- •Заліковий модуль 1. Договірне право (Загальна частина) Змістовий модуль 1. Загальна характеристика договірного права. Зобов’язання
- •Поняття цивільно-правових зобов'язань
- •2. Види цивільно-правових зобов'язань
- •3.Система цивільних зобов'язань
- •Підстави виникнення зобов'язань
- •Поняття і принципи виконання зобов'язань
- •Суб'єкти виконання зобов'язань
- •Місце, строк і спосіб виконання зобов'язання
- •Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •Зобов'язально-правові види забезпечення виконання договірних зобов'язань
- •Речові види забезпечення виконання зобов'язання
- •1. Поняття і значення договору
- •2. Класифікація договорів
- •3.Зміст договору. Істотні, звичайні і випадкові умови договору
- •Порядок укладання, зміни та розірвання договорів
- •Заліковий модуль 2 . Договірне право (Особлива частина) Змістовий модуль 4. Договори про передачу майна у власність Договір купівлі-продажу
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу
- •Договір дарування
- •1. Загальні положення про договір дарування
- •2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •Договір ренти та довічного утримання
- •Поняття та загальна характеристика договору ренти.
- •2. Права та обов'язки сторін за договором ренти. Припинення договору ренти.
- •3. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання (догляду).
- •Змістовий модуль 5. Договори про використання майна та виконання робіт Договір майнового найму (оренди)
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).
- •Права і обов'язки сторін за договором найму (оренди)
- •Договір найму (оренди) жилого приміщення
- •Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди) житла.
- •Права та обов'язки сторін за договором найму (оренди) житла
- •3. Припинення договору найму (оренди) житла, його правові наслідки
- •Договір позички
- •Загальна характеристика договору позички
- •2. Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором позички. Припинення договору позички.
- •Договір підряду
- •Поняття та загальна характеристика договору підряду
- •Права та обов'язки сторін договору підряду
- •3. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Змістовий модуль 6. Договори про надання послуг Послуги: загальні положення. Договір зберігання
- •1. Поняття та загальна характеристика договору про надання послуг.
- •2. Права та обов'язки сторін договору про надання послуг.
- •Поняття і загальна характеристика договору зберігання.
- •4. Права, обов’язки та відповідальність сторін за договором зберігання.
- •Транспортні договори
- •1. Загальні положення про транспортні договори
- •2. Договір перевезення вантажу
- •Договір страхування
- •1. Поняття та загальна характеристика договору страхування
- •2. Права та обов'язки сторін договору страхування
- •Договір доручення. Договір комісії
- •Права та обов'язки сторін договору доручення
- •3. Поняття та загальна характеристика договору комісії
- •4. Права та обов'язки сторін договору комісії
- •Договір позики. Банківський вклад
- •1. Договір позики
- •2. Договір банківського вкладу.
- •Сумісна діяльність
- •1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •2. Договір простого товариства
-
Поняття і принципи виконання зобов'язань
Виконання зобов'язання - вчинення боржником і кредитором дій (чи утримання від дій), спрямованих на здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання (передача майна, виконання роботи тощо).
Зобов'язання вважається виконаним, якщо передбачені ним дії виконані повністю і належним чином, тобто з дотриманням" усіх вимог, передбачених законом, договором.
Дії щодо виконання зобов'язань можна вважати правочином, оскільки вони спрямовані на припинення зобов'язань. Саме тому до цих дій застосовуються такі ж правила, як і до правочинів.
Чинне законодавство закріплює такі основні принципи виконання зобов'язань: принципи реального і належного виконання зобов'язань. Ці принципи традиційно розглядаються як основні цивільно-правові засади виконання зобов'язання.
Водночас в юридичній літературі триває дискусія щодо співвідношення цих принципів.
Так, одні автори вважали, що реальне виконання - складова належного виконання. Належне виконання є поняттям загальнішим, а реальне виконання - одна з окремих вимог, яка входить до змісту належного виконання.
А.В. Венедіктов, навпаки, вважає, що належне виконання - це складова частина реального виконання.
На його думку, реальне виконання договірних зобов'язань охоплює належне виконання всіх якісних і кількісних показників, не тільки своєчасну передачу всієї кількості передбаченої договором продукції, а й передачу її в обумовленому асортименті відповідно до затверджених стандартів та технічних умов у комплексному вигляді, а також своєчасне поповнення недостач у деяких партіях, негайне виправлення допущених недоліків або заміну недоброякісної продукції. О.С. Іоффе взагалі надавав принципу реального виконання значення загального.
Найприйнятнішою стосовно цього питання є позиція М.І. Брагінського, який зауважив, що реальне та належне виконання - це різноплощинні явища. У першому виявляється сутність виконання як вчинення певної дії, у другому - якісна характеристика дії (або утримання від дії).
Перевіряючи, чи виконав боржник зобов'язання, вирішуються два самостійні за значенням питання: чи вчинила особа дію, яка є об'єктом відповідних правовідносин (тобто чи дотримана вимога реального виконання), а також яким чином ця дія вчинена (чи дотримана вимога належного виконання).
З розвитком ринкової економіки принцип реального виконання зобов'язання, який набував особливого значення для господарських договорів, певною мірою втратив своє первісне значення.
Це пов'язано з тим, що сплата кредиторові збитків, які виникли через невиконання зобов'язання в натурі боржником, в умовах ринкової економіки може задовольнити інтерес у повному обсязі. За таких обставин проект ЦК України виходив з того, що в умовах ринкової економіки його роль поступово зменшуватиметься4.
Стаття 526 ЦК передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та
вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, зобов'язання має бути виконано не тільки в натурі, а й реально, тобто в такому вигляді, як це випливає з відповідної підстави виникнення зобов'язання (договору, адміністративного акта), або відповідно до вимог, що звичайно висуваються. При цьому спеціально підкреслено ще дві обставини, а саме: при виконанні зобов'язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту; виконання зобов'язання мають спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Саме ці оцінюючі категорії набувають у сучасному цивільному праві особливого значення.
Важливим принципом цивільного права є принцип недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання і недопустимості односторонньої зміни його умов за винятком випадків, передбачених законом. Якщо ж така відмова мала місце, то вона, як правило, розглядається як підстава для застосування міри відповідальності.