- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
• Процес руху
• М'язи верхньої кінцівки
Актуальність теми
Верхня кінцівка — найрухоміша частина тіла людини, що зумовлено добре розвиненими м'язами верхньої кінцівки, які зазнали значних перетворень у процесі спеціалізації руки як органа праці.
Добре розвинуті м'язи плечового пояса забезпечують значний обсяг рухів як самого пояса, так і вільної верхньої кінцівки, а максимальне згинання і випрямлення пальців, розвиток м'язів І пальця забезпечує захоплювання предметів, рухи, які необхідні під час трудових процесів. На кисті часто розвиваються запальні процеси, часто виникають травми, і тому знання цієї теми необхідні для вивчення медсестринства в хірургії, неврології, сестринської справи, лікувальної фізкультури.
Навчальна мета
Знати: м'язи верхньої кінцівки, розташування, функції, топографічні утворення верхньої кінцівки.
Уміти: визначати за місцем розташування основні групи м'язів, розв'язувати практичні завдання щодо функцій м'язів верхньої кінцівки й основних рухів у суглобах.
Інформаційний матеріал
М'язи верхньої кінцівки поділяють на м'язи плечового пояса та м'язи вільної верхньої кінцівки.
М'язи плечового пояса:
-
дельтоподібний м'яз — (лат. т. deltoideus) починається від ключиці і лопатки (акроміона, ості лопатки) і прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки.
Функція: відводить руку (плече), передні волокна м'яза виконують згинання, а задні — розгинання плеча;
• надостьовий м'яз — (лат. т. supraspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.
Функція: відводить руку (плече);
• підостьовий м'яз — (лат. т. infaspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.
Функція: обертає плече назовні (супінація плеча);
• малий круглий м'яз — (лат. т. teres minor) починається від бічного краю лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.
Функція: обертає плече назовні (супінація);
• великий круглий м'яз — (лат. т. teres major) починається від нижнього кута лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.
Функція: обертає плече всередину (пронація), розгинає і приводить руку (плече);
• підлопатковий м'яз — (лат. т. subscapularis) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.
Функція: обертає плече всередину (пронація), приводить руку (плече).
М'язи вільної частини верхньої кінцівки
М'язи плеча.
Передня група — згиначі:
-
дзьобо-плечовий м'яз — (лат. т. coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до плечової кістки.
Функція: згинає і приводить плече;
• двоголовий м'яз плеча — (лат. т. biceps brachii) починається двома головками: довгою головкою від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткою головкою від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до горбистості променевої кістки.
Функція: згинає плече і передпліччя;
• плечовий м'яз — (лат. т. brachialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до горбистості ліктьової кістки.
Функція: згинає передпліччя. Задня група — розгиначі:
• триголовий м'яз плеча — (лат. т. triceps brachii) починається трьома головками: довгою головкою від нижнього краю суглобової западини лопатки, присередньою і бічною головками від плечової кістки і прикріплюється до ліктьового відростка, ліктьової кістки.
Функція: розгинає плече і передпліччя;
• ліктьовий м'яз — (лат. т. anconeus) починається на задній поверхні бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюється до ліктьової кістки в її проксимальному відділі.
Функція: розгинає передпліччя.
М'язи передпліччя.Передня група (пронатори і згиначі).
Більшість м'язів передньої групи починаються від присереднього надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кісток передпліччя та кисті:
• круглий м'яз-пронатор — (лат. т. pronator teres) обертає передпліччя всередину (пронація);
• квадратний пронатор — (лат. т. pronator quadratus) починається від передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і прикріплюється до передньої поверхні нижньої третини променевої кістки.
Функція: обертає передпліччя всередину (пронація);
• променевий м'яз-згинач зап'ястка — (лат. т. flexor carpi radialis) прикріплюється до основи II п'ясткової кістки.
Функція: згинає і відводить кисть;
• ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка — (лат. т. flexor carpi ulnaris) прикріплюється до кісток зап'ястка та основи V п'ясткової кістки.
Функція: згинає і приводить кисть;
• довгий долонний м'яз — (лат. т. palmaris longuc) згинає кисть;
• поверхневий м'яз-згинач пальців — прикріплюється до основ середніх фаланг II—V пальців.
Функція: згинає кисть, згинає середні фаланги II—V пальців;
• глибокий м'яз-згинач пальців — (лат. т. flexor digitorum profundus) прикріплюється до основ дистальних фаланг II—V пальців.
Функція: згинає дистальні фаланги II—V пальців;
• довгий м'яз-згинач великого пальця — (лат. т. flexor pollicis longus) прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.
Функція: згинає дистальну фалангу великого пальця;
• плечопроменевий м'яз — (лат. т. brachioradialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до латеральної поверхні нижньої третини променевої кістки.
Функція: згинає передпліччя.
