Здібності

Поняття здібностей

Здібності – індивідуально-психологічні властивості особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності.

Виявляються здібності насамперед у процесі оволодіння новою діяльністю, в тому, наскільки індивід швидко і ґрунтовно, легко і міцно засвоює способи її організації та здійснення. Критерієм здібностей є перенос індивідом способів дій, якими він вже володіє, з однієї діяльності на іншу. Інакше кажучи, перенос дає можливість успішно виконувати нові дії, тобто такі, що по відношенню до них не сформовані відповідні знання, уміння та навички.

Слід зауважити, що система знань, умінь та навичок особистості не тотожна її здібностям:

• знання, уміння та навички – результат закріплення і засвоєння індивідом способів дій;

• здібності – результат закріплення психічних процесів, через які ці дії регулюються.

Отже, психологічна природа здібностей полягає в їх наступних ознаках (Б.М.Теплов):

1. під здібностями розуміються індивідуально-психологічні властивості, які відрізняють одну людину від іншої;

2. здібностями називають не будь-які індивідуальні властивості людини взагалі, а лише ті, які мають відношення до успішності виконання нею будь-якої діяльності або багатьох діяльностей;

3. поняття “здібність” не зводиться до тих знань, умінь і навичок, які вже вироблені у даної людини.

Поняття обдарованості

Можливість успішного виконання будь-якої діяльності визначається не окремими здібностями як такими, а обдарованістю.

Обдарованість – якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності.

С.Л.Рубінштейн визначає два види обдарованості:

Загальна обдарованість	Сполучення здібностей, які забезпечують оволодіння індивідом діяльністю взагалі як власне людською формою свідомої поведінки.
Спеціальна обдарованість	Сполучення здібностей, що відповідає вимогам певної конкретної діяльності (музичної, художньої, економічної, педагогічної тощо).

Детермінація розвитку здібностей

У сучасній психології щодо питання про детермінацію здібностей ( чи є вони вродженими або формуються в процесі життя людини) склалися три концепції.

Концепція спадковості здібностей

Здібності є біологічно детермінованими властивостями особистості. Їх прояв і розвиток цілком залежить від успадкованого фонду.

Концепція надбаних здібностей

Здібності є соціально зумовленими властивостями і залежать від того, яка програма інтелектуальної діяльності була сформована в людині стихійно або свідомо в процесі навчання і виховання в дитинстві та у подальшому житті.

Концепція діалектики природного і надбаного у здібностях

Для формування і розвитку здібностей необхідні природні передумови і сприятливі соціальні умови для їх реалізації.

Поняття задатків

Природною передумовою здібностей є задатки – анатомо-фізіологічні та нервово-психологічні особливості індивіда. Ці особливості зумовлені наступними факторами:

• спадковими, тобто генетичними;

• вродженими, тобто такими, що є на момент народження і утворюються за період внутрішньоутробного розвитку.

Вже від народження люди відрізняються певними індивідуальними анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями. В процесі життя індивід потрапляє у конкретні соціальні умови, в яких складається специфічний для нього спосіб взаємодії з оточенням. Все це може сприяти або, навпаки, ускладнити, реалізацію природних можливостей.

Задатки – лише природні передумови розвитку здібностей, а останні – прижиттєві утворення, результат впливу соціальних умов на розвиток задатків.

Хоча здібності як втілення індивідуальності особистості є дуже різноманітними властивостями, виділяються суттєві критерії, за якими можна їх класифікувати.