VI Визначення порога рентабельності виробництва

Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Для оцінки рентабельності продукції використовують такі показники: рентабельність реалізованої продукції та окремого виробу, витрати на грошову одиницю товарної продукції.

Рентабельність реалізоаної продукції – це відношення прибутку від реалізації продукції до її повної собівартості.

R=(РП-С)/ РП*100

де РП – реалізована продукція в оптових цінах підприємства;

С – повна собівартість тованої продукції.

R = = 17%

Рентабельність виробу – це відношення прибутку на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток по виробу дорівнює різниці між його оптовою ціною й собівартістю:

R =Т-С/С*100%

R = = 20%

Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і нормованих оборотних коштів.

R_підп = = 49%

Для визначення крапки рівноваги й аналізу різних аспектів співвідношення «витрати - обсяг виробництва - прибуток» необхідно визначити маржинальний прибуток, що є важливим параметром в оцінці управлінських рішень. Маржинальний прибуток (МП) являє собою перевищення обсягу продажів (VР) над величиною змінних витрат(v) на виробництво товару або послуги. Це сума коштів, необхідних для покриття постійних витрат і утворення прибутку.

МП=VP-v

МП=16100418 – 21895471=20280123 грн.

Постійні витрати = повна с/c- змінні витрати =13417013-7102837,8=6314175,8 грн

Таблиця 18 - Визначення змінних і постійних витрат

Витрати	Постійні	Змінні
Сировина й матеріали		1543355
Вартість поворотних відходів		- 9931,5
Заробітна плата+соціальні відрахування		2606017,1
Загальновиробничі витрати, в т.ч.		2692911,3
ВУіЕО (40%)		270485,92
ВУіЕО (60%)	405728,88
Цехові витрати	1568327,5
Витрати допоміжного виробництва	448369,09
Адміністративні витрати	1510434,7
Витрати на збут	2381315,8
Всього	6314175,8	7102837,8

Змінні витрати на одиницю продукції = 7102837,8/300=23676,12 грн.

Питомий маржинальний прибуток_с перевищення питомої продажної ціни (Ц) над величиною змінних витрат на одиницю продукції.

МП = Ц-v.

МП=53668,06 -23676,12= 29991,93 грн.

Одним з основних практичних результатів використання класифікації витрат підприємства за принципом залежності від обсягу виробництва є можливість прогнозування прибутку, виходячи з передбачуваного стану витрат, а також визначення для кожної конкретної ситуації обсягу реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність.

Величину виторгу від реалізації, при якій підприємство могтиме покрити свої витрати без одержання прибутку, прийнято називати критичним обсягом виробництва ("мертвою крапкою"). Для його визначення може використатися наступна формула:

N_кр = = 211 (од.)

де N_кр - критичний обсяг виробництва;

Ц- ціна виробів;

V - змінні витрати на виробництво одиниці продукції;

С - постійні витрати.

Рис. 1 – Графік рівноваги

Оскільки змінні витрати (V) по самому принципі їхнього визначення перебувають у безпосередній залежності від обсягу реалізації, можемо записати, що :

V=av, де а- об’єм виробництва, тоді:

VP=av+C+П

VP- валовий виторг

П- прибуток

VP= 300*23676,12 +2683405+6314175,8= 16100416 грн.

Співвідношення виручки і повних витрат представимо на графіку 1

Об’єм продаж при заданому прибутку:

(постійні витрати + заданий прибуток)/ питомий МП=

(2683405+6314175,8) /29991,93= 300 шт.

Якщо обсяг реалізації представити як Ц*N, де N- обсяг реалізації в натуральному вираженні, Ц- продажна ціна, то одержимо:

N_k Ц=с/1-а

N_k = с/(1-а)Ц

де а=v/Ц – відношення змінних витрат до ціни реалізації.

а= 23676,12 /53668,06=0,441

N_k = 6314175,8/(1-0.441)* 53668,06=211 шт.

Вплив зміни величини постійних витрат на критичний обсяг може бути визначене по формулі:

де - постійні витрати, відповідно, передбачувані й поточні

( - =).

Якщо постійні витрати збільшаться на 10% в наслідок закупівлі нового обладнання, то:

= *1.1= 6314175,8*1.1= 6945593,3грн.

=6945593,3-6314175,8=631417,5 грн.

∆Nkc = 631417,5/29991,93 =21 шт.

Якщо постійні витрати зменшаться на 10% в наслідок виведення обладнання з виробництва, то:

= *0.9= 6314175,8*0.9= 5682758,2 грн.

=5682758,2 -6314175,8=-631417,5 грн.

∆Nkc = -631417,5/29991,93 = -21 шт.

Як видно з цієї формули, будь яке збільшення суми постійних витрат на 10% приведе до росту критичного обсягу на 21 шт. і навпаки, зменшення суми постійних витрат на 10% приведе до зменшення росту критичного обсягу на 21 шт.

Інакше кажучи, зменшення постійних витрат є конкретним способом зниження крапки беззбитковості і поліпшення фінансового становища підприємства.

Вплив на критичний обсяг змінних витрат визначається в такий спосіб:

де , – передбачувані й поточні змінні витрати на одиницю продукції;

Якщо змінні витрати збільшаться на 10% в наслідок збільшення об’єму реалізації, то:

=*1.1= 23676,12 *1.1=26043,73грн.

= 17,68 ≈ 18 (шт.)

Якщо змінні витрати зменшаться на 10%, то:

=*0.9= 23676,12 *0.9= 21308,5грн.

= 15,15 ≈ 16 (шт.)

Як видно з цієї формули, збільшення суми постійних витрат на 10% приведе до росту критичного обсягу на 18 шт. і навпаки, зменшення суми постійних витрат на 10% приведе до зменшення росту критичного обсягу на 16 шт.

Зміна продажної ціни виробу, безумовно, впливає на величину критичного обсягу. При цьому слід мати на увазі, що зміна ціни реалізації впливає не лише на ближчий фінансовий результат діяльності, але й може мати довгі відкладені наслідки для конкуренто спроможності підприємства. Загалом, вплив зміни продажної ціни на критичний обсяг визначається за формулою:

де Ц¹ ,Ц⁰ - передбачувана й діюча величина продажної ціни.

Якщо ціна збільшиться на 10%, то:

Ц¹ =53668,06*1.1= 59034,87грн.

= -33(шт.)

Якщо ціна зменшиться на 10%, то:

Ц¹ =53668,06*0.9= 48301,25грн

= 47(шт.)

Збільшення продажної ціни приведе к зменшенню критичного обсягу на 33 шт. і навпаки зменшення продажної ціни приведе к росту критичного обсягу на 47 шт.

Розглядаючи зміни критичного об’єму під впливом різних факторів, ми мали на увазі досягнення беззбиткової діяльності. Однак, метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. Логічним продовження аналізу беззбитковості є аналіз прибутковості, що дозволяє визначити, по-перше. За яким об’ємом реалізації можливе отримання необхідного для підприємства прибутку, та, по-друге. Що не менш важливо, як зміна рівня постійних витрат відіб’ється на фінансових результатах. Залежність зміни рівня реалізації від зміни прибутку:

N(Ц-v)-C=П

П=2683405грн.

Якщо нам потрібно збільшити прибуток на 10%, то для цього необхідно збільшити обсяг виробництва. Це отримано в такий спосіб:

- при збільшені прибутку на 10%

П=2683405*1.1 =2951745,5 грн.

∆П= 2951745,5 -2683405=268340,5грн.

N=2951745,5 / 53668,06-23676,12= 99 шт.