Органи управління мвф

До основних органів управління МВФ належать Рада керуючих, Директорат (Виконавчий комітет), Тимчасовий комітет Ради керуючих та Комітет з розвитку.

Вищий орган МВФ - Рада керуючих, засідання якої відбу­ваються раз на рік. Кожна країна висуває одного постійного керівника і одного заступника. Як правило, керівник - це міністр фінансів або голова центрального банку країни.

Виконавча рада, у складі якої 24 виконавчих директори, керує поточною діяльністю Фонду на основі матеріалів і документів, що їх розробляє персонал МВФ.

Вища посада у Виконавчій раді - це директор - розпорядник.

Тимчасовий комітет Ради керуючих є консультативним органом, засідання якого відбуваються двічі на рік. Він налічує 24 члени, якими можуть бути міністри фінансів, керуючі тощо. До завдань Тимчасового комітету належать підготовка і надання доповідей Раді керуючих щодо проблем світової валютної системи, розробка пропозицій щодо змін Статей Угоди.

Комітет з розвитку складається також з 24 членів (як правило, з міністрів фінансів). Основне коло питань Комітету - передача реаль­них ресурсів країнам, які розвиваються і надання відповідних доповідей та рекомендацій Радам керуючих МВФ та МБРР.

Процес прийняття рішень у МВФ опосередковується через механізм квот: кожна держава-член має свою квоту, розмір якої залежить від економічного потенціалу країни. Визначення квоти має дуже велике значення, оскільки саме розмір квоти обумовлює кількість голосів, а також дає право призначення свого директора у Директорат або членство у Тимчасовому комітеті. Кожна держава має базові 250 голосів незалежно від розміру її квоти, до яких додається один голос на кожні 100 тис. СДР її квоти. Рішення приймаються більшістю голосів, а з деяких питань - більшістю у 70% або 85 % (наприклад, з перегляду квот). Таким чином, кожна країна зацікавлена у тому, щоб мати найбільшу квоту.

Країна сплачує свою квоту таким чином: 25% резервними активами (СДР та вільноконвертованою валютою), решта 75% - національною валютою.

Перегляд квот відбувається за Статтями Угоди періодично, один раз на п'ять років. У результаті таких переглядів Рада керуючих може пропонувати зміну квот держав. Для цього потрібна більшість у 85% від загальної кількості голосів держав-членів. Кожний перегляд може призвести до певної перестановки їх місць у МВФ, а отже, й вплинути на їх діяльність в організації. У разі згоди із запропонованою зміною квоти кожна держава повинна зробити додатковий внесок, адекватний величині збільшення квоти, 25% у СДР або у валюті інших держав; решта - у національній валюті.

Такий порядок надав можливість значно збільшити капітал Фонду: з 7514 млн. СДР у 1946 р. до 145318,8 млн. СДР у 1996 р. Капітал Фонду збільшився також за рахунок вступу до нього нових членів.

Фінансові ресурси МВФ

Фінансові ресурси МВФ складаються з власних і залучених коштів. Власні ресурси формуються з загального обсягу квот, тобто обсягу внесків країн-членів до статутного капіталу. Величина квоти обраховується у СДР. У 1998 р. загальний бюджет Фонду дорівнював 210 млрд. дол.

Джерелами залучених ресурсів Фонду є кредити урядів країн - членів або їх грошово-кредитних органів та кредитні лінії з рядом урядів і банків, які відкриваються один раз на п'ять років з початку 60-х років. До 80-х років МВФ активно вдавався до отримання таких кредитів. Це спричинило зміни характеру діяльності Фонду - він почав діяти як звичайний банк. Тому за відповідним рішенням керівних органів Фонду у 1982 р. частку залучених коштів було обмежено до 60% від загального обсягу квот. Це рішення засвідчило, що ресурси МВФ формуються переважно за рахунок квот.

Ресурси МВФ використовуються у межах певної політики та розроблених механізмів. Надання фінансової допомоги Фондом має «обумовлений» характер: від країни , яка звернулася за кредитом, вимагається виконання певної стабілізаційної програми. Допомога надається поетапно, що дає змогу Фонду контролювати ефективність її використання і дотримання відповідних вимог.

Міжнародний валютний фонд підтримує тісні зв'язки з іншими міжнародними інститутами, зокрема з групою Всесвітнього банку.