Закінчення табл. 8.6

Найменування видів продукції (послуг)	Ціна за одиницю, грн	Роки прогнозованого періоду
		1	2	3	4	5
Литво стальне, т	560	50	60	80	100	120
Поковки й штампування, т	870	90	100	130	150	180
В’язальні машини, од.	290	800	850	950	1050	1150
Інші товари культурно-побу­тового й господарського призначення, тис. грн		1260	1450	1600	1840	1970
Капітальний ремонт устат­кування й транспортних засобів, тис. грн		450	470	490	510	540
Послуги своєму капітальному будівництву, тис. грн		200	300	360	380	380
Інструмент і приладдя, тис. грн		250	280	310	330	330
Інша продукція, тис. грн		11900	15800	17200	18100	19500
Залишки незавершеного виробництва, тис. грн:
 на початок року		7500	7000	7600	7500	7700
 на кінець року		7000	7600	7500	7700	7800

8.12. Оцінювання маркетингового потенціалу фірми. Користуючись показниками, наведеними в табл. 8.7, здійснити кількісне оцінювання маркетингового потенціалу компанії Alcatel Business Systems Ukraine (ABSU), яка розгорнула свою бізнесову діяльність на території України. Максимально можлива кількісна оцінка маркетингового потенціалу фірми становить 5 балів.

Таблиця 8.7

показники для кількісного оцінювання маркетингового потенціалу діючої в Україні ABSU

Складники маркетингового потенціалу	Коефіцієнт вагомості	Рейтинг складника за п’ятибальною системою
Якість продукції	0,60	4
Просування товару на ринок	0,05	3
Ціна реалізації одиниці продукції	0,20	4
Збут продукції споживачам	0,15	5

8.13. Складання матриці конкурентного профілю фірми задля визначення її конкурентної позиції на ринку. Підприємство «Крона» започаткувало новий напрям підприємницької діяльності — виготовлення полімерної плівки виробничого й споживчого призначення. У період підготовки нового виробництва підприємство ретельно вивчало своїх конкурентів, можливу конкурентну позицію на ринку. З цією метою було використано матрицю конкурентного профілю, показники для формування якої подано в табл. 8.8.

Таблиця 8.8

інформація для розроблення матриці конкурентного профілю кількох продуцентів полімерної плівки

Основний чинник успіху	Коефіцієнт вагомості	Рейтинг за окремими показниками, бали
		АТ «Крона»	АТ «Ріко»	АТ «Пікуль»	МП «Влас»
Ціна реалізації	0,3	3,0	2,0	2,0	2,5
Обсяг продажу продукції	0,3	2,5	2,5	2,0	2,0
Реклама й стимулювання попиту на продукцію	0,3	1,5	2,5	2,0	2,0
Канали збуту продукції	0,1	2,5	3,0	2,0	1,5
Разом	1,0				

На підставі наведеної інформації скласти матрицю конкурентного профілю АТ «Крона» і зробити висновок щодо його конкурентної позиції на ринку.

8.14. Визначення загальної величини втрат від браку у взуттєвому виробничому об’єднанні. Техніко-економічні показники, необхідні для аналізу браку й утрат від нього у взуттєвому виробничому об’єднанні «Модельне взуття», наведено в табл. 8.9.

Таблиця 8.9

інформація для аналізу й визначення втрат від браку у Виробничому об’єднанні «Модельне взуття»

Показник	Вид і модель взуття
	Туфлі чоловічі моделі ВЧ-040		Туфлі жіночі моделі ВЖ-050		Чобітки дитячі моделі ЧД-120
	Величина показника
	очікувана	фактична	очікувана	фактична	очікувана	фактична
1	2	3	4	5	6	7
Обсяг виробництва, тис. пар	220	224	116	117	86	87,5
Собівартість одиниці виробу, грн	38,5	37,6	29,8	30,2	18,0	17,8
Установлений ліміт допустимого повернення, процент обсягу виробництва	0,2		0,25		0,35	
Кількість повернень від споживачів і ВТК об’єднання, пар		900		450		240
У тому числі кількість непоправ­ного браку, пар		225		150		140
Витрати на усунення дефектів поправного браку в середньому на одиницю виробу, грн	6,0	5,6	4,85	4,92	2,54	2,15
Ціна реалізації непоправного браку одиниці виробу, грн		11,2		8,30		5,40
Утримано з винуватців браку (у середньому за одиницю виробу), грн	2,6	2,2	3,2	3,0	1,2	1,0

На підставі поданої інформації:

1) розрахувати фактичний відносний рівень браку продукції виробничого об’єднання й зіставити його зі встановленим лімітом допустимого повернення забракованих виробів;

2) визначити загальну величину втрат від браку й виторг від реалізації непоправного браку за кожним видом продукції.

8.15. Обчислення економічного ефекту від підвищення якості продукції. Тривалість ремонтного циклу нового універсального металообробного верстата має збільшитись з 4 до 6 років, а його договірна ціна — з 14 200 до 16 400 грн. Складність ремонту верстата становитиме: механічної частини — 24 од. ремонтоскладності (ОРС), електротехнічної — 45 ОРС. Передбачається, що новий верстат матиме 2 ремонтні цикли за весь строк його практичної експлуатації. Діючі нормативи поточних витрат на 1 ОРС устаткування зазначено в табл. 8.10.

Таблиця 8.10

Нормативи поточних витрат на 1 ОРС однотипного металообробного устаткування, грн

Частина верстата	Норматив витрат на 1 ОРС устаткування під час здійснення
	поточного ремонту за тривалості ремонтного циклу, років		капітального ремонту за тривалості ремонтного циклу, років
	4	6	4	6
Механічна	3,8	2,7	12,2	8,6
Електротехнічна	9,8	10,1	4,6	3,4

Підвищення рівня довговічності нового металообробного верстата має призвести до зниження собівартості оброблюваних на ньому деталей.

Користуючись наведеними вище даними, потрібно розрахувати економічний ефект від підвищення якості (довговічності) нового верстата у вигляді економії поточних коштів від зниження собівартості механічного оброблення деталей на довговічнішому устаткуванні.

8.16. Економічне обґрунтування доцільності використання продуктивнішого й довговічнішого токарного верстата. На одному з машинобудівних підприємств передбачається заміна 8 од. застарілих токарних верстатів на відповідну кількість нових продуктивніших і довговічніших верстатів. Дані для визначення доцільності такої заміни подано в табл. 8.11. Річна програма оброблення деталей на одному токарному верстаті становить 32 000 од. Нові верстати продуктивніші за своїх попередників на 40 %. Нормативний коефіцієнт прибутковості (ефективності інвестицій) дорівнює 0,15. Додаткові одночасні витрати на монтаж, установлення й налагодження всіх нових верстатів на місці експлуатації — 1920 грн.

Таблиця 8.11