- •1. Об’єкт та предмет вивчення курсу ме
- •Для дослідження міжнародних явищ і процесів використовуються різні методи: наукова абстракція, аналіз і синтез, мікро- і макро- аналіз, математичний, статистичний, графічний.
- •2. Міжнародний поділ праці як умова розвитку ме
- •3. Світовий ринок: сутність та графічна модель
- •4. Ме: сутність, процес становлення
- •5. Структура ме і її особливості в сучасних умовах
- •6. Середовище ме, його структура та шляхи гармонізації
- •7. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних економічних відносин
- •8. Світовий ринок: умови виникнення, фактори розвитку, функції
- •9. Закономірності ціноутворення на світовому ринку
- •10. Сучасні тенденції розвитку світового ринку
- •11. Сутність та форми міжнародної торгівлі
- •12. Теорії абсолютних та порівняльних переваг у зовнішній торгівлі
- •13. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва
- •14. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу продукту, теорія конкурентних переваг, теорія ефекту масштабу
- •19. Сучасна структура міжнародної торгівлі. Місце та роль України в міжнародній торгівлі
- •20. Суть, цілі та види міжнародної торгівельної політики
- •21. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •27. Кількісні обмеження зовнішньої торгівлі: квотування і ліцензування
- •28. Добровільне експортне обмеження: наслідки його впровадження
- •29. Експортні субсидії, компенсаційне імпортне мито: вплив на добробут
- •30. Демпінг як форма конкурентної боротьби. Антидемпінгові заходи
- •31. Аргументи «за» і «проти» протекціонізму
- •32. Регулювання зовнішньої торгівлі в Україні
- •37. Міжнародний рух позичкового капіталу в сучасних умовах
- •38. Стан іноземного інвестування в економіці України
- •39. Характеристика інвестиційного клімату в Україні
- •40. Міграція робочої сили: сутність, причини виникнення, форми
- •41. Економічні ефекти міграції робочої сили
- •42. Наслідки міграції робочої сили для країни-імпортера
- •43. Наслідки міграції робочої сили для країни-експортера
- •44. Міжнародні фінансові послуги, їх характеристика
- •45. Умови формування, особливості та структура міжнародного ринку послуг
- •46. Нефакторні (нефінансові) міжнародні послуги
- •47. Міжнародні транспортні послуги та їх специфіка
- •48. Транспортні витрати та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •49. Україна на світовому ринку послуг. Проблеми і перспективи
- •50. Міжнародна передача технологій: сутність, причини, основні канали
- •51. Форми передачі технологій
- •52. Поняття міжнародного лізингу, види, значення
- •53. Міжнародне науково-технічне співробітництво: суть, структура, напрями розвитку
- •54. Інтелектуальна власність, об’єкти, правові форми захисту
- •55. Світова організація інтелектуальної власності
- •56. Україна в міжнародному науково-технічному співробітництві
- •57. Валютно-фінансова система: сутність, основні елементи
- •58. Еволюція міжнародної валютної системи
- •59. Поняття валютного курсу, види
- •60. Номінальний валютний курс, його розрахунок
- •61. Реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності
- •62. Формування попиту на іноземну валюту
- •63. Формування пропозиції іноземної валюти
- •64. Валютний ринок: сутність, види, функції
- •65. Фактори, які впливають на формування валютного курсу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •66. Вплив девальвації на стан валютного ринку і торгівельного балансу
- •67. Регулювання валютно-фінансових відносин
- •68. Роль міжнародних фінансових організацій на світовому валютному ринку
- •69. Проблеми конвертованості української гривні. Шляхи вирішення
- •70. Сутність платіжного балансу країни та його структура
- •71. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу
- •72. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, передумови, мета
- •73. Форми інтеграції
- •74. Західноєвропейська інтеграція: тенденція розвитку
- •75. Вільні економічні зони: сутність, види, значення
- •76. Особливості інтенграції української економіки у світове господарство
- •77. Міжнародий факторинг: сутність, значення
- •78. Міжнародний форфейтинг: сутність, значення
- •79. Внутрішньоекономічні фактори інтеграції України у світогосподарську систему
- •80. Зовнішньоекономічні фактори інтеграції України у світову систему
68. Роль міжнародних фінансових організацій на світовому валютному ринку
Міжнародні фінансові орг-ції створюються з метою: 1)операції на міжнародному валютному і фондовому ринку з метою стабілізації і регулювання світової ек-ки, підтримки і стимулювання міжнародної торгівлі; 2)міждержавні кредити – кредити на здійснення держ-х проектів і фінансування бюджетного дефіциту; 3)інвестиційна діяльність і кредитування в галузі міжнародних проектів (проектів, що зачіпають інтереси кількох країн, що приймають участь в проекті як напряму, так і через комерційні орг-ції-резиденти); 4)інвестиційна діяльність/кредитування в галузі «внутрішніх» проектів (проектів, які безпосередньо зачіпають інтереси однієї країни або комерційної орг-ції-резидента), здійснення яких здатне надати добрий вплив на міжнародний бізнес (інфрастр-рні проекти, проекти в галузі інф-ційних технологій, розвитку транспортних і комунікаційних мереж); 5)благочинна діяльність (фінансування програм міжнародної допомоги) і фінансування фундаментальних наукових досліджень.
