- •1. Об’єкт та предмет вивчення курсу ме
- •Для дослідження міжнародних явищ і процесів використовуються різні методи: наукова абстракція, аналіз і синтез, мікро- і макро- аналіз, математичний, статистичний, графічний.
- •2. Міжнародний поділ праці як умова розвитку ме
- •3. Світовий ринок: сутність та графічна модель
- •4. Ме: сутність, процес становлення
- •5. Структура ме і її особливості в сучасних умовах
- •6. Середовище ме, його структура та шляхи гармонізації
- •7. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних економічних відносин
- •8. Світовий ринок: умови виникнення, фактори розвитку, функції
- •9. Закономірності ціноутворення на світовому ринку
- •10. Сучасні тенденції розвитку світового ринку
- •11. Сутність та форми міжнародної торгівлі
- •12. Теорії абсолютних та порівняльних переваг у зовнішній торгівлі
- •13. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва
- •14. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу продукту, теорія конкурентних переваг, теорія ефекту масштабу
- •19. Сучасна структура міжнародної торгівлі. Місце та роль України в міжнародній торгівлі
- •20. Суть, цілі та види міжнародної торгівельної політики
- •21. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •27. Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування і ліцензування
- •28. Добровільне експортне обмеження: наслідки його впровадження
- •29. Експортні субсидії, компенсаційне імпортне мито: вплив на добробут
- •30. Демпінг як форма конкурентної боротьби. Антидемпінгові заходи
- •31. Аргументи «за» і «проти» протекціонізму
- •32. Регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
- •37. Міжнародний рух позичкового капіталу в сучасних умовах
- •38. Стан іноземного інвестування в економіці України
- •39. Характеристика інвестиційного клімату в Україні
- •40. Міграція робочої сили: сутність, причини виникнення, форми
- •41. Економічні ефекти міграції робочої сили
- •42. Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера
- •43. Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера
- •44. Міжнародні фінансові послуги, їх характеристика
- •45. Умови формування, особливості та структура міжнародного ринку послуг
- •46. Нефакторні (нефінансові) міжнародні послуги
- •47. Міжнародні транспортні послуги та їх специфіка
- •48. Транспортні витрати та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •49. Україна на світовому ринку послуг. Проблеми і перспективи
- •50. Міжнародна передача технологій: сутність, причини, основні канали
- •51. Форми передачі технологій
- •52. Поняття міжнародного лізингу, види, значення
- •53. Міжнародне науково-технічне співробітництво: суть, структура, напрями розвитку
- •54. Інтелектуальна власність, об’єкти, правові форми захисту
- •55. Світова організація інтелектуальної власності
- •56. Україна в міжнародному науково-технічному співробітництві
- •57. Валютно-фінансова система: сутність, основні елементи
- •58. Еволюція міжнародної валютної системи
- •59. Поняття валютного курсу, види
- •60. Номінальний валютний курс, його розрахунок
- •61. Реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності
- •62. Формування попиту на іноземну валюту
- •63. Формування пропозиції іноземної валюти
- •64. Валютний ринок: сутність, види, функції
- •65. Фактори, які впливають на формування валютного курсу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •67. Регулювання валютно-фінансових відносин
- •68. Роль міжнародних фінансових організацій на світовому валютному ринку
- •69. Проблеми конвертованості української гривні. Шляхи вирішення
- •70. Сутність платіжного балансу країни та його структура
- •71. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу
- •72. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, передумови, мета
- •73. Форми інтеграції
- •74. Західноєвропейська інтеграція: тенденція розвитку
- •75. Вільні економічні зони: сутність, види, значення
- •76. Особливості інтенграції української економіки у світове господарство
- •77. Міжнародий факторинг: сутність, значення
- •78. Міжнародний форфейтинг: сутність, значення
- •79. Внутрішньоекономічні фактори інтеграції України у світогосподарську систему
- •80. Зовнішньоекономічні фактори інтеграції України у світову систему
27. Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування і ліцензування
Кількісні обмеження - адміністративна форма держ-го регулювання торговельного обігу, яке визначає кількість і номенклатуру товарів, що експортуються і імпортуються. До найбільш поширених кількісних інструментів слід віднести квотування (контингентування), ліцензування і "добровільне" обмеження експорту.
Квотування - обмеження в кількісному або вартісному вираженні обсягу продукції, яку дозволено ввезти (імпортна квота) чи вивезти (експортна квота). Залежно від масштабу і дії квоти поділяються на глобальні (надаються для здійснення експорту або імпорту певного товару на певний термін. При цьому напрямок операцій або країни-контрагенти не називаються) і індивідуальні (передбачають кількісні обмеження для кожної країни-контрагента. Такі квоти, як правило, використовують у двосторонніх угодах між країнами з тісними політичними і ек-чними зв'язками).
Ліцензування - регулювання зовнішньоек-чної діяльності шляхом надання державними органами дозволу на експорт або імпорт товару в певній кількості на певний термін. Ліцензування може бути складовою процесу квотування або ж самостійним інструментом регулювання зовнішньоек-чної діяльності. Основним документом, що надає дозвіл на здійснення експортно-імпортних операцій, є ліцензія. У випадку квотування ліцензія виконує спрощену роль, а в другому випадку ліцензія виконує складніші ф-ції, які конкретизують її.
Форми ліцензій:
1)разова - письмовий дозвіл уряду на здійснення однієї експортної або імпортної угоди терміном до одного року;
2)генеральна - дозволяє здійснити необмежену кількість експортних або імпортних операції з певним товаром протягом року;
3)глобальна - передбачає необмежену кількість експортних або імпортних операцій з певним товаром будь-якої вартості і в будь-яку країну;
4)автоматичні - дозволяє здійснювати зовнішньоторговельні угоди зразу ж після отримання від експортера чи імпортера заявки, яка не може бути відхилена державною інституцією.
28. Добровільне експортне обмеження: наслідки його впровадження
"Добровільне" обмеження експорту відображає ситуацію, коли країна-імпортер спонукає свого партнера по торгівлі "добровільно" скоротити свій експорт. Замість введення імпортних квот країна-імпортер тисне на країну-експортера, вимагаючи від неї введення обмежень на вивезення певного товару. Засобом тиску на торговельного партнера виступає погроза запровадити торгові обмеження на рівні, який стане перепоною для будь-якої міжнародної торгівлі між країнами. Це робиться з метою дискримінації закордонного контрагента і створення сприятливих умов для вітчизняних виробників.
"Добровільні" обмеження експорту фактично є тими самими імпортними обмеженнями, але переміщені з кордонів країни-імпортера на кордони країни-експортера. Тому за своїми наслідками "добровільне" обмеження експорту рівноцінне імпортній квоті.
Якими ж будуть наслідки введення "добровільних" експортних обмежень? Якщо мати на увазі стандартні ефекти, то країна, що імпортує, несе значні втрати. Вона втрачає ефект захисту, ефект споживання і ефект доходу. Країна-експортер, втративши певний сегмент зарубіжного ринку в результаті дії цього виду обмеження, все ж виграє ефект доходу. Введення "добровільного" обмеження експорту створює можливості для експорту цього самого товару іншими країнами.