- •4.7 XX століття
- •1. Музика як вид мистецтва
- •1.1 Форма та зміст музики
- •2. Теоретичні основи
- •2.1 Музичний звук
- •2.2 Звукова система і стрій
- •2.3 Співзвуччя і гармонія
- •2.4 Лад і тональність
- •2.5 Позначення музичних звуків
- •2.6 Ритм, метр і темп
- •2.7 Музичний тканина, склад і фактура
- •2.8 Музична форма
- •3. Фіксація музичних творів
- •3.1 Музична нотація
- •3.2 Звукозапис
- •4. Історія розвитку
- •4.1 Становлення музичного мистецтва
- •4.2 Музика в епоху середньовіччя
- •4.3 Музика в епоху Відродження
- •4.4 Музика в епоху Просвітництва
- •4.5 Віденський класицизм
- •4.6 XIX століття
- •4.7 XX століття
- •4.7.1 Академічна музика першої половини століття
- •4.7.2 Популярна музика
- •4.8 Постмодернізм
- •5. Класифікація
- •5.1 Типи музичного мистецтва
- •5.2 Жанри і стилі
- •5.3 Бібліографічні класифікації
- •5.4 Комерційні класифікації
- •6. Музична діяльність людини
- •6.1 Композиція
- •6.2 Виконання музики
- •6.3 Сприйняття музики
- •7. Інструментарій
- •7.1 Музичні інструменти
- •7.2 Електромузичні інструменти і синтезатори
- •7.3 Музичне програмне забезпечення
- •8. Музичні заклади і організації
- •8.1 Освітні заклади
- •8.2 Концертні заклади
- •9. Джерела
2.5 Позначення музичних звуків
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Інші 5 звуків 12-ступеневого можуть бути отримані продовженням квінтового кола або побудовою аналогічного 7-ступеневого звукоряду від іншої ноти. Для позначення цих звуків прийнято використовувати знаки альтерації — дієз та бемоль, що змінюють висоту ноти на найменший музичний інтервал — один півтон.
2.6 Ритм, метр і темп
Часовою організацією музичних звуків і пауз виступає ритм, який визначається послідовністю і групуванням музичних тривалостей. Тривалість кожного музичного звуку визначається шкалою, заснованою на послідовному поділі на два. Ця шкала зазвичай охоплює 7 тривалостей — від «цілої ноти» до «шістдесят четвертої», хоча зрідка застосовуються і дрібніші тривалості, а також «бревіс» — тривалість вдвічі довша за цілу[6]. Нотна тривалість може бути також модифікована «крапкою», лігою, або застосуванням особливого поділу.
В більшості музичних стилів ритмічна організація визначається впорядкованістю, за якої акцентовані і неакцентовані відтинки часу чергуються з певною періодичністю. Одиницею ритму в цьому разі виступає доля, яка, будучи акцентованою називається сильною, а будучи неакцентованою — слабою. Чергування сильних і слабих долей називається музичним метром, а відтинок від однієї сильної долі до наступної — тактом. Кожен такт характеризується музичним розміром, що позначається дробом, чисельник якого показує кількість долей в такті, а знаменник — ритмічне значення долі, тривалість її звучання. Як правило, музичний розмір зберігає своє значення на весь музичний твір, однак іноді використовують розмір, що постійно змінюється — т.зв. змінний розмір.
Реальне значення будь-якої тривалості залежить від темпу, в якому вони відтворюються. В класичну епоху темп позначався італійськими термінами, в сучасності темп прийнято вимірювати кількістю метричних долей на одну хвилину. В академічній музиці такий вимір фіксується як позначення метроному, в розважальній більш поширений термін «bpm».