В якості прикладів міжнародних фінансових орг-цій можна назвати МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація.
69. Проблеми конвертованості української гривні. Шляхи вирішення
Фактично гривня є частково конвертованою валютою за поточними операціями платіжного балансу при збереженні валютних обмежень за рядом операцій.
В умовах перехідної ек-ки і глибокої кризи з достатньою підставою може ставитися питання про розумне обмеження цієї конвертованості, тобто про більш жорсткий валютний контроль.
В нашій країні і у багатьох інших країнах з центрально-плановою ек-кою часто практикувалося підвищення курсу нац-ної валюти. Це було можливим тому, що характер ек-ки тільки таких країн був неринковим.
Шлях вирішення проблеми конвертованості гривні лежить в підтримці її не штучно, а за рахунок наявності розвинутої ек-ки і нац-ного виробника.
70. Сутність платіжного балансу країни та його структура
Платіжний баланс - статистичний запис підсумку операцій між резидентами країни і інших країн за певний період (квартал, рік).
Платіжний баланс дає кількісну і якісну хар-ристику зовнішньоек-чної діяльності країни, її участі у світовому господарстві. Під час складання платіжного балансу величезна кількість міжнародних угод, що здійснюються різноманітними економічними агентами, певним чином класифікується і зводиться разом в певні статті, тобто цілу систему рахунків.
Принципи побудови платіжного балансу: 1)охоплення всіх зовнішньоек-чних операцій країни за певний період; 2)система подвійного запису; 3)наявність ек-чної території країни; 4)введення інституційних одиниць "резидент - нерезидент"; 5)визначення ринкової ціни; 6)вибір розрахункової одиниці; 7)визначення часу реєстрації; 8)встановлення джерел інф-ції.
Повна схема складання платіжного балансу, рекомендованого МВФ, містить 112 статей. Агрегована схема зводить ці статті у сім блоків (груп). В аналітичних цілях усі статті платіжного балансу поділяються на статті, що знаходяться "над рискою" і показують рух матер-х цінностей, весь рух капіталу, за винятком зміни міжнародних резервів, і статті, що знаходяться "під рискою" і включають тільки зміни запасів міжнародних резервів уряду і центрбанку.
Статті балансу поточних операцій: «Поточні операції» (блок А) - охоплює зовнішню торгівлю товарами і послугами, а також такі великомасштабні операції, як переказ доходів від раніше вивезених і ввезених капіталів, грошові перекази приватних осіб і безоплатну допомогу (трансферти).
Міжнародний рух товарів і послуг, що фіксується в рахунку поточних операцій платіжного балансу, відповідним чином фінансується. Це фінансування відображається в рамках декількох груп статей платіжного балансу, що іноді спрощено називають балансом руху капіталу.
«Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал» (блок В) включає: а)прямі і портфельні інвестиції; б)інший довгостроковий капітал (довгострокові державні і приватні банківські позики; виплата (отримання) основної частки боргу за раніше отриманими (наданими) позиками; підписка на ЦП міжнародних фінансових установ).
«Короткотерміновий капітал» (блок С) відображає рух інвестицій строком до одного року включно і хар-ризує рух короткострокових держ-х паперів і зобов'язань, банківських депозитів і міжбанківської заборгованості, короткострокових позик.
«Похибки та пропуски» (блок D) - охоплює не стільки помилки, скільки пропуски, зроблені під час підрахунку руху короткотермінового капіталу, а також включає контрабанду та нелегальний рух капіталу.
Статті підсумкового балансу. В аналізі підсумкового балансу розглядаються всі блоки, крім Н.
«Компенсуючі статті» (блок Е) включають зміни в обсягах: а)золотого запасу країни за рахунок монетаризації/демонетаризації золота і змін світових цін на золото; б)СПЗ на рахунку країни і її резервної позиції у МВФ в силу змін їх обмінного курсу; в)валютних резервів країни, її зовнішніх вимог і отриманих нею від МВФ кредитів за рахунок зміни обмінних курсів.
«Надзвичайне фінансування» (блок F) охоплює переважно операції з пом'якшення дефіциту ПБ - безоплатні позики МВФ, позики для стр-рної перебудови від Світового банку, прострочення у виплаті, перенесення і списання боргів і виплату цих боргів раніше терміну.
«Зобов'язання в складі валютних резервів іноземних держ-х органів» (блок G) охоплюють державні депозити в іноземних банках і купівлю (продаж) іноземних ЦП державними органами (які розглядають їх як еквівалент валютних резервів).
«Підсумкова зміна резервів» (блок H).
За визначенням МВФ платіжний баланс - статистичний звіт за певний період, який показує: а)операції з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною із закордоном; б)зміну власності і інші зміни в монетарному золоті, СПЗ, що належать даній країні, а також фінансових вимогах і зобов'язаннях щодо закордону; в)односторонні перекази і компенсуючі записи, необхідні для бухгалтерського балансування тих операцій та змін, які взаємно не покриваються.