Тема № 7. Сутність та форми міжнародної міграції робочої сили (мррс)

ПЛАН

1. Сутність і фактори МРРС, її види та форми.

2. Формування та розвиток світових ринків робочої сили.

3. Регулювання міжнародних міграційних процесів, його сучасні особливості.

Рекомендована література: [2; 4; 11].

1. Сутність і фактори мррс, її види та форми.

Міжнародна міграція робочої сили (МРРС) - переселення працездатного населення з одних держав до інших на строк більше одного року.

Особливості МРРС:

• низька мобільність (наявність інституційних бар’єрів);

• обернений зв’язок з МРК (низька заробітна плата є основою високої норми прибутку, що є стимулом переливу капіталу у країни з нижчим рівнем заробітної плати).

Чинники: 1) економічні; 2) політичні; 3) соціальні; 4) культурні; 5) релігійні;

6) етнічні; 7) природно - кліматичні.

Сучасні риси МРС:

• різке зростання МРРС у другій пол. ХХ ст. саме з економічних причин;

• набуття МРРС глобального характеру (у МРС приймає участь близько 2% населення планети);

• перетворення Західної Європи з регіону еміграції на найбільший центр притягнення іноземної робочої сили.

Види та форми МРРС:

1. За критерієм тимчасовості:

• остаточна міграція (постійна);

• тимчасова міграція (прискорена (до 3 років), уповільнена);

2. За критерієм напрямку перетинання кордону:

• еміграція (виїзд працездатного населення з країни);

• імміграція (в'їзд працездатного населення у дану країну);

• репатріація (повернення населення на історичну батьківщину);

• рееміграція (повернення емігрантів у країну, з якої вони виїхали).

Ефекти імміграції:

*збільшення конкурентноспроможності продукції даної країни через зниження витрат на заробітну плату іноземцям;

*стимулювання зайнятості корінного населення через споживання іммігрантами товарів та послуг;

*економія коштів на освіті спеціалістів;

*збільшення еластичності ринку праці;

*створення резерву робочої сили за рахунок іммігрантів на випадок кризи чи безробіття;

Ефекти еміграції:

*додаткові джерела валютного доходу у формі надходжень від емігрантів;

*зменшення рівня безробіття;

*значна економічна активність реемігрантів;

*скорочення витрат на навчання, охорону здоров`я;

*інвестиції в економіку рідної країни;

*підвищення добробуту населення;

*втрата інтелектуального капіталу.

2. Формування та розвиток світових ринків робочої сили.

Світовий ринок робочої сили (праці) – це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати її праці та соціального захисту. Зовнішній ринок праці формується під впливом двох потоків: еміграції та імміграції робочої сили.

Сегментація ринку робочої сили:

1) робоча сила з відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації та заробітної плати;

2) робоча сила із країн з відносно низьким рівнем розвитку.

3) транснаціональна робоча сила – з високим рівнем міжнародної мобільності.

4) висококваліфіковані спеціалісти у галузі інформатики.

Сучасні риси світового ринку праці:

• широка сегментація ринку праці (поява 3 і 4 сегменту);

• ускладнення структури попиту на робочу силу (необхідним компонентом попиту країн на робочу силу став попит на іноземних працівників);

• зміна звичайного характеру конкурентної боротьби (вона виникає між підприємствами вже на стадії пошуку інтелектуальних ресурсів).

Перелік бажаних іммігрантів:

1) робітники, згодні за мінімальну плату виконувати важку, небезпечну, брудну і некваліфіковану роботу (будівельники, підсобники, сезонні, вахтові, муніципальні робітники);

2) спеціалісти нових і перспективних галузей (програмісти, вузькоспеціалізовані інженери, банківські робітники);

3) спеціалісти зі світовим ім’ям (музиканти, артисти, вчені, спортсмени, лікарі, письменники);

4) представники рідкісних професій (обробники діамантів, реставратори);

5) крупні бізнесмени, що переносять свою діяльність у приймаючу країну.