлуатацію ма­шин тощо).Залежно від зв'язку з обсягом в-цтва витрати поділяють :Постійні витрати - - це такі, абсолютна величина яких у даний період при зміні обсягу в-цтва в певних межах не змінюється. При істотних змінах обсягів в-цтва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури п-ва, величина постійних витрат змінюється стрибкоподібне, після чого вона знову за­лишається постійною. Змінні витрати -- це такі витрати, величина яких у даний період безпосередньо залежить від обсягу виробництва. У свою чергу, змінні витрати поділяють на пропорційні, прогресивні і регресивні.