Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЭП (курс лекций).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
271.87 Кб
Скачать

Тема 2.4. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Починаємо вивчення цієї теми з визначення головних понять теми. Студентам доцільно законспектувати окремі поняття.

Необхідно усвідомити, що у правовій базі зовнішньоекономічної діяльності Господарський кодекс України посідає провідне місце, де у ст. 377 дається визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності підприємства, як такої діяльності, яка у процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою.

Господарський кодекс України націлює на те, що речі, предмети, товари і послуги повинні перетинати митний кордон України.

Однак виникає правова колізія. Детальніше розкриває це поняття Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року, який визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб'єктів підприємницької діяльності України та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Студенти повинні усвідомити, що коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні досить широке. До нього входять:

  • фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на її території;

  • юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів підприємницької діяльності;

  • об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

  • структурні одиниці іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

  • підприємства суб'єктів підприємницької діяльності України та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на її території;

  • інші суб'єкти підприємницької діяльності, передбачені законами України.

Акцентуємо увагу студентів на тому, що всі зазначені суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які прямо не заборонені законами України її види незалежно від форми власності.

Пропонуємо студентам зважити на те, що вони як фізичні особи мають бути зацікавлені знати свої права щодо зовнішньоекономічної діяльності. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно із законами України.

Акцентуємо увагу студентів на те, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. Ці види діяльності з формально-юридичної сторони вважаються об'єктами зовнішньоекономічного законодавства.

Практичне значення для студентів має розуміння того, що відповідно до ст. 381 Господарського кодексу України та ст. 16 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" запроваджено 6 видів експортних (імпортних) ліцензій і 6 видів квот (контингентів), що безпосередньо регулюються Декретом Кабінету Міністрів України „Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)" від 12.01.1993 року.

Важливим питанням цієї теми є правове регулювання створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, юридичною базою якого є Закон України „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13. 10. 1992 року.

Студенти повинні усвідомити, що спеціальні (вільні) економічні зони створюються та функціонують на основі окремо прийнятих щодо кожної такої зони законів, якими визначаються митні процедури, призначається адміністрація та встановлюється відповідний режим господарювання.

Метою створення таких зон найперше є залучення іноземних інвестицій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]