68. Роль міжнародних фінансових організацій на світовому валютному ринку

Міжнародні фінансові орг-ції створюються з метою: 1)операції на міжнародному валютному і фондовому ринку з метою стабілізації і регулювання світової ек-ки, підтримки і стимулювання міжнародної торгівлі; 2)міждержавні кредити – кредити на здійснення держ-х проектів і фінансування бюджетного дефіциту; 3)інвестиційна діяльність і кредитування в галузі міжнародних проектів (проектів, що зачіпають інтереси кількох країн, що приймають участь в проекті як напряму, так і через комерційні орг-ції-резиденти); 4)інвестиційна діяльність/кредитування в галузі «внутрішніх» проектів (проектів, які безпосередньо зачіпають інтереси однієї країни або комерційної орг-ції-резидента), здійснення яких здатне надати добрий вплив на міжнародний бізнес (інфрастр-рні проекти, проекти в галузі інф-ційних технологій, розвитку транспортних і комунікаційних мереж); 5)благочинна діяльність (фінансування програм міжнародної допомоги) і фінансування фундаментальних наукових досліджень.

В якості прикладів міжнародних фінансових орг-цій можна назвати МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація.

69. Проблеми конвертованості української гривні. Шляхи вирішення

Фактично гривня є частково конвертованою валютою за поточними операціями платіжного балансу при збереженні валютних обмежень за рядом операцій.

В умовах перехідної ек-ки і глибокої кризи з достатньою підставою може ставитися питання про розумне обмеження цієї конвертованості, тобто про більш жорсткий валютний контроль.

В нашій країні і у багатьох інших країнах з центрально-плановою ек-кою часто практикувалося підвищення курсу нац-ної валюти. Це було можливим тому, що характер ек-ки тільки таких країн був неринковим.

Шлях вирішення проблеми конвертованості гривні лежить в підтримці її не штучно, а за рахунок наявності розвинутої ек-ки і нац-ного виробника.

70. Сутність платіжного балансу країни та його структура

Платіжний баланс - статистичний запис підсумку операцій між резидентами країни і інших країн за певний період (квартал, рік).

Платіжний баланс дає кількісну і якісну хар-ристику зовнішньоек-чної діяльності країни, її участі у світовому господарстві. Під час складання платіжного балансу величезна кількість міжнародних угод, що здійснюються різноманітними економічними агентами, певним чином класифікується і зводиться разом в певні статті, тобто цілу систему рахунків.

Принципи побудови платіжного балансу: 1)охоплення всіх зовнішньоек-чних операцій країни за певний період; 2)система подвійного запису; 3)наявність ек-чної території країни; 4)введення інституційних одиниць "резидент - нерезидент"; 5)визначення ринкової ціни; 6)вибір розрахункової одиниці; 7)визначення часу реєстрації; 8)встановлення джерел інф-ції.

Повна схема складання платіжного балансу, реко­мендованого МВФ, містить 112 статей. Агрегована схе­ма зводить ці статті у сім блоків (груп). В аналітичних цілях усі статті платіжного балансу поділяються на статті, що знаходяться "над рискою" і показують рух матер-х цінностей, весь рух ка­піталу, за винятком зміни міжнародних резервів, і статті, що знаходяться "під рискою" і включають тільки зміни запасів міжнародних резервів уряду і центрбанку.

Статті балансу поточних операцій: «Поточні операції» (блок А) - охоплює зовнішню торгівлю то­варами і послугами, а також такі великомасштабні операції, як переказ доходів від раніше вивезених і ввезених капіталів, грошові перекази при­ватних осіб і безоплатну допомогу (трансферти).

Міжнародний рух товарів і послуг, що фіксується в рахунку поточ­них операцій платіжного балансу, відповідним чином фінансується. Це фінансування відображається в рам­ках декількох груп статей платіжного балансу, що іноді спрощено називають балансом руху капіталу.

«Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал» (блок В) включає: а)прямі і портфельні інвестиції; б)інший довгостроковий капітал (довгострокові державні і приватні банківські по­зики; виплата (отримання) основної частки боргу за ра­ніше отриманими (наданими) позиками; підписка на ЦП міжнародних фінансо­вих установ).

«Короткотерміновий капітал» (блок С) відображає рух інвестицій строком до одного року включно і хар-ризує рух короткострокових держ-х паперів і зобов'язань, банківських депозитів і міжбанківської заборгованості, короткострокових по­зик.

«Похиб­ки та пропуски» (блок D) - охоплює не стільки помилки, скільки пропуски, зроблені під час підрахунку руху короткотермінового капіталу, а також включає контрабан­ду та нелегальний рух капіталу.

Статті підсумкового балансу. В аналізі підсум­кового балансу розглядаються всі блоки, крім Н.

«Компенсуючі статті» (блок Е) включають зміни в обсягах: а)золотого запасу країни за рахунок монетаризації/демонетаризації золота і змін світових цін на золото; б)СПЗ на рахунку країни і її резервної позиції у МВФ в силу змін їх обмінного курсу; в)валютних резервів країни, її зовнішніх вимог і отриманих нею від МВФ кредитів за рахунок зміни обмінних курсів.

«Надзвичайне фінансування» (блок F) охоплює пе­реважно операції з пом'якшення дефіциту ПБ - без­оплатні позики МВФ, позики для стр-рної перебудови від Світового банку, прострочення у ви­платі, перенесення і списання боргів і виплату цих боргів раніше терміну.

«Зобов'язання в складі валютних резервів інозем­них держ-х органів» (блок G) охоплюють державні депозити в іноземних банках і купівлю (продаж) іноземних ЦП державними органами (які роз­глядають їх як еквівалент валютних резервів).

«Підсумкова зміна резервів» (блок H).

За визначенням МВФ платіжний баланс - ста­тистичний звіт за певний період, який показує: а)опе­рації з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною із закордоном; б)зміну власності і інші зміни в монетарному золоті, СПЗ, що належать даній країні, а також фінансо­вих вимогах і зобов'язаннях щодо закордону; в)одно­сторонні перекази і компенсуючі записи, необхідні для бухгалтерського балансування тих операцій та змін, які взаємно не покриваються.