Задня група (супінатори і розгиначі).
Більшість м'язів задньої групи починаються від бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кісток передпліччя та кисті:
• м'яз-супінатор — (лат. т. supinator) прикріплюється до латеральної поверхні верхньої третини променевої кістки.
Функція: обертає передпліччя назовні (супінація);
• довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi radialis longus) прикріплюється до основи II п'ясткової кістки.
Функція: розгинає і відводить кисть;
• короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi radialis brevis) прикріплюється до основи III п'ясткової кістки.
Функція: розгинає кисть;
• ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi ulnaris) прикріплюється до основи V п'ясткової кістки.
Функція: розгинає і приводить кисть;
• довгий відвідний м'яз великого пальця — (лат. т. abductor pollicis longus) починається від задньої поверхні променевої та ліктьової кісток і прикріплюється до основи І п'ясткової кістки.
Функція: відводить великий палець;
• короткий м'яз-розгинач великого пальця — (лат. т. extensor pollicis brevis) починається від задньої поверхні променевої кістки і прикріплюється до основи проксимальної фаланги великого пальця.
Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця;
• довгий м'яз-розгинач великого пальця — (лат. т. extensor pollicis longus) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.
Функція: розгинає дистальну фалангу великого пальця;
• м'яз-розгинач вказівного пальця — (лат. т. extensor indicis) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до проксимальної фаланги вказівного пальця.
Функція: розгинає вказівний палець;
• м'яз-розгинач пальців — (лат. т. extensor digitorum) прикріплюється до основ середніх та дистальних фаланг II—V пальців.
Функція: розгинає II—V пальці;
• м'яз-розгинач мізинця — (лат. т. extensor digiti minimi) прикріплюється до основ середньої та дистальної фаланг мізинця.
Функція: розгинає мізинець.
М'язи кисті. Латеральна група (м'язи підвищення великого пальця):
• короткий відвідний м'яз великого пальця — (лат. т. abductor pollicis brevis) відводить великий палець;
• короткий м'яз-згинач великого пальця — (лат. т. flexor pollicis brevis) згинає проксимальну фалангу великого пальця;
• протиставний м'яз великого пальця — (лат. т. opponens pollicis ) протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям;
• привідний м'яз великого пальця — (лат. т. adductor pollicis) приводить великий палець.
Медіальна група (м'язи підвищення мізинця):
• короткий долонний м'яз — (лат. т. palmaris brevis) натягує долонний апоневроз;
• відвідний м'яз мізинця — (лат. т. abductor digiti minimi) відводить мізинець;
• короткий м'яз-згинач мізинця — (лат. т. flexor digiti minimi brevis) згинає проксимальну фалангу мізинця;
• протиставний м'яз мізинця — (лат. т. opponens digiti minimi) протиставляє мізинець великому пальцю.
Середня група (м'язи долоні):
• чотири червоподібні м'язи — (лат. mm. lumbricales) згинають проксимальні, розгинають середні та дистальні фаланги II—V пальців;
• три долонні міжкісткові м'язи — (лат. тm. interossei palmares) виконують приведення II—V пальців;
• чотири тильні міжкісткові м'язи — (лат. тm. interossei dorsales) виконують відведення II—V пальців.
На тилі кисті м'язів немає.
Топографічна анатомія верхньої кінцівки
Верхня кінцівка спереду відмежовується лінією, проведеною вздовж дельтоподібно-грудної борозни, позаду — лінією яка проведена вздовж задньої дельтоподібної борозни, знизу — по лінії, яка з'єднує нижні краї великого грудного м'яза та найширшого м'яза спини.
У межах верхньої кінцівки виділяють сім ділянок: пахвову, дельтоподібну, плеча, ліктьову, передпліччя, зап'ястя, кисті.
Спільними для верхньої кінцівки і грудей є три ділянки: лопаткова, підключична, пахвова.
Важливими топографічними утвореннями є пахвова та ліктьова ямки.
Пахвова ямка має чотири стінки і два отвори. Передня стінка утворена великим та малими грудними м'язами, задня — підлопатковим і великим круглим м'язами та найширшим м'язом спини, присередня — переднім зубчастим м'язом, а бічна — плечовою кісткою та м'язами плеча.
Верхній отвір пахвової ямки обмежений І ребром, ключицею з підключичним м'язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м'яза спини, присередньо — переднім зубчастим м'язом та зовні — плечовою кісткою з м'язами плеча. Пахвова ямка заповнена жировою тканиною, в якій знаходяться лімфатичні вузли, судини та нерви.
Ліктьова ямка обмежена зверху двоголовим та плечовим м'язами, зовні — плечопроменевим, а зсередини — круглим пронатором. У ділянці ямки, безпосередньо під шкірою, розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її проходять плечові артерія та вени, а також серединний нерв, містяться лімфатичні вузли.