4. Вивчення собівартості за допомогою показника затрат на 1 грн. Товарної продукції

Затрати на 1 грн. товарної продукції розраховують як відношення повної собівартості товарної продукції до товарної продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ):,

де h- рівень затрат на 1 грн. товарної продукції, коп..

z- собівартість одиниці продукції;

q- кількість одиниць кожного виду продукції;

p- оптова ціна підприємства за одиницю виробу.

Плановий рівень затрат на 1 грн. товарної продукції:

Фактичний показник затрат на 1 грн. товарної продукції:

.

Зіставивши фактичний і плановий рівні затрат на 1 грн. товарної продукції, одержимо індекс виконання плану:

.

Плановий рівень затрат на 1грн. товарної продукції, скорегований на фактичний обсяг і асортимент продукції:

5. Способи аналізу впливу окремих факторів на зміну собівартості

На рівень собівартості продукції впливає ряд факторів, які можна об’єднати в три основні групи.

I група – вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировина, основні матеріали, куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергія тощо)

II група – затрати на оплату праці

III група – затрати, що пов’язані з використанням засобів праці

5.1. При аналізі динаміки собівартості продукції розраховують індекс питомих витрат матеріалів та індекс цін.

Індекс питомих витрат матеріалів відбиває ступінь впливу на величину собівартості зміни фактичних матеріальних витрат на одиницю продукції за умови елімінування впливу зміни цін. Індекс цін на матеріали відбиває ступінь впливу зміни цін за умови елімінування впливу зміни питомих витрат матеріалів.

, ,

де m₀,m₁ -витрати сировини, матеріалу та інших предметів праці на одиницю продукції відповідно в базисному і звітному періодах;

р₀, p₁ – ціна одиниці сировини ,матеріалів, інших предметів праці відповідно у базисному і звітному періодах.

5.2. Крім затрат матеріальних елементів на величину собівартості мають певний вплив затрати на оплату праці.

Сума затрат на оплату праці залежить від кількості затраченої праці на одиницю продукції і середньої заробітної плати на одиницю робочого часу. Звідси індекс затрат на оплату праці дорівнює добутку індексу затрат праці на індекс середньої заробітної плати:

де Т_о , Т_{1 –} затрати праці відповідно у базисному і звітному періодах;

q₀ іq_{1 –} кількість продукції відповідно у базисному і звітному періодах;

F₀ , F₁ – фонд заробітної плати відповідно у базисному і звітному періодах;

t₀ , t₁- трудомісткість продукції відповідно у базисному і звітному періодах;

f₀ , f₁ – середня заробітна плата одного працівника відповідно у базисному і звітному періодах.

На цей індекс впливають два фактори: зміна трудомісткості і зміна середньої заробітної плати. Вплив їх можна визначити за допомогою таких індексів:

5. 3. Крім матеріальних і трудових затрат значне місце у формуванні рівня собівартості продукції посідають затрати, що пов’язані з раціональним використанням основних виробничих фондів. Участь основних виробничих фондів в утворенні собівартості продукції виражається у формі амортизаційних відрахувань, вартості основних фондів і обсягу виробленої продукції.

Цю залежність можна визначити формулою:

де А_q – сума амортизованих відрахувань на одиницю продукції;

N – норма амортизаційних відрахувань;

Ф – вартість основних фондів;

q – обсяг виробленої продукції.