- •Заліковий модуль 1. Договірне право (Загальна частина) Змістовий модуль 1. Загальна характеристика договірного права. Зобов’язання
- •Поняття цивільно-правових зобов'язань
- •2. Види цивільно-правових зобов'язань
- •3.Система цивільних зобов'язань
- •Підстави виникнення зобов'язань
- •Поняття і принципи виконання зобов'язань
- •Суб'єкти виконання зобов'язань
- •Місце, строк і спосіб виконання зобов'язання
- •Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •Зобов'язально-правові види забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •Речові види забезпечення виконання зобов'язання
- •1. Поняття і значення договору
- •2. Класифікація договорів
- •3.Зміст договору. Істотні, звичайні і випадкові умови договору
- •Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
- •Заліковий модуль 2 . Договірне право (Особлива частина) Змістовий модуль 4. Договори про передачу майна у власність Договір купівлі-продажу
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •Договір дарування
- •1. Загальні положення про договір дарування
- •2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •Договір ренти та довічного утримання
- •Поняття та загальна характеристика договору ренти.
- •2. Права та обов'язки сторін за договором ренти. Припинення договору ренти.
- •3. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання (догляду).
- •Змістовий модуль 5. Договори про використання майна та виконання робіт Договір майнового найму (оренди)
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Права і обов'язки сторін за договором найму (оренди)
- •Договір найму (оренди) жилого приміщення
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди) житла.
- •Права та обов'язки сторін за договором найму (оренди) житла
- •3. Припинення договору найму (оренди) житла, його правові наслідки
- •Договір позички
- •Загальна характеристика договору позички
- •2. Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором позички. Припинення договору позички.
- •Договір підряду
- •Поняття та загальна характеристика договору підряду
- •Права та обов'язки сторін договору підряду
- •3. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Змістовий модуль 6. Договори про надання послуг Послуги: загальні положення. Договір зберігання
- •1. Поняття та загальна характеристика договору про надання послуг.
- •2. Права та обов'язки сторін договору про надання послуг.
- •Поняття і загальна характеристика договору зберігання.
- •4. Права, обов’язки та відповідальність сторін за договором зберігання.
- •Транспортні договори
- •1. Загальні положення про транспортні договори
- •2. Договір перевезення вантажу
- •Договір страхування
- •1. Поняття та загальна характеристика договору страхування
- •2. Права та обов'язки сторін договору страхування
- •Договір доручення. Договір комісії
- •Права та обов'язки сторін договору доручення
- •3. Поняття та загальна характеристика договору комісії
- •4. Права та обов'язки сторін договору комісії
- •Договір позики. Банківський вклад
- •1. Договір позики
- •2. Договір банківського вкладу.
- •Сумісна діяльність
- •1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •2. Договір простого товариства
-
Суб'єкти виконання зобов'язань
Суб'єктами виконання зобов'язань є сторони - кредитор і боржник.
Зобов'язання повинно бути виконане боржником кредиторові, якщо інше не передбачено договором між сторонами або не випливає із суті зобов'язання.
В окремих випадках характер і якість виконання певних зобов'язань залежить від особистих властивостей боржника.
В деяких випадках особисте виконання зобов'язання безпосередньо випливає із вимог закону. Так, повірений за договором доручення повинен виконати дане йому доручення особисто. Він може передати виконання доручення іншій особі, якщо це передбачено договором або якщо повіреного до цього змусили обставинами з метою охорони інтересів довірителя.
За таких обставин неодмінною умовою належного виконання зобов'язання визнається виконання його особисто боржником. Це правило застосовується в таких випадках:
1) коли це передбачено законом;
2) якщо це встановлено угодою сторін;
3) випливає із самої суті зобов'язання.
За загальним правилом виконання зобов'язання особисто боржником не впливає ні на характер, ні на якість виконання зобов'язання. Для кредитора не має значення отримує він гроші або інше майно безпосередньо від боржника чи від будь-якої іншої особи, яка діє за його дорученням'.
Саме на такі випадки і розрахований інститут передоручення виконання зобов'язання третій особі. Боржник може покласти виконання обов'язку, який лежить на ньому, на третю особу (передоручення зобов'язання), а кредитор має право доручити третій особі право прийняти виконання (переадресування виконання). Але цей інститут може застосовуватись лише в таких випадках:
1) якщо таке переадресування або передоручення безпосередньо передбачено існуючими правилами;
2) якщо третя особа адміністративно підпорядкована тій стороні, яка застосовує покладення своїх обов'язків або передачу своїх прав на третю особу;
3) якщо третя особа пов'язана з однією із сторін відповідного зобов'язання договором.
Від передоручення і переадресування слід відрізняти заміну осіб у зобов'язанні.
Якщо при передорученні боржник залишається суб'єктом зобов'язання і відповідно несе відповідальність за дії призначеного ним виконавця при переадресуванні виконання, кредитор також залишається суб'єктом виконання, і тому призначена ним третя особа претензій до боржника пред'явити не може.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Заміна осіб у зобов'язанні може відбуватися у формі заміни кредитора чи заміни боржника.
Заміна кредитора - це уступка кредитором свого права вимоги за зобов'язанням іншій особі (цесія).
Кредитор, який поступається своїм правом вимоги за зобов'язанням третій особі, називається цедентом, а особа, якій кредитор поступається своїм правом вимоги за зобов'язанням, - цесіонером. Для цесії (уступка вимоги) необхідною є угода між старим і новим кредитором, тобто між цедентом і цесіонером. Згоди боржника на здійснення цесії не потрібно, оскільки вона, як правило, ніякою мірою не погіршує його становище.
Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до неї в тому обсязі, в якому вона раніше належала це-дентові. Для цесіонера зберігають силу всі засоби забезпечення зобов'язання (застава, завдаток, порука тощо).
Якщо боржник ухиляється від виконання, то тільки до нього і може бути пред'явлена вимога з боку цесіонера. Однак при уступці вимоги щодо фактично недійсного, неіснуючого зобов'язання перед цесіонарієм відповідатиме цедент, тобто попередній кредитор.
За загальними правилами цесія може застосовуватися у будь-яких зобов'язаннях, винятки встановлені лише для вимог, уступка яких суперечить закону, договору, який може виключати уступку будь-якої вимоги або якщо вимога пов'язана безпосередньо з особою кредитора.
Нині у зв'язку з активним запровадженням ринкових принципів господарювання інститут цесії значно поширився у підприємницьких відносинах.